Складання проекту державного бюджету

 

 

Наслідки дій влади мають ефект на всі сфери життя суспільства зокрема і вплив на суб’єктів, які не є безпосередньо залежними. Держава, через складні механізми, розставляє пріоритети – і все це відображається в державному бюджеті, головному інструменті економічної політики. Саме цим пояснюється надзвичайна увага до бюджетного процесу, бажання зробити його якомога ефективнішим, прозорим, здатним реагувати на реальні потреби суспільства. 

Бюджетний кодекс визначає чотири стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Ми розглянемо перший етап.

Робота зі складання проекту Державного бюджету розпочинається задовго до початку нового бюджетного року. Згідно із ст. 96 Конституції України та Бюджетним кодексом України право складання проекту бю­джету належить виключно органам виконавчої влади. Це положення не виключає можливості брати участь у цій діяльності іншим державним органам, однак координацію останніх здійснюють тільки уряд та інші органи виконавчої влади, які наділені певними повноваженнями.

Державний бюджет формується на основі найважливіших еконо­мічних документів країни. Складанню проекту Державного бюджету України передує проведення підготовчих заходів, забезпечення відпо­відними даними органів влади, що триває близько чотирьох місяців (із січня до кінця квітня поточного року).

Мініс­терство економічного розвитку і торгівлі України розробляє прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку Укра­їни на плановий рік і наступні за плановим два бюджетні періоди, зо­крема, щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балан­су фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення. 

Нацбанк України розробляє та подає такі документи: 

• до 15 березня року, що передує плановому, - прогнозні монетарні показники на наступний рік; 
• до 1 квітня року, що передує плановому, - інформацію про роз­рахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету; 
• до 1 вересня року, що передує плановому, - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.

Мінфін України на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України та аналізу виконання бюджету в по­точному періоді:

• визначає загальний рівень доходів та видатків бюдже­ту і оцінює обсяг фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України;
• складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди. Цей документ ґрунтується на щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних до­кументах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.

Не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України. Проект Основних напрямів бюджетної політики подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не пізніше ніж за чотири робочих дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Проект Основних напрямків державної політики на наступний державний період (Бюджетної резолюції) містить такі основні пропозиції:

•  граничний розмір дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту у відсотках;
•  частка прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що підлягає перерозподілу через зведений бюджет України;
•  граничний обсяг державного боргу та його структура;
•  частка міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету і коефіцієнт вирівнювання для місцевих бюджетів;
•  частка капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетні напрямки їх використання;
•  взаємоузгодженість Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;
•  зміни до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;
•  перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України;
•  перелік захищених статей видатків бюджету;
•  обґрунтування необхідності поділу зведеного бюджету на загальний та спеціальний фонди.

На підставі парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетної резолюції).