Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
 
КРИВОКОНЬ НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
 
УДК 159. 923: 316. 6 +159. 923: 316. 37
 
Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення
 
19. 00. 05 – Соціальна психологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
 
Київ – 2002
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження зумовлена новими вимогами щодо якості підготовки кадрів для системи соціального захисту населення (далі – ССЗН).
Гострота соціально-економічної проблематики в Україні викликала необхідність розробки нової концепції та реформування підходів до соціальної роботи як професійної діяльності. Зміст нової концепції полягає у відході від суто фінансового та пільгового забезпечення з боку держави на користь адресної підтримки, яка зумовлена конкретними потребами індивіда.
Такий підхід вимагає від працівників виконання не лише формально-адміністративних функцій, але і визначення соціально-психологічної проблематики, індивідуальних потреб людей, які звертаються по допомогу, сформованості навичок адекватного спілкування, налагодження взаємодії з клієнтами соціальних служб тощо. Оскільки працівники ССЗН виступають як посередники між державою та соціально незахищеними громадянами, то їх професійні дії мають узгоджуватись, з одного боку, з потребами клієнтів, а з іншого, – з можливостями держави. Вирішення означеної проблеми зумовлює необхідність пошуку такої фахової моделі, яка б поєднувала обидва аспекти і відповідала сучасним вимогам. Особливо гостро ці питання постають в ході професійної підготовки фахівців із соціальної роботи у навчальних закладах.
У зв'язку з цим зростає увага до механізмів та чинників самоідентифікації в ході професійного становлення, тому що саме ідентифікаційні процеси забезпечують механізми соціалізації, спонукають людину до активного самостійного пошуку власної позиції, посилюють суб'єктивний компонент у формуванні “Я-концепції”. Визначення чинників професійного становлення соціальних працівників в умовах реформування системи соціального захисту є тією науковою проблемою, що постала перед нами в ході дисертаційної роботи.
Дослідженню питань формування особистості в професії присвячені доробки ряду науковців. Зокрема, розглядаються проблеми професійної соціалізації та діяльності особистості (Абульханова-Славська К. О., Іванова О. М., Климов Є. О., Леонтьєв О. М., Максименко С. Д., Москаленко В. В., Орбан Л. Е., Рибалка В. В., Федоришин Б. О. та ін.) ; аналізуються питання професіогенезу (Боришевський М. Й., Маркова А. К., Рубінштейн С. Л. й ін.), формування та складових “Я-концепції” і самосвідомості фахівців різних професій (Бодальов О. О., Кон І. С., Міщик Л. І., Панок В. Г., Петренко В. Ф., Чепелєва Н. В. та ін.). Проблема самоідентифікації також привертає увагу представників різноманітних напрямків соціальної психології (Агєєв В. С., Еріксон Е., Теджфел Г., Тернер Дж., Ядов В. А. та ін.).
Проте, здійснений аналіз літератури засвідчив, що більшість авторів розглядають особистісну та соціальну ідентичність як важливі регулятори самосвідомості та соціальної поведінки особистості взагалі, тоді як аспекти ідентифікації в конкретній професійній діяльності (зокрема, в соціальній роботі) не є достатньо розробленою науковою проблемою. Крім того, в літературі практично відсутні психологічні доробки, присвячені розгляду становлення професійної “Я-концепції” та особливостей формування особистості фахівців ССЗН у нових соціально-професійних умовах.
У зв'язку з цим актуальними як на теоретичному, так і на практичному рівнях, є проведення досліджень, що сприятимуть розвиткові уявлень про самоідентифікацію фахівців із соціальної роботи, цілі, значення, зміст цього процесу, а також створенню основ професіографування діяльності працівників ССЗН за новою спеціальністю, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 24. 05. 1997 року за № 507 – “Соціальна робота” (04. 02). Не менш актуальними уявляються також доробки, які стосуються психолого-педагогічного обґрунтування й удосконалення процесу та методів підготовки працівників означеного рівня.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з розробкою та введенням в дію Державних освітніх стандартів підготовки молодшого спеціаліста та бакалавра за спеціальністю 5. 040200 та 6. 040200 “Соціальна робота”, спеціалізацією “Соціально-правовий захист” напряму підготовки 0402 “Соціологія”, що здійснюється авторським колективом Чернігівського юридичного коледжу (далі – ЧЮК) – відомчого навчального закладу Міністерства праці та соціальної політики України, що понад 30 років здійснює підготовку фахівців ССЗН.
Об'єктом дослідження виступає професійна самоідентифікація соціальних працівників системи соціального захисту населення.
Предметом дослідження є соціально-психологічні чинники, що впливають на професійну самоідентифікацію фахівців із соціальної роботи.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових праць та емпіричного вивчення психологічних особливостей професійної діяльності працівників системи соціального захисту виділити та охарактеризувати основні складові, що виступають соціально-психологічними чинниками професійної самоідентифікації відповідних фахівців.
Гіпотеза даного дослідження полягає у припущенні, що професійна самоідентифікація працівників ССЗН на етапі оволодіння зазначеним фахом зумовлена низкою чинників, серед яких: образ-типаж професії, ціннісно-мотиваційні детермінанти, професійно значущі риси та особистісні якості. Характеристики виокремлених чинників залежать від змісту конкретної виконуваної діяльності в межах системи соціального захисту. Цілеспрямовано впливаючи на означені чинники шляхом спеціально організованої навчально-виховної діяльності, можна регулювати процес формування професійної самосвідомості соціальних працівників.
Основними завданнями дисертаційної роботи є:
Визначити та описати основні тенденції та соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення; з'ясувати особливості ідентифікаційних процесів у професійному становленні соціальних працівників.
З'ясувати значимі в межах сучасної концепції соціальної роботи психолого-соціальні професійні характеристики та
Фото Капча