Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шлунково-кишковий тракт

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота
на тему: «Шлунково-кишковий тракт»
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МІКРОФЛОРА ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
1.1. Загальна характеристика мікрофлори
1.2. Мікрофлора порожнини рота та шлунку
1.3. Мікрофлора тонкої та товстої кишки
1.4. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ МІКРОФЛОРИ ШКТ, МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ, ПРОФІЛАКТИКА
2.1. Функції нормальної мікрофлори кишківника
2.2. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу
2.3. Лікування та профілактика дисбактеріозу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
 ВСТУП
 
В останні десятиріччя відмічають ріст дисбіотичних захворювань кишечника. Зміни екологічного стану довкілля, нераціональне харчування, перенесені гострі кишкові інфекції, хронічні захворювання та дисфункція шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибіотиків, зниження імунологічної реактивності організму можуть бути причинами порушень рівноваги між представниками резидентної мікрофлори і виникнення дисбактеріозу кишечника. Особливого значення набуває необхідність стеження за мікробіоценозом кишечника новонароджених та дітей перших років життя, оскільки первинно сформований мікробний пейзаж визначає стан мікроекологічного статусу дитини протягом всього життя.
Життєдіяльність людини не можлива без нормального функціонування єдиного екологічного комплексу макро- і мікроорганізму. За останні 20-30 років зросла кількість різних патологічних станів, в основі яких є порушення нормального мікробіоценозу організму людини – дисбактеріоз. За суттєвих відхилень складу нормофлори організму необхідним є її корекція за допомогою введення препаратів на основі мікробних культур – пробіотиків. Проте залишаються недостатньо вивченими механізми антагоністичних взаємовідносин між представниками умовно-патогенної мікрофлори та нормальної непатогенної різних екотопів макроорганізму. У той же час відомо, що розвиток різних форм інфекційних процесів, як гострого так і хронічного, залежить від прояву патогенності та персистенції потенційного збудника. Тому для раціональної терапії і профілактики різних патогенетичних станів доцільним є дослідження впливу пробіотиків на прояв біологічних властивостей збудників інфекційних захворювань – представників умовно-патогенної мікрофлори людини.
Мета роботи: дати хараткеристику мікрофлори шлунково-кишкового тракту, основних порушень роботи ШКТ та можливостей профілактики.
Завдання роботи:
  • охарактеризувати нормальну мікрофлору шлунково-кишкового тракту;
  • розглянути основні функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення та профілактику дисбактеріозів.
РОЗДІЛ 1. МІКРОФЛОРА ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
 
1.1. Загальна характеристика мікрофлори
 
З величезного числа мікроорганізмів, що безупинно попадають у травний тракт людини, тільки визначені види мікробів знайшли в ньому сприятливі умови для існування.
Розрізняють дві основні групи мікроорганізмів:
- облігатні, тобто мікрофлора, характерна для даного виду;
- транзитні, випадкова для даної локалізації мікрофлора.
У мікрофлорі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) розрізняють порожнинну флору, що локалізується в просвіті кишечнику, і пристінкову, або мукозну (М-), що тісно зв'язана зі слизуватою оболонкою й утворить «бактеріальний дерен». Ця зона складається з трьох шарів:
1 – товстий поверхневий шар слизу, що закриває просвіт крипт;
2 – глікокалікс покриває суцільним шаром колоноцити;
3 – ділянка пристінної зони – простір, обмежений мембранами бічних поверхонь мікроворсинок і мікроекологічних особливостей, що відрізняються від умов у просвіті кишки.
У цих трьох шарах живуть мікроорганізми, що відносяться до М-мікрофлори. Вони підвищують колонізаційну резистентність кишки.
Формування якісного і кількісного складу мікрофлори регулюється складними антагоністичними і синергічними відносинами між окремими представниками в складі її біоценозів, а також контролюється фізіологічними факторами макроорганізму. До основних механізмів, що лімітують бактеріальний ріст, відносять коливання рівня кислотності в шлунку і нижчележачих відділах, стан кишкової моторики, регенераторний здатність епітелію й інші фактори.
Усі бактерії попадають у ЖКТ оральним шляхом. Щільність бактерій у шлунку, стравоході, і кишківнику відповідно дорівнює 1000, 10 000, і 1 000 000 000 у 1 мл вмісту кишечника. У шлунку і тонкому відділі кишечнику мікрофлора надзвичайно убога, у товстому ж його відділі утримується величезна кількість мікроорганізмів. У товстій кишці людини мається приблизно 1, 5 кг мікроорганізмів, а в 1 м фекалій – до 250 млрд. Людина виділяє з випорожненнями в добу понад 17 трильйонів мікробів, і по вазі вони складають 1/3 сухих випорожнень.
 
1.2. Мікрофлора порожнини рота та шлунку
 
Через рот із зовнішнього середовища надходить величезне число мікроорганізмів, до 1 млрд. у добу. Однак велика частина з них змивається з поверхні порожнини рота. У слині анаеробів більше, ніж аеробів. Основою мікробіоценозу є лактобактерії і стрептококи. Багато видів бактерій порожнини рота беруть участь у процесі травлення, ферментують вуглеводи, пептони, амінокислоти, розкладаючи лактат, піруват і ацетат до вуглекислого газу і води, підвищують рН середовища і сприяють придушенню росту випадкових мікроорганізмів.
У шлунку умови для розмноження більшості мікроорганізмів несприятливі унаслідок впливу соляної кислоти і високої ферментної активності. Мікрофлора надзвичайно бідна. В основному це сарцини, дріжджі, деякі кислотостійкі бактерії.
У шлунку кисла реакція середовища (дія соляної кислоти) і наявність лізоциму, різних ферментів шлункового соку сприяють різкому зниженню змісту мікроорганізмів до 103-104 КОЕ/мл умісту. Видовий склад представлений:
• лактобактеріями;
• біфідобактеріями;
• бактероїдами;
• стрептококами;
• дріжджеподібними грибами.
Гіпохлоргідрія (знижена кислотність) або закупорка воротаря сприяють розмноженню грамнегативних факультативно-анаеробних коків і грампозитивних анаеробних паличок (лактобацил).
 
1.3. Мікрофлора тонкої та товстої кишки
 
Склад мікрофлори кишечнику людини змінюється з віком. В внутрішньоутробному періоді кишечник
Фото Капча