Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальний захист дітей-інвалідів

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Законодавство України створює основи соціальної політики у сфері соціального захисту дітей-інвалідів та їхніх батьків. На виконання Конвенції ООН про права дитини в Україні прийнято Національну програму «Діти України», закони України «Про охорону дитинства» і «Про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства».
У законі зазначається, що проведення державної політики спрямовано на реалізацію цільових програм з охорони дитинства і передбачає надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства.
Категорія дитячої інвалідності зумовлює специфіку медичного патронажу: загальномедична допомога, догляд медичної сестри вдома, лікування у лікарні. Програми медичного страхування у багатьох країнах світу передбачають оплату ліків і різні медичні послуги. Програми соціально-медичної реабілітації забезпечують вибір і використання різнобічних допоміжних засобів:
протезів (пристроїв, які повністю чи частково замінюють відсутні частини тіла і відновлюють, наскільки це можливо, порушену функцію) ;
ортопедичних засобів (терапевтичних пристроїв, які не тільки пасивно підтримують певні суглоби, але також полегшують, поліпшують і контролюють функціональну роботу порушених органів) ;
технічних засобів (пристроїв, які компенсують функції, що з різних причин більше не діють або діють ненормально внаслідок фізичних чи сенсорних порушень: спеціальних виделок, ложок, тарілок, чашок, туалетів, сходинок, пандусів та ін. ; спеціальних апаратів для дітей з частковою втратою зору і слуху).
Допоміжні засоби і пристрої полегшують життя дитини, допомагають її інтеграції у середовище своїх однолітків.
Сім'ям дітей-інвалідів забезпечується право на грошову допомогу на догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку обсягом у 100% мінімальної заробітної платні, яке визначається в Законі «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», соціальну пенсію дітям-інвалідам віком до 16 років, дітям-інвалідам – у разі втрати годувальника до 18 років – в Законі «Про пенсійне забезпечення».
Певні гарантії жінкам, які мають дитину-інваліда, закріплені у Кодексі законів про працю. Матерям таких дітей забороняється відмовляти при прийнятті на роботу, знижувати заробітну платню і звільняти з роботи. Обов'язковим є працевлаштування цих жінок у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору (ст. 184).
Українське законодавство визначає норми, що регулюють діяльність суспільства стосовно дітей, яким встановлено інвалідність і які мають вади психофізичного розвитку. Найбільш важливими з них є захист прав дитини на освіту, охорону здоров'я, пенсійне забезпечення, матеріальну допомогу, соціальний патронаж, доступ до комунікації та об'єктів матеріального оточення.
Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, прийнятий 16. 11. 2000 р. № 2109-ІІІ зі змінами і доповненнями на сьогодні, відповідно до Конституції України, гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
Відповідно до положень Закону право на державну соціальну допомогу мають діти-інваліди віком до 16 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України. Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри державної соціальної допомоги регулюються статтею 2-ю Закону. Державна соціальна допомога призначається на дітей-інвалідів віком до 16 років – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд, що призначається одинокій матері (батьку), встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років – 30 відсотків прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда віком від 6 до 16 років – 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Надбавка на догляд, що призначається в інших випадках, встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років – 30 відсотків прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда віком від 6 до 16 років – 50 відсотків прожиткового мінімуму та за умови, що середньомісячний сукупний доход сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід, за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму на сім'ю.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років призначається одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом; одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику з числа інвалідів I або II групи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
З початком 2008 року завдяки ухваленню нового держбюджету значно збільшилися різні соціальні виплати. Зокрема, стосується це й розмірів виплат державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.
Протягом 2008 року перерахунок такої допомоги здійснюватиметься чотири рази – з 1 січня, з 1 квітня, з 1 липня та з 1 жовтня. Це викликано затвердженими держбюджетом чотириразовими змінами щодо збільшення прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та для дітей відповідного віку. Отож, для дітей віком до 6 років цей показник становитиме, відповідно, – 526, 538, 540 і 557 грн, для дітей від 6 до 18 років – 663, 678, 680 і 701 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 470, 481, 482 і 498 грн.
Щодо державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, то вона призначається у розмірі 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, до державної соціальної допомоги дітям-інвалідам може бути призначена надбавка на догляд. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 та від 6 до 18 років становить 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Ця надбавка призначається без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід. Розмір допомоги разом з надбавкою у нинішньому році для дітей-інвалідів до 6 років становитиме в першому кварталі -592 грн, в другому – 605, 7, в третьому – 607, 4 і в четвертому кварталі – 627, 1 грн, а віком до 18 років, відповідно, – 660, 50 грн, 675, 7, 677, 4 і 699, 10 грн.
Станом на грудень 2007 року в органах праці та соціального захисту населення перебувало 231, 5 тис інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів, які отримують державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
 
Список використаних джерел:
 
Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, № 11.
Законодавче забезпечення соціальної роботи з молоддю: зб. документів / упор. Палєнков А. А. – К. : Юрінком-Інтер, 2003.
Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами: Держ. доп. – К. : Соцінформ, 2002 – 160 с.
Збірник нормативно-правових актів України щодо діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. – К. : Всеукр. громад. -політ, об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України», 2005. – Вип. 3. – 248 с.
Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота (теорія і практика) : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – К. : ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 408 с.
Юшко В. О., Сапалій А. Г. Коментарі щодо змін законодавства України із соціального забезпечення населення // Юрист. – № 2. – 2006.
Фото Капча