Соціальний зріз власної цінності правового порядку

Коли феномен аномії та її наслідки для суспільства почали вивчатися соціологічними методами, вдалося цілком переконливо довести, що розгубленість людей в умовах зміни звичних норм і цінностей може призводити до тяжких соціальних та особистісних колізій. Появу категорії «аномія» як одного з ключових понять у соціологічній концепції Е. Дюркгейма часто пов’язують із політичною нестабільністю, що виникла внаслідок Великої французької революції [7, с. 300-328]. Проблеми аномії й соціальної дезорганізації знову потрапляють у поле зору соціологів після Першої та Другої світових воєн, а також значних економічних і соціальних криз [8, с. 219].

У правовій сфері аномія проявляє себе в ситуаціях, близьких до кризових, і демонструє такий стан права та правової системи, коли правовий порядок не є цілісним, а проявляє свою структурну неповноту, відсутність інфраструктурної узгодженості компонентів, неспроможність відповісти на соціальні виклики, кризу легітимності й легальності. Фактично правова аномія є саме тим станом права та правової системи, який є правовим зрізом соціальної ентропії.

На противагу правовій аномії правовий порядок постає як відносно усталена, менш мінлива картина правового буття суспільства, яка утворюється домінуванням у ньому правозначущої поведінки та правових відносин, що ґрунтуються на цінностях свободи, справедливості й формальної рівності, та виражається в параметрах правової захищеності, безпеки та впорядкованості суспільної життєдіяльності, надійних гарантій реалізації прав та інтересів особи, ефективного існування інституцій громадянського суспільства й механізмів державної влади. Саме із цих позицій правовий порядок, на думку А. Ф. Крижановського, постає як особливий «правовий клімат», який разом з іншими вимірами соціального простору утворює комфортне середовище життя як окремої людини, так і соціуму загалом [9, с. 249].

При цьому закономірним є те, що підвищення соціальної цінності правового порядку буде мати місце в тих ситуаціях, коли постає нагальна необхідність інтенсифікації правового впливу на суб’єктів права з метою попередження виникнення осередків соціальної ентропії.

З урахуванням того, що соціальна ентропія, як правило, проявляється в контексті масовості, що є підтвердженням спостережень синергетики, цінність правового порядку загострюється в умовах тих правових ситуацій, які передбачають масовість та інтенсивність соціальних зв’язків. Так, в Україні під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу було утворено Міжвідомчий координаційний штаб із питань безпеки та правопорядку [10], головною метою якого стало проведення всіх необхідних заходів зі зміцнення правового порядку під час спортивної події такого масштабу та на основі якого було видано розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» [11] та «Деякі питання забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» [12]. У цих актах визначено причини загострення порушень правового порядку й можливі шляхи їх попередження. Зокрема, розпорядження вказують на те, що проведення масових спортивних змагань, як правило, супроводжуються погіршенням криміногенної ситуації та зростанням кількості правопорушень, а отже, потреба в правовому порядку за таких умов зростає.

Інший приклад підвищення соціальної цінності правового порядку продемонстровано в Указі Президента України «Про Координаційний штаб з питань безпеки та правопорядку під час підготовки і відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі» [13], який також має на меті вжиття заходів щодо зміцнення правового порядку під час проведення масових заходів, оскільки саме в таких ситуаціях найчастіше виявляється соціальна ентропія, яка призводить до системного порушення правових норм та ігнорування правових цінностей.

Таким чином, на нормативному рівні також відображено ідею протистояння правового порядку та правової ентропії, особливо в контексті загострення процесів соціальної дезорганізації в контексті проведення масових спортивних чи релігійних заходів.

 

 

Арабаджи Н. Б. Соціальний зріз власної цінності правового порядку. – Стаття.

Статтю присвячено виявленню цінності сучасного правопорядку в соціальній площині. Як соціальна цінність правовий порядок протистоїть соціальній ентропії. Аналіз нормативно-правових актів демонструє, що соціальна цінність правового порядку підвищується в період проведення масових заходів.

Ключові слова: правовий порядок, соціальна цінність, правова аномія.