Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-педагогічні проблеми неповної сім’ї

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Терміном «неповні» позначають категорії сімей, в яких дитина до 16 років проживає з одним із батьків, що несе за неї повну відповідальність. Нерідко в таких сім'ях по декілька дітей. У них відбуваються кризові явища, що виразно простежуються в сучасному суспільстві: незадовільні матеріальні умови, соціальна незахищеність, культурно-освітній занепад, моральна деградація тощо. Існує ряд проблем, які стосуються неповних сімей, до яких відносяться соціально-економічні, педагогічні, медичні і психологічні. Серед них у більшості випадків особливе місце займають соціально-педагогічні проблеми.
Гостро стоїть проблема функціонування неповної сім’ї як інституту виховання і соціалізації дітей. Відсутність одного батька у сім’ї може стати причиною неповноцінного виховання дітей. У материнських неповних сім’ях хлопчики не бачать прикладу чоловічого поведінки в сім’ї, що сприяє формуванню в процесі їх соціалізації неадекватного уявлення про рольові функції чоловіка, чоловіка, батька. Поведінка незаміжньої матері в сім’ї багато в чому обумовлена відсутністю батька. Це впливає і на соціалізацію дівчаток, які виховуються у материнських неповних сім’ях, спотворює їх уявлення про рольові функції жінки, дружини, матері.
Діти, які виховуються в монобатьківських сім’ях, позбавлені прикладу взаємин чоловіка і жінки в сім’ї, що негативно впливає на їх соціалізацію у цілому і на підготовленість до майбутнього сімейного життя зокрема. У батьківських неповних сім’ях до перерахованих вище проблем додаються відсутність материнської турботи, без якої виховання дітей теж не може бути повноцінним.
У рамках виховної діяльності одному батькові складно здійснити повноцінний контроль за дитиною і у цілому впливати на її поведінку. Ефективному вихованню заважає ряд об'єктивних причин: руйнується звична тріада в сім’ї: «батько+мати+діти», основна причина цього – надмірна зайнятість на роботі, що не дозволяє приділяти дітям достатньої уваги.
У неповній сім'ї виникає багато проблем особистісного характеру, деякі з них пов'язані зі зміною шлюбного статусу одинокої матері, розлучених чи овдовілих, адаптуванням до нового способу життя. Жінки долають труднощі, «відновлюються» швидше, ніж чоловіки, бо з ними, як правило, залишаються діти. Водночас перед ними гостріше постають матеріально-фінансові питання. Незалежно від причин утворення неповної сім'ї кожен у ній заслуговує чуйного ставлення з боку громадськості. Не випадково у всіх народів склалися своєрідні захисні механізми. В ряді країн Сходу старший брат померлого одружується з вдовою. В Америці після смерті батька його роль бере на себе старша дитина, незалежно від статі, оскільки пригнічена мама неспроможна виконувати функції глави сім'ї. У нас приходять на допомогу родичі, найближчі друзі. Вчені виділяють після втрати чоловіка (дружини) комплекс важких фізичних, емоційних, інтелектуальних станів для їх полегшення, відновлення сім'ї після перенесених криз (смерть, розлучення) вкрай важливі моральна підтримка, спілкування з родичами і друзями, висока самооцінка, прихильність до духовних цінностей (в т. ч. релігійних).
Окремо слід виділити необхідність подолання упередженого ставлення оточуючих до одиноких та юних матерів, позашлюбних дітей. Воно ніяк не повинно проявлятися в діяльності державних органів, соціальних організацій. Недоброзичливість лише ускладнює і без того нелегке становище напівсиріт, усіх членів неповних сімей. На рубежі віків і тисячоліть поступово утверджується толерантне ставлення до альтернативних стилів життя, в т. ч. в шлюбно-сімейній сфері, де живуча офіційна ідеологія, догматичні приписи, застарілі традиції.
Психологічне і соціальне самопочуття одиноких матерів, очевидно, буде й надалі погіршуватися. Вони, за дослідженнями канадських колег, не дивлячись на деякі позитивні моменти, порівняно з одруженими жінками, частіше почували себе нещасливими, невдоволені собою, зазнають стресів. Деякі відчувають «безвихідність», «сором перед дитиною», апатію, депресію, «нічого не роблять, щоб змінити становище». В такому стані їм вкрай потрібна допомога психолога. Підготовка спеціалістів цього профілю, створення відповідних консультацій стає все актуальнішою у нашому суспільстві.
У одиноких матерів виникають гострі проблеми і в сфері інтимних стосунків. Лише 12% їх «не бажають вийти заміж», тому складовим елементом системи допомоги сім'ї стає розвиток служби знайомств й інші, досить специфічні, проблеми серед неповних (як і повних) сімей. На них впливають багатодітність, інвалідність дітей, алкоголізм, насильство, відхильна поведінка та інші чинники. Всі їх треба розв'язувати комплексно, кваліфіковано, на гуманістичних засадах, в контексті загальної допомоги сім'ям з дітьми. Цим займаються різноманітні відомства, заклади, служби. До них належать передусім місцеві Ради, територіальні органи соціального захисту населення, внутрішніх справ сім'ї та молоді та інші державні організації. У цій складній справі все більшу роль відіграють соціальні працівники, педагоги, психологи. Вони виступають консультантами, помічниками, захисниками, організаторами і координаторами допомоги батькам та дітям.
Також варто відзначити, що соціально-педагогічні проблеми у неповній сім’ї значною мірою торкаються і батьків, зокрема, часто виникають проблеми у впевненості правильного спілкування з дитиною, вмінні пояснити відсутність батька чи матері тощо. Крім того, у соціальному середовищі батькам з неповних сімей буває важко адаптуватися до неадекватного негативного відношення окремих членів суспільства, особливо до матері-одиночки. Ще ряд соціально- педагогічних проблем батьків з неповних сімей грунтується на скрутності їх матеріального становища, внаслідок чого можуть виникати стреси та інші негативні явища.
З’ясовуючи проблематику соціально-педагогічної роботи з неповною сім’єю, форми і методи роботи, можна зробити висновок про те, що соціально-педагогічна робота з неповними сім’ями є однією з актуальних проблем сучасного суспільства. З метою поліпшення соціально-педагогічної роботи з неповними сім’ями повинна вдосконалюватися законодавча база по поліпшенню матеріального становища неповних родин, а також розроблятися нові методи роботи, створюватися і реалізовуватися програми підтримки і реабілітації неповних сімей.
 
Список використаних джерел:
 
Закон України “Про соціальну роботу” // Вісник ВРУ. – 2005. – № 4.
Закон України “Про державні сім’ї” // Вісник ВРУ. – 2005. – № 4.
Лодкина Т. В. Семейный социальный педагог: теория и практика / Моск. гос. открытый пед. ун-т, Волог. гос. пед. ун-т. – М. ; Вологда: Русь, 1997. – 141 с.
Неполная семья как объект дифференцированной социальной защиты / Н. А. Гартман, В. Ф. Иванова, В. Н. Козлов и др. ; Под общ. ред. : д. филос. н., проф. Б. С. Павлова и к. филос. н. В. Ф. Ивановой. – Екатеринбург: Ин-т экономики, 1999. – 465 с.
Тюптя Л. І., Іванова Т. І. Соціальна робота: теорія і практика. – К., 2005.
Фото Капча