Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальна підтримка дітей з особливими потребами

Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
78
Мова: 
Українська
Ціна: 
800 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні основи соціальної підтримки дітей-інвалідів
1.1. Дитяча інвалідність як соціальна і наукова проблема
1.2. Основні проблеми дітей-інвалідів на шляху до самореалізації
1.3. Особливості та значення соціальної підтримки сім’ям, де виховуються діти-інваліди
1.4. Види соціально-педагогічної роботи з дітьми-інвалідами та їх  значення у здійсненні соціальної підтримки
2. Практичні аспекти соціальної роботи з дітьми з особливими потребами
2.1. Здійснення соціальної підтримки через психологічне консультування дітей з особливими потребами
2.2. Соціальна підтримка у здійсненні  виховання дітей-інвалідів в сім’ї
2.3. Розробка моделі формування компетентності дітей з особливими потребами в здійсненні соціальної підтримки
2.4. Роль громадського руху в соціальній підтримці дітей з особливими потребами через реалізацію творчого потенціалу дитини з функціональними обмеженнями
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність проблеми.  Актуальною проблемою сьогодення постає питання щодо соціальної підтримки дітей-інвалідів. Загальновідомо, що базовими характеристиками здоров’я населення, поряд з демографічними, є показники інвалідності. Значення цих показників настільки велике, що деякі автори розглядають їх в контексті репродуктивних збитків суспільства. Проблема інвалідності з дитинства є однією з найгостріших не лише в педіатрії, але й у соціальній програмі суспільства. Свідченням цьому є прийняті в Україні за останні роки законодавчі та нормативні документи щодо охорони здоров я жінок і дітей, які визначають стратегію і тактику державних органів у вирішенні медико-соціальних проблем.

В Україні, на жаль, історично склалася ситуація, за  якої категорія дітей-інвалідів протягом довготривалого часу залишалася соціально незахищеною, і навіть певною мірою ізольованою від соціуму, а відкрите обговорення проблем, стосовно інвалідності було непопулярним у суспільстві. Перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні у сім’ї, діти-інваліди та їх  сім’ї деякою мірою ізольовані від суспільства і позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя. Часто ці діти виявляються не підготовленими до життя у відкритому середовищі, яке аж ніяк не відповідає їхнім особливим потребам, зокрема у створенні без бар’єрної інфраструктури, забезпеченні без перешкод доступу до інформації. Нині спостерігається тенденція зростання чисельності дітей-інвалідів внаслідок зниження рівня медичного обслуговування та катастрофи на Чорнобильській АЕС, поширення СНІДу, алкоголізму та наркоманії.

Сучасна політика у відношенні дітей-інвалідів є результатом розвитку суспільства. Багато в чому ця політика відображає загальні умови життя та соціально-економічну політику держави. Невігластво, зневажання, упереджене ставлення та страх ось ті соціальні фактори, що протягом усієї історії були перешкодою для нормального розвитку дітей-інвалідів та призводили до ізоляції як самих хворих, так і їх родин.

В Законі України «Про охорону дитинства» зазначається, що проведення державної політики спрямовано на реалізацію цільових програм з охорони дитинства і передбачає надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства.

У Законі України «Про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства» встановлюються права і гарантії дітей і батьків на отримання пенсій і соціальних допомог.

За звітними даними в Рівненській області дітей-інвалідів до 16 років, що знаходяться під наглядом лікувально-профілактичних закладів системи МОЗ України 4946 осіб, або 204,4 на 10 тисяч дитячого населення. В інтернатних закладах різних міністерств і відомств станом на 01.01.2002 р. знаходилося 299 дітей-інвалідів. Наведені цифри свідчать про те, що наша область стоїть на першому місці в Україні по інвалідизації дітей. При цьому в Україні лише в трьох областях відсутні центри медико-соціальної адаптації дітей з органічними ураженнями нервової системи (Харківська, Запорізька та Рівненська).

Станом дослідження проблеми. Дану тему досліджували сучасні вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема слід відзначити ґрунтовне досліджування питань у працях Л. Т. Тюпті І. Б. Іванової «Соціальна робота», де вони стверджують, що у «Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів» визначаються цільові галузі для створення рівних можливостей: доступність, освіта, зайнятість підтримка прибутків і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок і спорт, віросповідання. Одна з проблем - визначення принципу рівних можливостей у сфері освіти. Державним органам пропонується забезпечити навчання дітей-інвалідів в інтегрованих структурах. Навчання у звичайних школах зумовлює використання послуг перекладачів та належних допоміжних засобів, а також доступу, що покликані задовольнити потреби з різними нозологіями інвалідності. До процесу навчання на всіх рівнях слід залучати батьківські групи і організації інвалідів. Для створення інвалідам можливостей у галузі освіти країнам необхідно мати сформульовану політику, що розуміється і сприймається на всіх рівнях, забезпечити гнучкість програм, можливості варіювання навчальних планів. У випадках, коли система загальної шкільної освіти не задовольняє потреб усіх дітей-інвалідів, необхідно передбачити спеціальне навчання, що спрямоване на підготовку учнів до навчання у системі  загальної шкільної освіти. Внаслідок особливих комунікативних потреб глухих і сліпоглухонімих дітей доцільно організовувати їх навчання у спеціальний закладах чи у спеціальних групах і класах у звичайних школах.

І. Б. Іванова у праці «Соціально-психологічні потреби дітей-інвалідів» де звернуто увагу на створення рівних можливостей для дітей-інвалідів: доступність, освіта, зайнятість підтримка прибутків і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок і спорт, віросповідання. Питанню соціальної підтримки через реабілітацію дітей-інвалідів у навчальному посібнику «Технології соціальної роботи» навчального посібника, де зазначено, що система соціальної реабілітації дитини лише тоді зможе спрацювати на повну потужність, якщо вона у своїй сукупності сприятиме відновленню фізичного, психічного і соціального статусу дитини з вадами більш якісно при значно менших фінансових затратах, оскільки основні витрати лягають на плечі батьків, котрі виховують дитину.

Мета бакалаврської роботи – охарактеризувати стан справ у країні стосовно соціальної підтримки дітей з особливим потребами, проаналізувати основні напрямки соціальної роботи з ними і визначити рекомендації щодо покращення існуючої ситуації.

Об’єкт дослідження – діти з особливими потребами як об’єкт соціальної роботи.

Предмет дослідження – соціальна підтримка дітей з особливими потребами.

Завдання дослідження:

  • розглянути дитячу інвалідіність як соціальну і наукову проблему;
  • проаналізувати основні проблеми дітей-інвалідів на шляху до самореалізації;
  • визначити основні проблеми виховання дитини-інваліда в сім’ї;
  • висвітлити особливості психологічного консультування дітей з особливими потребами;
  • розробити практичну модель формування компетентності дітей з особливими потребами.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що соціальна підтримка сприятиме оптимізації їх соціальної адаптації.

Проблематиці соціальної підтримки через особистісний розвиток дітей з особливими потребами присвячені роботи Артемова Л. “Задоволення особливих потреб дитини у спілкуванні з однолітками”, Левінець Н. “Роль засобів народної педагогіки в роботі з дітьми, які мають особливі потреби”, Скрипника Т. “Розвиток особистості в процесі інтеграції дитини з особливими потребами”, Марчук Т. “Батькам про розвиток дітей, які потребують особливої уваги” та ін.

Структура бакалаврської роботи складається зі вступу,2-х розділів та параграфів до неї, висновків, списку використаної літератури, додатків.

 

Список використаних джерел: 
  1. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
  2. Закон України «Про охорону дитинства».
  3. Закон України «Про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства».
  4. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992р.
  5. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р.
  6. Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992р. №83.
  7. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р.
  8. Типове положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 8 березня 2005р.
  9. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / За заг. Ред.. Капської А.Й. – К., 2002. – 164 с.
  10. Албесова И.Ф. Введение в специальность «Социальная работа». – Ярославль.:Социум, 1997. – 38 с.
  11. Артемова Л. Задоволення особливих потреб дитини у спілкуванні з однолітками. – К.: Контент, 2006. – 222 с.
  12. Архипова С.П., Майборода Г.Я. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний посібник. – Черкаси-Ужгород, 2002. – 154 с.
  13. Бастуй Н.А. Діти й молодь із розумовою недостатністю в Україні та в світі // Соціальна політика і соціальна робота. - 1994. -№ 2—3. -С. 88-94.
  14. Боровая Л.П. Социально-психологическая помощь семьям, имеющих тяжело больных детей. // Социально-педагогическая работа. – 1998. - №6. – С. 59-63.
  15. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога. – М.: Академия, 2001. – 178 с.
  16. Ватерс Л., Ланзинд М., Шонглер Э. Поддержка аутичных и отстающих в развитии детей: Сборник упражнений для специалистов и родителей. Мн.: Издательство БелАПДИ, 1997. – 18 с.
  17. Гармаш О.В. Право на спеціальну освіту дітей із розумовою відсталістю Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №4. – 2003. – липень-вересень. – 104-109.
  18. Грачев Л.К. Программа социальной работы с семьями, имеющими детей-инвалидов. –М.: АРС, 1992. – 256 с.
  19. Дементьева Н.Ф., Устинова Э.В. Роль и место социального работника в обслуживании инвалидов и пожилых людей.  - М.: Институт социальной работы, 1995. – 108 с.
  20. Добровольская Т.А., Шабалина Н.Б., Демидов Н.А. Социальные проблемы инвалидности //Социологические исследования. -1988. - №4.
  21. Звєрєва І. Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю, Пічкар О. П. Соціальна робота з дітьми та молоддю (теоретико-методологічні аспекти). – Ч.І.-Ужгород, 2000. – 192 с.
  22. Еременко І.В. Соціальний супровід дітей з особливими потребами / Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №3. – 2003. – липень-вересень. – C. 110-114.
  23. Заплотинська Н. Передумови формування компетентності дітей з особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №2. – 2004. - С. 10-12.
  24. Збірник основних керівних матеріалів про спеціальні школи-інтернати для дітей з дефектами розумового і фізичного розвитку. - К., 1984. – 390 с.
  25. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
  26. Кизимович Д.С., Ніжаща І.О., Герасимів Н.М. Соціально-педагогічна та психологічна допомога дітям і молоді з особливими потребами та їхнім батькам / Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №3. – 2003. – липень-вересень. – С. 103-109.
  27. Конвенція про права дитини. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 19 с.
  28. Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навчальний посібник /Наук. консультанти Грига І.М, Семигіна Т.В. , Голубєва М.О. - К.: ВІПОЛ, 2001. - 140 с.
  29. Левінець Н. Роль засобів народної педагогіки в роботі з дітьми, які мають особливі потреби // Соціальна робота в Україні. - №3-4. – 2000. - С. 31-39.
  30. Лукашевич М.П., Минович І.І. Теорія і методи соціальної роботи. – К.:МАУП, 2003. – С. 149 – 151.
  31. Лукашевич М.П. Соціалізація. Виховні механізми і технології. – К.:ІЗМН, 1998.
  32. Маллер А.Р. Ребенок с ограниченными возможностями: Книга для родителей. М.: Педагогика-Пресс, 1996. – 80 с.
  33. Марчук Т. Батькам про розвиток дітей, які потребують особливої уваги // Соціальна робота в Україні. - №4. – 2006. - С. 16-19.
  34. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2006-2010 роки. - Закони України. - Том 1. - К.: АТ "Книга", 1996. - С. 291-300.
  35. Основы социальной работы: Учебник. Под редакцией П.Д. Павленок. М.: ИНФРА – М, 1998. – 368 с.
  36. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи. - К. 2000. - 456 с..
  37. Питерси М., Трилор Р. Программа ранней помощи детям с отклонениями в развитии «Маленькие ступеньки». Мн.: Издательство БелАПДИ, 1999. – 150 с.
  38. Основы социальной работы (Отв. ред.. П.Д. Павленок). – М.:ИНФРА, 2003. – С. 196 – 214.
  39. Соціальна робота в Україні. Навчальний посібник. (За заг. ред. Звєрєвої І. Д., Лактіонової Г. М.). – К.: ХДФ. – С. 68 - 73, 167 – 193.
  40. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – 2-га ч. (Заг. ред. А. Я. Ходорчук). – К.:УДЦССМ, 2001. – С. 203 – 216.
  41. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – 4-га ч. (Заг. ред. А. Я. Ходорчук). – К.:УДЦССМ, 2001. – С. 125 - 179.
  42. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. (За ред. Толстоухової С.В.) //Наук. – метод. Журнал. 2003. №. – 1.
  43. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: Аналітичний звіт щодо діяльності центрів соціальних служб для молоді /Упор. Драп ушко Р.Г., Толстоухова С. В., Шатохіна О. К., Шампай Л.І.. – К.:УДЦССМ, 1999. – 140 с.
  44. «Соціальна робота з батьками, що мають дитину-інваліда». / За заг. ред.. А.О.Бучака. – Рівне, 2001. – 40 стор.
  45. Социальная работа с инвалидами. Настольная книга специалиста. (Под. ред.. Е.И. Холостовой, А.И.Осадчих) – М.: ИСР, 1996.
  46. Скрипник Т. Розвиток особистості в процесі інтеграції дитини з особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №3-4. – 2000. - С. 42-44.
  47. Сварник М. Найважливіші пріоритети для дітей із особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №4. – 2006. - С. 19-23.
  48. Смирнова Е.Р. Толерантность как принцип отношения к детям с ограниченными возможностями. // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 1997. – №2. – С. 51-56.
  49. Социальная работа с инвалидами: Настольная книга специалиста. Под. Ред. Е.М. Холостовой. М.: Институт социальной работы, 1996. – 210 с.
  50. Соціально-економічне становище дітей-інвалідів // Україна. Людський розвиток. Звіт ООН за 2006 р. - С. 82.
  51. Стадієнко Н. Шляхи інтеграції дітей з особливими потребами у суспільство. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 90 с.
  52. Стрижеус С. Досвід та проблеми включення дітей з особливими потребами: монографія. – Ужгород, 2004. – 139 с.
  53. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. Для студентів ВНЗ. – К.:ВМУРОЛ «Україна», 2004 р.
2806
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.