Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-педагогічна робота з дітьми вулиці

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Ціна: 
240 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. «Діти вулиці» як соціальний феномен
2. Соціально-педагогічна робота з «дітьми вулиці»
2.1. Методологічні засади роботи з “дітьми вулиці”
2.2. Безпосередній контакт із вуличними дітьми
2.3. Систематизація роботи вуличного соціального працівника
3. Дослідження соціально-педагогічної роботи з профілактики наркоманії серед “дітей вулиці” (на прикладі м. Харків)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
Вступ: 

Становлення незалежної української держави супроводжується поглибленням безлічі гострих соціальних проблем. Не останнє місце в цьому ряді займаэ відродження, здавалося б, уже давно подоланої дитячої безпритульності. Говорячи про проблему дітей вулиці, слід зазначити, що ми маємо справу відразу із симптомами, в основі яких лежить скоріше не клінічна, а соціальна патологія. З цієї точки зору бродяжництво є феноменом фізичної втечі з деструктивного середовища.

Актуальність теми курсової роботи визначається тим, що на сьогодні зростає кількість дітей-сиріт, що викликано несприятливою динамікою смертності осіб працездатного віку, поширенням самогубств, наслідками збройних конфліктів і злочинних актів. Збільшуються також випадки соціального сирітства, коли діти втрачають сімейні зв'язки і батьківське піклування, маючи живих батьків або, принаймні, одного з них.

Мета курсової роботи – вивчити стан справ щодо соціального феномену “дітей вулиці” в Україні, з’ясувати шляхи появи таких дітей і напрямки соціальної роботи з їх виявлення і надання їм соціально-педагогічної допомоги.

Об’єктом дослідження у роботі є феномен “дітей вулиці”, а предметом – соціально-педагогічно робота з таким дітьми на прикладі проведених у м. Харкові соціологічних досліджень і соціальної роботи.

Відповідно до теми, мети, об’єкта і предмета курсової роботи визначимо наступні завдання дослідження:

  • дати визначення поняття «дітей вулиці» як соціального феномену сучасного українського суспільства;
  • окреслити методологічні засади роботи з “дітьми вулиці”;
  • висвітлити методику безпосереднього контакту соціального працівника з вуличними дітьми;
  • вивчити метолику систематизації роботи вуличного соціального працівника;
  • проаналізувати результати дослідження соціально-педагогічної роботи з профілактики наркоманії серед “дітей вулиці” (на прикладі м. Харків).

На сьогоднішній день в Україні не існує єдиного загальноприйнятого визначення щодо неповнолітніх, які позбавлені сімейного виховання і проживають у середовищі вулиці. У засобах масової інформації, наукових психолого-педагогічних роботах, результатах соціологічних досліджень, у діяльності служб, органів і спеціальних установ для неповнолітніх вживаються такі терміни як "безпритульні", "діти вулиці", "бездоглядні", "бездомні", "діти, позбавлені батьківського піклування", "соціальні сироти", "неповнолітні групи ризику".

Характеристику цих понять можна знайти у працях сучасних російських (О.М.Панов, Є.І.Холостова) [14] та українських (С.В.Толстоухова, І.М.Пінчук) [8] вчених у галузі психології, педагогіки та соціальної роботи. Зокрема, останні звертають увагу на необхідність з'ясування того, який термін з вищезазначених наразі найбільш повно характеризує українських дітей, що опинилися на вулиці. Для цього слід вдатися до аналізу подібних соціальних явищ у світовій практиці.

Різноманітні міжнародні структури, в тому числі ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, які займаються вивченням стану справ в молодіжному середовищі різних країн, відзначають таку негативну тенденцію, як зростання кількості дітей та молоді, що перебувають в стані соціальної дезадаптації. Про це свідчить і наявність таких маргінальних груп , як "діти вулиці". 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) відносить до них: 

  • дітей, які не спілкуються з власними родинами і живуть у тимчасових сховищах; 
  • дітей, які підтримують контакт з сім'єю, але через бідність, різні види експлуатації та зловживань по відношенню до них проводять більшу частину дня, а інколи і ночі на вулиці; 
  • дітей-вихованців інтернатів та притулків, які через різні причини втекли з них і перебувають на вулиці. 

Це узагальнена характеристика "дітей вулиці", оскільки в залежності від соціально-економічних умов в країні ступінь маргіналізації має свої специфічні прояви. Так, наприклад, в країнах Латинської Америки, зокрема в Бразилії, Аргентині є певна кількість дітей, що живуть на вулиці і скоюють переважну кількість асоціальних вчинків. 

Результати соціологічних досліджень феномену соціального сирітства, досвід роботи різних закладів для неповнолітніх дають підстави віднести до "дітей вулиці" в Україні такі категорії неповнолітніх: 

  • безпритульні діти – діти, які не мають постійного місця проживання в зв'язку з втратою батьків, асоціальними формами поведінки дорослих в сім'ї; діти, яких вигнали з дому батьки; 
  • бездоглядні діти – діти, які мають певне місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці в результаті матеріальної неспроможності опікунів (родичів, бабусь, дідусів), психічних розладів батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей; 
  • діти-втікачі з виховних установ – діти, що зазнали психологічного, фізичного та сексуального насильства в закладах інтернатного типу та притулках; 
  • діти-втікачі з зовні благополучних сімей – діти з високим рівнем конфліктності, акцентуаціями та патологіями характеру, відхиленнями у психічному та особистісному розвитку; 
  • діти, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці – діти, позбавлені систематичного батьківського піклування, аутсайдери шкільних колективів, діти з яскраво вираженими ознаками важковиховуваності, схильні до безцільного проведення часу. 

Значна частина неповнолітніх, що опинилися у подібному становищі, зосереджується у великих містах, транспортних і портових центрах. Безпритульні діти ночують у підвалах, незаселених будинках, на вокзалах та в інших місцях, де можна сховатися від холоду та непогоди. Засоби для життя здобуваються жебракуванням, проституцією, дрібними крадіжками і участю в злочинній діяльності дорослих. У середовищі безпритульних поширені хвороби, у тому числі педикульоз, а також більш серйозні: туберкульоз і захворювання, що передаються статевим шляхом, ранній алкоголізм і наркоманія. Відсутність освіти прирікає тих із них, хто виживе в цих суворих умовах, на маргінальне положення на все життя, що залишилося. Робота з ними полягає у першу чергу в доставці у притулки і центри по реабілітації неповнолітніх, у лікуванні й оздоровленні, у соціально-психологічній реабілітації, у педагогічній корекції, відновленні (якщо це доцільно і відповідає інтересам дитини) сімейних зв'язків, можливо, у передачі в опікунську сім’ю або в усиновленні, або ж у передачі в дитячий будинок. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Бех В. П.  Сутність та зміст соціальної роботи // Нова парадигма. - Запоріжжя, 2002. - Вип.24. - С.143–149. 
  2. Бойко А. Соціальна робота з клієнтами із залежностю від психоактивних речовин: [Наркоманія] // Соц.політика і соц. робота. - 2001. - № 1. - С.73 - 79. 
  3. Бреева Е. Б. Дети в современном обществе. - М.: Эдиториал, 1999. - 216 с. 
  4. Возрастные стандарты социализации детей-сирот. /Под редакцией Н.П.Ивановой. - М.: Формика, 1999. – 176 с.
  5. Дем’яненко Н.  Соціальна робота в Україні: до витоків і становлення // Зб. наук. пр. - Полтава, 2002. - Вип.5/6 (26–27). - С.65–69. 
  6. Дементьева И.Ф. Социальное сиротство: профилактика. Серия: Семья и воспитание. - М.: Социум, 2000. – 202 с.
  7. Зайцевська Т. Ю.  Вулична соціальна робота з дітьми вулиці // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. - Ужгород, 1999. - Ч.1. - С.262–267. 
  8. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх». – К.: ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.
  9. Закон України «Про охорону дитинства». – К.: ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.
  10. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю». – К.: ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.
  11. Л.И.Смагина, А.К.Водиева, Ю.А.Сойка и др. Сиротство как социальная проблема: Пособие для педагогов / под ред. Л.И.Смагиной. – Минск: Вязель, 1999. – 190 с.
  12. Лебедев О.Е., Чепурных Е.Е., Майоров А.Н., Золотухина В.И. Дети улицы. Образование и социальная адаптация безнадзорных детей. Доклад. /Под ред. А.Н. Майорова. - М.: Социум, 2001. – 99 с.
  13. Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи: Навчальний посібник. -К.: МАУП, 2003. -165 с.
  14. Обучение практике социальной работы: Междунар. опыт и перспективы / Под ред. М.Доэла, С.Шардлоу; Пер. с англ. под ред. Б.Ю.Шапиро. - М.: Аспект Пресс, 1997. - 222, [1] с.: табл.. 
  15. Особливості соціальної роботи в різних сферах життєдіяльності // Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2004. - Вип.3–4 (28–29). - С.122–157. 
  16. Практична соціальна робота / [Бойд А., Картер П., Чепмен В. та ін.]; За ред. П.Картер та ін.; [Пер. Т.Воротинцев]. - Амстердам; К.: Асоц. психіатрів України, 1996. - 184 с. 
  17. Преодоление трудностей социализации детей-сирот: Учебное пособие / Под ред. Л.В.Байбородовой. - Ярославль, 1997. – 136 с.
  18. Професія працівника соціального захисту населення:вимоги та типізація/ Н.І.Кривоконь // Практична психологія та соціальна робота. -2000. -№ 4 . - С. 43-45.
  19. Психолог в учреждении сиротского типа: Опыт практической работы Ц.П.П.Ж. “Ярославна”. - М.: Социум, 2000. – 264 с.
  20. Семигіна Т. В.  Підготовка соціальних працівників до роботи в громаді // Наукові записки. - К., 2002. - Т.20: Спец. вип., ч.2. - С.389–393. 
  21. Сидоров В. Навчання практиці соціальної роботи в Україні: шлях до Європи // Соц.політика і соц. робота. - 2003. - №3,4. - С.15-26. 
  22. Социальный портрет ребёнка улицы // Информационный бюллетень «Юпитер» Харьковского областного благотворительного объединения «Синтез». - 2000. - № 2. С.18-22.
  23. Соціальна робота в Україні: теорія і практика // СРУ. - № 1(9). - 2005. -173 с.
  24. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: З досвіду роботи центрів соц. служб для молоді / Укр. держ. центр соц. служб для молоді; [Упоряд.: Р.Г.Драпушко та ін.]. - [К.], 1999. - 140 с. 
  25. Соціальна робота:наука і професія/ І.Мигович // Віче. -1998. -№ 5. - С. 74-86.
  26. Соціальна служба в Україні: соціально-психологічні засади формування й ефективного функціонування: Матеріали наук.-практ. конф., 12 трав. 2005 р., Черкаси / АПН України. Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України та ін.; [Редкол.: В.В.Москаленко та ін.]. - К.: Фенікс, 2005. - 663 с. 
  27. Соціальне сирітство в Україні: Експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Л. С. Волинець, Н. М. Комарова, О. Г. Антонова-Турченко, І. Б. Іванова, І. В. Пєша. - Київ, 1998. - 120 с. 
  28. Стивенсон С. А. Уличные дети // Социологический журнал. - 2000. - № 3–4. - С. 87–97. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Лібра. – 2000 р. - 259 с.
  29. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник/ За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. -К.: Академвидав, 2005. -327 с
2730
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).