Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сільське господарство для здорового світу

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Вступ.
 
Наша сучасність тісно пов'язана з науково-технічним прогресом – розвитком технологій, збільшенням обсягів виробництва техніки і хімічних речовин, масштабним використанням пального та електроенергії. Ні для кого не секрет, що все це надто негативно позначується на стані навколишнього середовища. Сьогодні ми всі присутні тут заради спільної мети – зрозуміти, наскільки далеко зайшли головні помилки людства та як саме реанімувати вимираючу чисту природу – нашу одвічну колиску, наше життєдайне джерело, красу і натхнення нашої планети.
Наш навчальний заклад спеціалізується на підготовці фахівців саме у сфері сільського господарства. І тому я вирішила дослідити, що саме ми можемо почерпнути із неї заради екологічного відродження та запропонувати цікаві ідеї виробництва екологічно чистої продукції.
 
2. Ґрунтозахисні системи землеробства.
 
Для вас, мабуть, не вперше звучить таке поняття, як ґрунтозахисна система. Наразі існує безліч подібних систем, але більшість із них знаходиться у стадії розробки та тестування, експерименту та дослідження. Проте чітко сформованих три, що є основними – No-Till, Mini-Till та Strip-Till. І вони набувають дедалі більше прихильників серед сучасних землекористувачів.
Коротко про суть технологій:
  • No-Till – основними пунктами виконання даної системи є відмова від оранки, поверхневе вирівнювання грунту, мульчування, підсівання сидератів по міжряддю та використання спеціалізованих сіялок. Сприяє накопиченню природної вологи у грунті та збереження його родючості, а також запобігає ерозії.
  • Mini-Till – передбачає застосування плоскорізних знарядь і залишення на полі понад 30% пожнивних решток. І, як прийнято, технологічні процеси максимально комбінують у сучасних комплексних агрегатах.
  • Strip-Till – на такому полі створюється оптимальний простір для росту та розвитку рослин, по міжряддю залишається мульча, а сучасні агрегати з новітніми ТРК-системами виконують прикореневе розпушення і удобрення грунтів з поточним руйнуванням грунтових ущільнень.
Загалом, усі ці системи розраховані на економію часу та ресурсів. Є свої позитивні плюси – зменшення використання пального збереже атмосферу (адже зазвичай оброблювані площі чималенькі), піклування про грунт хоча б частково збереже його натуральність та біоту, а також мінімізація використання хімічних речовин при вирощуванні врожаю позитивно вплине на організм людини. Але, все ж таки, я вважаю, що усі три технології потребують вдосконалення.
 
3. Заходи, що здатні покращити екологічний стан грунту.
 
Відносно рослин можна виділити такі основні аспекти, на які сучасний сільськогосподарський товаровиробник звик не звертати уваги:
  1. Планування сівозмін на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням щоб отримувати хороші врожаї.
  2. Внесення гноєвих компостів. Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.
  3. Робота з рослинними рештками. Це корисно не лише для ґрунту, але й для самого сільгоспвиробництва. Для лущення стерні слід використовувати деструктори, також необхідно застосовувати азотфіксуючі бактерії.
  4. Застосування сидератів та багаторічних трав. Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай. Використовувати сидерацію слід як мінімум один раз на 5 років.
  5. Захист рослин – потрібно робити акцент на попереджувальних і запобіжних заходах, адже уникнути проблеми легше, ніж із нею боротися.
Варто також звернути увагу на таку проблему, як спалювання пожнивних решток (соломи), що досі існує на вітчизняних полях. Насправді це спалювання грошей. Це втрати азоту, яким міг би збагачуватися ґрунт – у 1 т соломи міститься до 80 кг азоту. Крім того, спалювання зупиняє процеси в ґрунті, на 2-3 см знищується вся біота. Це значні втрати, яких можна уникнути, припинивши спалювання пожнивних решток.
 
4. Продукція с/г, що сприяє екологічному розвитку людини.
 
У даному пункті мені хотілося б торкнутися теми альтернативного палива [1]. Сьогодні воно активно поширюється в Америці та Європейських передових країнах.
Альтернативне паливо поділяється на три види: рідке, газове і тверде. Рідке і газове, на жаль, не є екологічними, лише ресурсозаощаджувальними. Тверде ж паливо визнано екологічно позитивним.
Сировиною для виробництва гранул можуть бути торф, деревні відходи: кора, тирса, тріска й інші відходи лісозаготівлі, а також відходи сільського господарства: відходи кукурудзи, соломи, відходи круп'яного виробництва, лушпиння соняшника тощо. Таке паливо містить не більше 3% золи і при спалюванні виділяє рівно стільки СО2, скільки поглинає рослина під час зростання. Є доволі ефективним і використовується для опалення будинків будь-якого типу.
Наразі впроваджено такі основні стандарти:
  • США – Standard Regulations & Standards for Pellets in the US: The PFI (pellet). Стандартом дозволено виробництво гранул двох сортів: «Преміум» і «Стандарт». «Преміум» повинен містити не більше 1% золи, а «Стандарт» не більше 3%.
  • Німеччина – DIN 51731. Вологість не більше 12%, вміст пилу не більше 0, 5%. Також діє і Din+ стандарт. В Австрії – стандарт ONORM М 7135.
  • Велика Британія – The British Biogen Code of Practice for biofuel (pellets).
  • Швейцарія – SN 166000.
  • Швеція – SS 187120.
В Україні – немає своїх стандартів, тому виробники в Україні в основному спираються на німецькі DIN 51731 і Din+.
 
5. Експертизи та досліди в Одеській області.
 
За бажанням, якщо вам цікаво, приблизно у якому екологічному стані знаходиться наш край, я раджу наступні джерела:
  • «СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (2008р, I квартал 2009р.) «, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області [2].
  • «Загальні відомості про екологічний стан Одеської області», Одеська обласна рада [3].
 
6. Висновок.
 
Отже, на основі викладеної мною інформації, я стверджую, що наш світ, країна та область повинні негайно змінити своє ставлення до землекористування у сільському господарстві і звернути увагу на нагальні потреби екологічних проблем. Ми маємо шляхи їх подолання, ми маємо ще час діяти. Тож давайте діяти заради нашої спільної мети – здорового світу для нас та наших нащадків!
 
Список використаних джерел:
 
  1. https: //uk. wikipedia. org
  2. www. sea. gov. ua/oldwebsite/works/buk1. pdf
  3. http: //oblrada. odessa. gov. ua
Фото Капча