Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Семантико-синтаксична структура речень із тотивними предикатами

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

одночасною заміною суфікса класу основи: падати/ впасти, напр.: На обличчя йому впала раптова зажура, а потемнілі сірі очі пойнялися смутком (Володимир Малик).

Для творення тотивів характерним є також акцентологічний спосіб, коли засобом творення дієслова доконаного виду виступає наголос: розсипати/ розсипати, викликати/ викликати, напр.: Забув сказати, що перекинув також столика… і розсипав твої папери (Юрій Яновський); Мотя примусила подругу негайно роздягнутися, насильно вклала її в ліжко і викликала лікаря (Василь Козаченко).
З-поміж тотивних дієслів необхідно виокремити такі, що виступають членами суплетивних видових пар: брати/ взяти, знаходити/ знайти, приходити/ прийти, говорити/ сказати й под. У таких випадках тотиви утворюються внаслідок семантичного зближення різнокореневих основ, напр.: Віктор прийшов сюди з-під такої ж похмурої, підпертої сволоками стелі (Роман Андріяшик); Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Тарас Шевченко); Не торгуючись, узяв крайнього й поїхав (Іван Багряний).
 Суттєвою особливістю тотивних дієслів є те, що в багатьох випадках сема тотивності міститься безпосередньо в самій семантичній структурі дієслова, не вимагаючи контекстуального уточнення або підсилення прояву значення (за А.П. Загнітком такі дієслова належать до інваріантних), напр.: спотикатися/ спіткнутися, траплятися/ трапитися та інші. Проте досить часто прояв тотивності в реченнях підсилюється за рахунок уживання різних типів конкретизаторів, зокрема, адвербіальних вторинних синтаксем, серед яких необхідно виокремити темпоральні, причинові, цільові. Найуживанішою формою для них є прийменниково-відмінкові конструкції, дієприслівники та прислівники, напр.: Але в цей час гримнув постріл… (Іван Багряний); Як тільки надворі смеркло, гетьман спохвату скочив на коня… (Іван Нечуй-Левицький); Стривожена Анна заслухалась, звелась і, беручи зі столу миску, вронила її (Іван Пільгук).
 Значення тотивності на рівні речення формують як семантичні, так і граматичні особливості предиката. Взаємодія категорій часу і виду є визначальною ознакою, що виражає значення тотивності на граматичному рівні, оскільки тотивний предикат є носієм часових і видових категорійних ознак. У реченнях із семантикою тотивності продуктивними є предикати перфектного та аористного різновидів минулого часу й простої форми майбутнього часу, що підтверджується аналізованими одиницями, напр.: Під час першої зустрічі із “самим” за свої послуги вона призначила чималу суму (Ірен Роздобудько); Зарані прибули на вокзал (Василь Барка); Торкнусь тебе – й не перелицюю ночі на світанки! (Наталя Волошина). Для тотивних предикатів не є характерним функціонування в актуальному теперішньому часі, тому що вони не здатні виражати окрему дію в процесі її виконання. Лише інколи, якщо контекст вимагає вживання недоконаного виду, дієслова на зразок досягнути, знайти, прийти, промахнутися та інші можуть уживатися в теперішньому часі, напр.: Наталка після тяжкої душевної драми досягає щастя (Іван Пільгук); Я знаходжу цифру 200 і зручніше вмощуюся в кріслі (Юрій Яновський); Нехотя й поволі приходить тиша (Улас Самчук), пор.: досягнула щастя, знайшов цифру, прийшла тиша.
У третьому розділі “Семантика й валентний потенціал тотивних предикатів у структурі простого елементарного речення” розглянуто й охарактеризовано одно- – семивалентні тотивні предикати різних лексико-семантичних груп, визначено основні типи семантико-синтаксичної структури речень із зазначеними предикатами, проаналізовано кореляцію їхніх облігаторних і факультативних субстанційних синтаксем.
Відповідно до концепцій українських мовознавців І.Р. Вихованця, К.Г. Городенської, А.П. Загнітка, В.М. Русанівського у своїй роботі оперуємо поняттям семантичної структури речення, яка включає семантико-синтаксичні відношення, валентно визначені предикатом. Згідно з валентними показниками предикати тотивності диференціюємо на одно- – семивалентні, з-поміж яких семивалентні тотивні предикати посідають вершинну позицію у внутрішньокатегоріальній структурі валентності. 
За здатністю тотивів відкривати функціональні позиції для заповнення їх субстанційними синтаксемами розподіляємо їх таким чином: одновалентні – ≈ 15 %, двовалентні – ≈ 18,5 %, тривалентні – ≈ 30 %, чотиривалентні – ≈ 25 %, п’ятивалентні – ≈ 10 %, шести- – семивалентні – ≈ 1,5 %.
Переважна більшість шести- – семивалентних тотивних локативних предикатів становлять префіксовані дієслова, утворені від лексем везти, нести (привезти, довезти, відвезти, надвезти, ввезти, вивезти, занести, піднести тощо), напр.: ...Та нині із Балкан привіз вселенські зливи... (Наталя Волошко); Полковник надіслав до Варшави термінову депешу (Роман Андріяшик); Хворого на кінних носилках вивезли на гору, в князівський замок… (Володимир Малик). А.П. Загнітко до числа шести- – семивалентних предикатів зараховує також лексеми відправити та доставити, які мають ознаки тотивності. Шести- – семивалентні дієслівні предикати залежно від комунікативної настанови заповнюють свою валентну рамку субстанційними синтаксемами із семантикою об’єкта дії, адресата дії, засобу дії, вихідного й кінцевого пунктів руху, що споріднює їх із п’ятивалентними вербативами, та шляху руху. Сьому позицію, яка окреслює шлях руху, репрезентують субстантиви-назви просторових понять.
Повна реалізація всіх потенційних правобічних субстанційних синтаксем у мовленні трапляється досить рідко, тому для з’ясування закономірності формування речень із шести- – семимісними предикатами використовуємо змодельовані синтаксичні конструкції, напр.: Батько доставив продукти дочці з села в місто автомобілем асфальтованою дорогою; Я надіслала поштою листа Іванові з Первомайська до Кіровограда тощо.
Дієслівні предикати із семантикою руху (вилетіти, відлетіти, залетіти, виїхати, заїхати, над’їхати, надлетіти, приїхати та ін.) та переміщення (принести, віднести, нанести) вирізняються з поміж загалу аналізованих тотивних предикатів семантико-синтаксичною п’ятивалентністю. У валентну рамку зазначених тотивних предикатів входить субстанційна синтаксема інструменталя, що вказує на засіб переміщення, синтаксема об’єкта, синтаксема адресата та синтаксема локатива, яка визначає початковий і кінцевий пункти та шлях руху, напр.:
Фото Капча