Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Семантико-функціональні особливості демінутивізованих іменників української та латинської мов

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Семантико-функціональні особливості демінутивізованих іменників української та латинської мов
 
Руда Н. В.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Статтю присвячено дослідженню іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Виділено лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, проаналізовано особливості їх семантики та функцій. Здійснено зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників- демінутивів. Виявлено спільні та специфічні риси іменникової демінутивізації в кожній з мов.
Ключові слова: демінутив, категорія демінутивності, демінутивізовані іменники, оцінно-емоційне значення, експресія.
Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві емотивність розглядається як особлива когнітивна структура мовної особистості, основною функцією якої є національно зумовлене емоційне оцінювання дійсності, і, відповідно, об’єктом таких досліджень стає оцінно-емоційна лексика. Як особливий клас оцінно-емоційної лексики в багатьох мовах світу виділяються демінутиви – похідні суфіксальні утворення, які реалізують семантику зменшеного розміру об’єкта, ослабленого вияву ознаки чи дії. Мовною фреквенталією є те, що демінутиви, крім функції позначення малості, служать і для вираження емоцій мовця, поява яких викликана тими чи ін¬шими властивостями об’єкта, суб’єктивним ставленням комуніканта або ситуацією спілкування, а також для створення експресивного фону мовлення. Тому місце демінутивів у лексичних системах різних мов неоднакове: в одних вони мають особливий статус оцінно-емоційної лексики, а в інших репрезентують лише значення малості з майже або повністю відсутнім потенціалом оцінно-емоційних конотацій.
Аналіз досліджень і публікацій. Демінутиви внаслідок їх поліфункціональності, складної семантичної структури нерідко обираються об’єктом лінгвістичних досліджень у рамках вивчення словотвірної морфеміки (Бондар О. І., Волніна І. А., Горбач Ф. Г., Домбровський Р. О., Кравченко М. В., Плямоватая С. С., Туровер Г. Я. та ін.), стилістики (Арнольд І. В.), засобів вираження категорій кількості (Максимчук Н. Н.), емоційної оцінки, експресивності (Галкіна-Федорук О. М., Гімалетдинова Г. К., Зубов О. В., Пальгов О. А., Сенів М. Г., Сагач Г. М., Шакірова С. Н., Шутак Л. Б. та ін.) тощо.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Антропоцентричний напрям сучасної лінгвістики актуалізує дослідження виразників категорії демінутивності як одного зі специфічних фрагментів певної національно-мовної картини світу. Зазначений аспект сприяє виявленню ідіоетнічних рис у структурах аналізованих мов, особливостей сприйняття дійсності їх носіями, а також з’ясуванню універсальних характеристик, які не визначаються ступенем генетичної чи типологічної близькості досліджуваних мов. Тому метою нашого дослідження є аналіз семантики та функцій демінутивізованих іменників української і латинської мов, а головне завдання полягає у виявленні спільних та етномовних семантико-функціональних характеристик іменникової демінутивізації у зазначених мовах.
Виклад основного матеріалу. Для аналізу семантики та функцій демінутивізованих лексем в українській мові ми виділили такі лексико-се- мантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів:
І. Групи іменників, які мають значення об’єктивної зменшеності (утворюються від основ конкретної семантики) : а) іменники на позначення невеликих ділянок землі (е^. лісок, острівець), особливостей рельєфу (е^. ямка, рівчачок), водоймищ (е^. болітце, річечка) ; б) назви рослин (е^. деревце, квіточка) та їх частин (е^. листочок, корінець) ; в) назви невеликих за розміром споруд (е^. будиночок, ресторанчик) та їх частин (е^. балкончик, поріжок), населених пунктів (е^. містечко, сільце) та їх частин (е^. вуличка, майданчик) ; г) назви знарядь праці (е^. сапка, молоточок), хатнього начиння (е^. каструлька, мисочка), предметів побуту (е^. рушничок, подушечка) та інтер’єру (е^. стільчик, шафка) ; ґ) назви дітей (е^. дівчинка, пастушок), назви недорослих істот (е^. кошеня, кроленя) та невеликих за розміром тварин (е^. черепашка, жабка), комах (е^. мушка, хробачок), птахів (е^. папужка, горобчик) ; д) назви дитячого або невеликого за розміром одягу, взуття чи аксесуарів (е^., сорочечка, черевички) ; е) назви невеликих за розміром частин тіла дітей або дорослих (е^. пальчик, ніжка), утворень на поверхні шкіри (е^. прищик, борідка) ; є) назви невеликої кількості, об’єму чо¬гось (е^. ковточок, грудочка) ; ж) назви, що позначають невелику сукупність певних об’єктів (е^. групка, в’язочка) ; з) назви невеликих природних об’єктів або явищ, що характеризуються слабкою силою прояву (е^. хмаринка, морозець) ; и) назви невеликих за розміром жанрових творів художньої літератури (е^. казочка, оповіданнячко), канцелярських виробів (е^. папочка, книжечка) ; і) назви невеликих за розміром транспортних засобів (е^. човник, літачок) ; ї) назви кулінарних виробів та харчових продуктів (е^. булочка, цибулинка).
Групи іменників із оцінно-емоційним і/або експресивним значенням. Перш за все слід зауважити, що більшість іменників зі значенням об’єктивної зменшеності у відповідному контексті також можуть супроводжуватися оцінно-емоційним значенням. Так, С. С. Плямовата пише, що демінутивні суфікси іменників, пов’язані з поняттям про розмір, можуть іноді втрачати саме той відтінок значення, який властивий їм поза контекстом, і отримувати залежно від останнього найрізноманітніші відтінки [2, с. 37]. Наприклад:... чому так не можна жити завжди..., адже ж якщо можна і місяць, і два, і то не жменьці мам-Терез, а мільйонам звичайних, у міру затурканих людей, значить, у принципі – можна? [7, с. 104]).
В мовах світу негативна оцінка часто виражається за допомогою аугментативних утворень, а позитивна – демінутивів [3, с. 101]. Такий розподіл можна пояснити тим, що нерідко маленькі за розміром/віком істоти та об’єкти викликають у свідомості людини враження про свою безпечність, беззахисність тощо [4, с. 145]. Проте іноді демінутиви виражають негативну оцінку, що, ймовірно, пов’язується з іншим аспектом поняття малості – недосконалістю, маловартісністю тощо. Тому
Фото Капча