Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Щодо питання службової таємниці та персональних даних як правового режиму інформації з обмеженим доступом On the issue of official secrecy and personal data as the legal regime of classified information

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Щодо питання службової таємниці та персональних даних як правового режиму інформації з обмеженим доступом
On the issue of official secrecy and personal data as the legal regime of classified information
 
Лясковець О. В.,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського гуманітарного університету
 
Досліджуються правові норми і теорії, що визначають основні положення, ознаки, поняття та елементи режимів службової таємниці і персональних даних та їх співвідношення.
Ключові слова: службова таємниця, конфіденційна інформація, персональні дані, правовий режим.
Исследуются правовые нормы и теории, определяющие основные положения, признаки, понятие и элементы режимов служебной тайны и персональных данных и их соотношение.
Ключевые слова: служебная тайна, конфиденциальная информация, персональные данные, правовой режим.
We study the rules of law and scientific theory to determine the substantive provisions, signs, concepts and elements of modes of official secrecy and personal data and their relationships.
Key words: official secret, confidential information, personal data, legal regime.
Найважливішими особливостями процесів глобалізації кінця ХХ-початку ХХІ ст. стали стрімке формування інформаційного суспільства і стійке зростання масштабів застосування нових технологій, що сприяють забезпеченню інформаційних потреб суб’єктів усіх суспільних відносин.
За часів відсутності технічних перепон щодо отримання, зберігання та використання інформації єдиними стримуючими юридичними факторами та гарантіями захисту права на приватність для фізичних осіб є правовий режим персональних даних, а конфіденційності в роботі державних органів є правовий режим службової таємниці. Ці види інформації у процесі виконання державними органами покладених на них зобов’язань перетинаються та спільно використовуються. Виникають питання пріоритетності правових режимів одного чи іншого виду інформації. Для з’ясування їх співвідношення розглянемо основні засади правових режимів службової таємниці та персональних даних.
Науковцями режими розглядаються як виключне, особливе правове регулювання, до якого виконавча влада вдається при регламентації особливих груп правовідносин, і як основа адміністративно-правового регулювання [2, с. 45]. Поширеною є концепція правового режиму як комплексу правил, дій, поведінки суб’єктів режиму або комплексу оперативних державних управлінських рішення, адміністративних заходів переконання і примусу. Ми підтримуємо концепцію Ю. О. Тихомирова, згідно з якою адміністративно-правовий режим визначається як особливий порядок діяльності суб’єктів права у різних сферах державного управління [10, с. 402].
Беручи за основу концепцію спрямованості регулювання в рамках правових режимів, С. С. Алексєє- ва та О. А. Городова виділяють пільговий (зростання дозволів, спадання заборон і зобов’язань) і обмежувальний (зростання заборон і зобов’язань, спадання дозволів) режими в якості головних юридичних режимів, у тому числі і в адміністративному праві [1, с. 76]. До пільгових правових режимів інформаційних ресурсів зазначені вчені відносять режим інформаційних ресурсів вільного доступу – це режим виключних прав, режим інформації, віднесеної до суспільного надбання, і режим масової інформації; до обмежувальних – правові режими державної таємниці та конфіденційної інформації. Останні два режими легально закріплені в Законі України «Про інформацію». Незважаючи на активне дослідження адміністративно-правових режимів і правових режимів конфіденційної інформації, в науці інформаційного права відсутнє визначення поняття «адміністративно-правові режими конфіденційної інформації», у тому числі «адміністративно-правовий режим службової таємниці» та «адміністративно-правовий режим персональних даних».
Чинний вітчизняний закон України «Про захист персональних даних» не містить визначення правового режиму персональних даних. Водночас це є недопрацюванням, оскільки модельні закони СНД визначають режим персональних даних. Так, Модельний інформаційний кодекс СНД у ст. 47 «Правовий режим інформації» визначає правовий режим інформації як це встановлений відповідно до законодавства порядок створення, розповсюдження, використання, зберігання та знищення (утилізації) інформації, а також порядок віднесення інформації до категорії інформації з обмеженим доступом. Цей же нормативно-правовий акт відносячи персональні дані до конфіденційної інформації, у ст. 53 «Конфіденційна інформація» визначає правовий режим конфіденційності інформації як правовий режим доступу до конфіденційної інформації, а також регламентація порядку її використання, способів і засобів забезпечення її захисту [6].
Модельним законом «Про персональні дані» визначено у ст. 4 «Правовий режим персональних даних», що правовий режим персональних даних – нормативно встановлені правила, що визначають умови доступу, зберігання, уточнення, передачі, блокування, знеособлення і знищення персональних даних. Водночас зазначено, що режим конфіденційності персональних даних – це нормативно встановлені правила, що визначають обмеження доступу, передачі та умови зберігання персональних даних [5]. Таким чином, міжнародне законодавство містить розгалужене пояснення режиму персональних даних та передбачає певний набір правил, які можуть бути запозичені і вітчизняним законодавством про захист персональних даних.
Російський науковець О. С. Соколова визначила адміністративно-правові режими конфіденційної інформації як особливий порядок діяльності суб’єктів адміністративних відносин у процесі документування даної інформації, реєстрації інформаційних ресурсів, що її містять, обмеження доступу до них, та їх правового захисту [9]. На думку цього науковця, адміністративно-правові режими конфіденційної інформації слід відрізняти від інших правових режимів інформації обмеженого доступу за специфіку їхніх цілей, суб’єктний склад учасників відповідних правовідносин, загальної спрямованості, рівня правового регулювання. Це підтверджує доцільність, на її погляд, виділення режиму персональних даних та режим службової таємниці в групу адміністративно- правових режимів конфіденційної інформації. Проте дані режими, зазначає О. С. Соколова, в сфері діяльності виконавчої влади не є абсолютно автономними – вони взаємодіють з іншими правовими режимами і породжує множинність правовідносин з приводу одного і того ж виду інформації. О.
Фото Капча