Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Софія Київська в контексті світоглядних уявлень русичів

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ

РОЗДІЛ 3. ВНУТРІШНЯ АРХІТЕКТУРА

РОЗДІЛ 4. МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС

4.1. Мозаїки

4.2. Фрески

4.3. Графіті

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Стародавня Русь вписала в історію світового мистецтва і архітектури блискучі сторінки. За часів Володимира Святославича і Ярослава Мудрого наприкінці X — у першій половиш XI ст. були збудовані великі ансамблі палаців і храмів у Києві, Новгороді, Чернігові.

У другій половині XI — на початку XII ст. будуються численні комплекси монастирів. У XII ст. в окремих князівствах Русі почали з'являтись власні архітектурні школи. Багато споруд стародавньої Русі можна назвати шедеврами світової архітектури. 

Народжена добою християнства Київської Русі, ось уже майже тисячу років стоїть Софія Київська в серці української землі, втілюючи в собі безсмертя народного духу. Під її склепіннями лунав голос великих ієрархів – митрополита Іларіона і Петра Могили, що розбудували національну церкву і державність. Перед її вівтарем молитовно схилялися київські князі: Ярослав Мудрий і Володимир Мономах, гетьман Петро Сагайдачний і Богдан Хмельницький. Свята Софія була предметом гордості і особливого піклування Івана Мазепи.

До нинішніх часів собор зберігає древню архітектуру і найповніший у світі комплекс мозаїк і фресок 11 ст. (260 кв. м. мозаїк і близько 300 тис. кв. м. фресок). Це пам’ятка світового значення, яка 1990 р. була внесена ЮНЕСКО до списку всесвітньої культурної спадщини.

 

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ

 

За 1037 рік київський літопис містив такий запис: "Заклав Ярослав місто велике Київ, у цього же міста є Золоті ворота, заклав також і церкву святої Софії, митрополію і по цьому — церкву на Золотих воротах святої Богородиці благовіщення, по цьому — святого Георгія монастир і святої Ірини". Цьому передували важливі події. 

Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр.) та його сина Ярослава Мудрого (1019 - 1054 рр.).

У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими. Із запровадженням християнства в Давньоруській державі почалось інтенсивне будівництво кам'яних християнських храмів. До їх створення залучалися кращі будівельники і художники свого часу, використовувалися художні й технічні досягнення епохи. Храми прикрашалися настінними розписами, кам'яним різьбленням, ставали справжніми творами мистецтва.

Під час побудови першої кам'яної церкви в центрі Києва - Десятинної (989-996 рр.) - князь Володимир Святославич значно збільшив і укріпив територію міста. За часів сина Володимира - Ярослава Мудрого в Києві почалось велике будівництво. Територію міста було розширено більш як у 8 разів і обнесено новими оборонними валами. У цей же період збудовано митрополичий храм - Софійський собор (рис.1), який став головною монументальною будовою міста.

 

Рис.1. Софійський собор. Сучасний вигляд

 

У літописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Певно, що його будівництво велося в 20-30-і роки XI століття. Софіївський собор було засновано на честь перемоги Ярослава над печенігами. Навколо Софійського собору - центральної споруди Ярославового міста - стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт - парадного в'їзду в древній Київ.

Назва собору "Софійський" походить від грецького слова "софія", що в перекладі означає "мудрість". Присвячений "мудрості християнського вчення", собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство і феодально-князівську владу. Збудований як головний, митрополичий храм Русі, Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії "посадження" князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.

 В один з найважчих періодів історії древнього Києва - захоплення міста полчищами хана Батия в 1240 році - більшість архітектурних споруд було перетворено на руїни. Софійський собор уцілів. Однак, розграбований і спустошений, він втратив колишню красу і велич, хоч і залишився головним міським діючим храмом.

Протягом XIV-XV століть киянам доводилося вести боротьбу проти литовських і польських феодалів, а також проти кримських татар, які спустошували містограбіжницькими набігами. У 1416 році Київ розграбував і спалив хан Едігей, у 1482 році - Менглі-Гірей

У XVI столітті посилюється гніт польських феодалів. В умовах загарбання українських земель, поневолення і насильственого окатоличування населення в 1596 році було укладено Брестську релігійну унію, яка ставила мету об'єднати православну і католицьку церкви під главенством римського папи. Католицьке духовенство і уніати почали ліквідацію православної церкви. Захоплений уніатами Софійський собор цілком занепав. Спорохнявіла покрівля, зруйнувалися склепіння галерей, загинуло багато настінних розписів.

У 30-40-і роки XVII століття київський митрополит Петро Могила відібрав Софію в уніатів і заснував при

Фото Капча