забави лісовиків і мавок і насамкінець – статична сцена оповіді, де біля тополі зібрались уся громада – чумаки, вдова, хлопці і дівчата, чабан, кобзар) у зіставленні з переживаннями, діями і вчинками головних дійових осіб – Галі (М. Слюзарівна), Матері (Л. Сердюкова), старої чарівниці (М. Степова), Кобзаря (Б. Паздрій). На- лаштованість і водночас динаміку у виставу вносили сцени персоніфікованих, згідно з фольклорною традицією, дерев: тополя – Галя, явір – Козак, верба – Свекруха, кущ калини – Пара Закоханих29.
- Боньковська О. Театральний процес на західноукраїнських землях у 1918-1939 роках // Історія українського театру: у 3 т. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2009. – Т. 2 (1900-1945). – С. 547.
- Єрмакова Н. Березільська культура. Історія. Досвід / Наталія Єрмакова. – К. : Фенікс, 2012.
- Там само. – С. 150-151.
- Борщаговський О. Шевченко і театр / О. Борща- говський, М. Йосипенко. – Х. : Мистецтво, 1941.
- Лаврентій Р. Інсценізація «Слова о полку Ігоря» Григора Лужницького у парадигмі «монументального театру» Володимира Блавацького / Р. Лаврентій // Записки НТШ. – Львів, 2011. – Т. CCLXII. Праці театрознавчої комісії. – С. 256.
- М[ихайло] К[едрин] [Іван Рудницький]. Театр ім. І. Тобілевича в Станіславові: «Барон Кіммель» – оперета Вальтера Кольо, «Ніж моєї жінки» – фарса на 3 дії Блюм Фуше, «Розрита могила» – інсценізація Шев- ченкової поеми В. Блавацького, «Катерина» – опера на 3 дії М. Аркаса // Діло, 1929. – 30 травня. – Ч. 120.
- Лаврентій Р. Інсценізація «Слова о полку Ігоря» Григора Лужницького у парадигмі «монументального театру» Володимира Блавацького / Р. Лаврентій // Записки НТШ. – Львів, 2011. – Т. CCLXII. Праці театрознавчої комісії – С. 256-257.
- Цікаво, що суголосне сценічне опрацювання шевченківської поезії у формі літературно-музичних композицій, які поєднували декламацію, живу газету, фактомонтаж, незалежно у 1927 році запропонував львівський «Робітничий театр» (поеми «Саул» і «Сон»). Такі агітаційно-масові вистави передбачали тісний зв’язок театру з суспільною реальністю, єдність сцени і публіки, колективну творчість (безпосередня участь робітників, загальна імпровізація), що в засаді мало відрізняти соціалістичний театр від традиційного. Втім, робітнича сцена працювала відокремлено від загального українського театрального руху у Східній Галичині (Боньковська О. Театральний процес на західноукраїнських землях у 1918-1939 роках // Історія українського театру. – К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2009. – Т. 2 (1900-1945). – С. 365-566). І, можливо, тому її сценічні нововведення не знайшли широкого застосування.
- Стоколос Н. Г. НЕОУНІЯ [Електронний ресурс] / Надія Стоколос // Енциклопедія історії України: у 10 т. / Редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України. Інститут історії України. – К. : Наукова думка, 2010. – Т. 7: Мі-О – 728 с. : іл. – Режим доступу: http: / /www. history. org. ua/? termin=Neouniia
- Беген О. Між візантійством та латинізацією [Електронний ресурс] // Патріярхат, Львів, 2006. – N 1 (391) – січень-лютий. – Режим доступу: http: //www. patriyarkhat. org. ua/ukr/archive/article; 191; 392/;
- Там само.
- Єгрешій О. Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійно-церковного і громадсько-політичного діяча [Електронний ресурс]. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – С. 18. – Режим доступу: Ы1р: //ИотуБИуп. te. ua/homyshyn. pdf
- Там само. – С. 19.
- Там само. – С. 19.
- Там само. – С. 33-34.
- Комариця М. Українська «католицька критика»: феномен 20-30-х років ХХ ст. / Мар’яна Комариця. – Львів: НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, Відділення «Науково-дослідний центр періодики», 2007. – С. 116-117.
- Мороз Ф. Православ’я на теренах Івано-Франківської єпархії до 1946 року [Електронний ресурс] // СТАРИЙ кАлУШ. – Режим доступу: http: //kalusz. io. ua/ Б190684/ргауоБІаууа_па^егепаИ_іуапо-НапкіуБкое_ parhie_do_1946_roku_svyashch. _fedora_moroza
- Гнатишак М. Тарас Шевченко й релігія // Дзвони. – Львів, 1936. – Ч. 3.
- Гнатишак М. Сучасне положення Европейського театру // Дзвони: Літ. -наук. місячник. – Львів, 1931. – Ч. 4/5. – С. 265-269.
- Там само. – С. 269.
- Там само.
- Останній лист Зенона Тарнавського до Г Луж- ницького (Детройт, 1960) [Електронний ресурс] // З. Тарнавський Дорога на Високий Замок. – Торонто, в-во «Гомін України», 1964. – 255 с. – Режим доступу: Ийр: МіаБрогіапа. о^. иа/рігеа/51644атауБкіу^^оі^а- па-уІБокіу^аток/.
- В актуальний час написання ця п’єса не була опублікована, адже, за авторськими принципами, п’єс
- З. Тарнавський ніколи не старався видавати, бо вважав, що «драма призначена для життя в театрі, як підлож- жя до театрального видовища, а не як лєктура у час дозвілля» / Останній лист Зенона Тарнавського до Г. Лужницького (Детройт, 1960) // Тарнавський З. Дорога на Високий Замок. – Торонто, в-во «Гомін України», 1964. – С. 12). Відтак рукопис п’єси віднайдений Р. Лаврентієм у ЦДІА України у Львові (ф. 309) і ласкаво наданий авторці.
- Ревуцький В. «Заграва»: кілька слів про театр. 1933-1938 рр. ; упор. Б. Козак / В. Ревуцький. – Львів: Нац. університет ім. І. Франка, 2000. – С. 31.
- Кульчицький О. Театр «Заграва» в Коломиї. Тарас Шевченко – чотири картини з життя поета З. Тарнавського // Діло, 1937, 16 березня, ч. 57; Г К. Нова прем’єра «Заграви» в Коломиї (Новий Час, 1937, 13 березня). – Наш театр. – Нью-Йорк, 1992. – Т. ІІ.
- Лаврентій Р. Український молодий театр «Заграва» (Декілька штрихів до творчого портрета) // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство, 2002. – Вип. 2. – С. 316-325.
- Грицан А. Театральна культура Галичини у контексті європейського модерну (кінець ХІХ – перша чверть ХХ ст.) – Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2009-2010. – Вип. 17-18. – С. 4.
- Боньковська О. Театральний процес на західноукраїнських землях у 1918-1939 роках // Історія українського театру: в 3 т. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2009. – Т. 2 (1900-1945). – С. 559.
- оскол. Український театр ім. Котляревського: «Тополя» // Діло, 1937. – 11 червня. – Ч. 131.