Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальні стереотипи

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з людьми з більш широкого оточення, діти вчаться диференціювати відтінки експресивного поведінки і за ним «читати» пережите людський стан. Про це свідчать пережиті маленькими дітьми співчуття, страху, радості та інших переживань.

Величезну роль у розвитку відображення дитиною дійсності, у розвитку сприйняття їм людьми відіграє школа. А. А. Бодальова були виявлені наступні дані:
1. З віком при словесному відтворенні зовнішності сприйманої людини в створюваний портрет все більш часто включаються в якості істотних ознак компоненти, що утворюють фізичний вигляд. До 21 -26 років відсоток фіксування цього боку зовнішності в порівнянні з відсотком фіксування і відображення її дітьми 7-8 років зростає майже в 2, 2 рази.
2. З віком при словесному відтворенні зовнішності все більш часто включається в портрет іншої людини опис рис її експресії як суттєвих ознак зовнішності. Відсоток фіксування особливостей експресії до 21 – 26 років у порівнянні з відсотком фіксування цього боку учнями 1 класу збільшується майже в 3, 6 рази.
3. З віком неухильно падає включення в портрет сприйманої людини описів елементів, що утворюють оформлення зовнішності людини. Відсоток фіксування цього боку зовнішності в описах зовнішності сприйманого людини в порівнянні з відсотком фіксування її дітьми 7-8 років падає до 21 – 26 років у 14, 9 рази.
Величезну роль у розвитку відображення дитиною дійсності, у розвитку сприйняття їм людьми відіграє школа. А. А. Бодальовим були виявлені наступні дані:
1. З віком при словесному відтворенні зовнішності сприйманої людини в створюваний портрет все більш часто включаються в якості істотних ознак компоненти, що утворюють фізичний вигляд. Розвиток сприйняття зовнішнього вигляду іншої людини характеризується також тим, що з віком люди відзначають більшу кількість ознак у виділюваних ними частинах обличчя, тіла, експресії сприйманого людини. Якщо першокласник може виділити порівняно невелику кількість ознак, що вказують на розмір, контур, положення, колір та інші особливості того чи іншого елемента фізичного вигляду, то старші бачать і називають у тих же самих елементах велике число різних особливостей.
Порівняння сприйняття людини піддослідними різних вікових груп, проведене А. А. Бодальовим показує, що в міру формування індивіда як суб'єкта пізнання зростає ступінь точності відображення їм ознак зовнішності сприйманих людей. Це відноситься як до відбиття й оцінки піддослідними рис фізичного вигляду, особливостей оформлення зовнішності людини, так і її виразної поведінки, виконуваних нею дій.
Сприймаючи інших людей і відтворюючи потім їх вигляд, дорослі люди виділяють перш за все зріст, очі (колір), волосся (колір), міміку (вираз очей і обличчя), ніс, особливості будови тіла людини. А. А. Бодальовим були виявлені також і індивідуальні особливості сприйняття людини людиною, відзначаючи фізичні риси людини у портреті, разом з тим порівняно повно і детально фіксує особливості її експресії, звертаючи увагу як на міміку, так і на інші її сторони. Крім того, є люди, для яких не характерна тенденція виділяти в образі сприйманих людей ознаки по перевазі якоїсь однієї категорії. Зазначена тенденція має стійкий характер і в ній безумовно знаходить вираз індивідуальна манера бачення людиною інших людей. Вона проявляється не тільки при сприйнятті інших людей, але і в уявленнях пам'яті.
Існують індивідуальні пороги розрізнення змін в експресії. З умінням краще або гірше бачити і диференціювати особливості експресії людини прямо пов'язане формування здатності особистості психологічно адекватно взаємодіяти з іншими людьми-проявляти чуйність, тактовність, вчасно переживати. Більш тонке розрізнення відтінків експресії та їх значення одними людьми і більш грубе – іншими є наслідком конкретної практики спілкування, яка формує кожної людини як суб'єкта пізнання інших людей.
Неоднаковість сприйняття одної і тої ж людини різними людьми проявляється в тому, що різна словесна форма, в якій вони фіксують і оцінюють ознаки його зовнішнього вигляду. Судження, за допомогою яких люди позначають і осмислюють особливості зовнішнього вигляду інших людей, А. А. Бодальов умовно розділив на чотири види:
1) позначають вид, величину, колір, положення, форму того чи іншого компоненту у зовнішньому вигляді («худорляву статуру», «кругле обличчя»);
2) штампи буденної свідомості або уявлень, почерпнутих з літератури, живопису («типове російське обличчя», «пальці музиканта») ;
3) тлумачення виразного поведінки («похмуре обличчя», «сумні очі») ;
4) естетична оцінка того чи іншого компонента або всієї зовнішності.
Таким чином, відображаючи вигляд одних і тих же людей, випробовувані заломлюють його через ту систему образно-понятійного знання про людей, яка у них до цього часу склалася. І вона у кожної людини індивідуально своєрідна, тому що індивідуально своєрідний досвід праці, пізнання і спілкування, який у кожному випадку формував цю систему. Тому і характер осмислювання різними піддослідними вигляду одних і тих же людей також завжди більш і менш різний.
 
Професійні особливості сприйняття людини людиною
 
Неодмінною умовою перетворення кожної людини в суб'єкт пізнання інших людей є діяльність, включаючись в яку людина виявляється пов'язаним з цими людьми безліччю певних відносин.
Зазвичай в ситуаціях безпосередньої взаємодії людей завжди вирішується якесь певне завдання. І для кожного з учасників взаємодії в інших партнерах по діяльності важливі, перш за все, ті компоненти їх вигляду і поведінки, які найбільш значимі для рішення завдання діяльності. Відображення цих компонентів в зовнішності і поведінці один одного учасниками діяльності включає два взаємопов'язаних моменти: по-перше, безпосереднє розрізнення і розпізнання їх серед інших компонентів образу і в загальній картині поведінки і, по-друге, інтерпретацію того психологічного змісту, який, як здається учасникам діяльності, укладено в цих компонентах-сигналах і має відношення до розв'язуваної задачі. Зрозуміло, що індивід може отримувати інформацію про іншу людину не тільки шляхом безпосереднього сприйняття його зовнішнього вигляду і поведінки, але й через мову. У цьому випадку слова виступають як код реальних ознак зовнішнього вигляду іншої людини, пережитих їм станів, його дій, намірів, думки. Оскільки в кожному конкретному виді безпосередньої взаємодії людей (спілкування педагога і школяра, контакт лікаря і хворого) для вирішення завдання діяльності мають значення певні компоненти вигляду і поведінки, в які спілкуються осіб створюється установка на відображення і осмислення в іншій людині, насамперед цих компонентів.
Таким чином, сприйняття людьми один одного, виконуючи в діяльності, яка їх об'єднує, пізнавальну і регулятивну роль, разом з тим саме виявляється під сильним впливом цієї діяльності: факт впливу професійної установки на формування у людини образу сприйняття іншої особистості чітко дає себе знати і тоді, коли люди взаємодіють в інших, ніж ця діяльність, умовах. Створюючи стійкий образ і фіксуючи зміни в цій людині і її поведінці у зв'язку з певними причинами, сприйняття дає особистості можливість діяти в спілкуванні доцільно.
 
Висновок
 
Стереотипи є невід'ємним елементом повсякденної свідомості. Соціальні стереотипи формуються відносно легко, оскільки наше власне виховання і культура породжують у нас ряд очікувань щодо поведінки та рис інших людей. Джерелом формування соціальних стереотипів є як особистий досвід людини, так і вироблені суспільством норми, які людина отримує при навчанні, вплив засобів масової інформації та безпосередніх контактів із значущими і авторитетними людьми.
В умовах повсякденної взаємодії з різними людьми – людина поступово вчиться типізувати і класифікувати їх, причому в цю класифікацію включається більше чи менше число типів. Наявності такої «класифікації» людина у себе, як правило, не усвідомлює, проте окремі її «ланки» при пізнанні ним інших людей постійно «говорять своє слово», що особливо помітно, коли йому доводиться сприймати незнайомих людей і давати оцінку їх особистості. При виявленні у пізнаваного обличчя таких же ознак, як ті, на підставі котрих у людини перш сформувалося поняття про певний тип особистості, він, знаючи, як веде себе даний тип в тій чи іншій ситуації, прогнозує поведінку названої особи і вибирає для себе по відношенню до нього спосіб дій, якого він звик дотримуватися при спілкуванні, з представниками зазначеного типу.
В образі, який у індивіда виникає в процесі спілкування з іншою людиною, в характері розуміння ним інших людей завжди знаходить вираз сформованість самого пізнає людини як суб'єкта праці, пізнання і спілкування. У них проявляється рівень розвитку його як представника певної народу, суспільного класу, групи, як члена певного колективу. У них виступає також його громадянська і психологічна зрілість, його професія, сформовані у нього вимоги до людей.
Система образів і понять, в яких узагальнено досвід пізнання людей і виражені вимоги до їх вигляду і поведінки, складається в основному під впливом суспільства, членом якого він є, і разом з тим завжди несе на собі печатку того неповторимого шляху, який пройшла людина, формуючись як особистість.
Фото Капча