Співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення в Україні

 

Міськевич А. В.,

здобувач кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету

Стаття присвячена аналізу співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення в Україні. Досліджено місце зазначених категорій у науковій дискусії. Запропоновано порівняльний аналіз ознак, притаманних як соціальним, так і адміністративним послугам, зокрема у сфері соціального захисту населення в Україні.

Ключові слова: послуга, публічна послуга, адміністративна послуга, адміністративна послуга у сфері соціального захисту населення, державна послуга, соціальна послуга.

Статья посвящена анализу соотношения социальных и административных услуг в сфере социальной защиты населения в Украине. Исследовано место указанных категорий в научной дискуссии. Предложено сравнительный анализ признаков, присущих как социальным, так и административным услугам, в частности в сфере социальной защиты населения в Украине.

Ключевые слова: услуга, публичная услуга, административная услуга, административная услуга в сфере социальной защиты населения, государственная услуга, социальная услуга.

The article analyzes the value of social and administrative services in the field of social protection in Ukraine. Place these categories considered in the scientific discussion. The author offers a comparative analysis of features inherent in both social and administrative services, particularly in the field of social protection in Ukraine.

Key words: service, public service, administrative service, administrative service in the sphere of social protection of population, state service, social service.

Актуальність дослідження. Сподівання на державну підтримку в соціальній сфері особливо актуалізується в умовах проведення бойових дій в державі. Крім того, державна політика має бути скерована на попередження депресивного стану в умовах складних життєвих обставин, зумовлених проведенням анти- терористичної операції та її наслідків. Усунення зазначених негативних суспільних явищ в соціальній сфері можливе за допомогою надання соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення. Сучасний стан нормативно-правового регулювання, теоретичних засад та практичних аспектів реалізації соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення свідчить про наявність низки суперечностей, зокрема у частині розмежування зазначених категорій, їхнього змісту тощо, що у свою чергу ускладнює, зокрема, розвиток інституту надання адміністративних послуг в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням співвідношення соціальних та адміністративних послуг в цілому приділяли увагу такі вчені, як Н. Б. Болотіна, І. В. Венедіктова, Т. О. Коломоєць,

А. Т. Комзюк, Г. М. Писаренко, В. М. Сороко та ін. Останнім часом приділяється дедалі більше уваги доктрині адміністративних послуг, втім, науковці недостатньо приділяють увагу їх співвідношенню з іншими видами послуг, зокрема соціальними, їхнім особливостям і специфіці змісту тощо. Усе це потребує додаткового ґрунтовного дослідження і пошуку теоретико-методологічного врегулювання зазначених суперечностей. Тому питання співвіднесення соціальних та адміністративних послуг, зокрема у сфері соціального захисту населення в Україні, не розглядалося.

Метою статті є визначення співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення на основі аналізу їхніх сутнісних ознак.

Виклад основного матеріалу. Співіснування держави та населення характеризується взаємними обов’язками зазначених суб’єктів. Так, населення сплачує до державного бюджету податки для утримання держави та апарату публічного управління. Держава, у свою чергу, зобов’язується забезпечувати суспільні потреби, серед яких основним є соціальний захист, шляхом надання різного роду відповідних послуг.

Концепція адміністративної реформи в Україні розглядає сферу послуг, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, як публічні послуги [1].

У науковій літературі великий інтерес викликають питання як ідентифікації змісту поняття «публічні послуги», так і класифікаційних груп послуг, що складають їхній зміст. Так, деякі автори відносять до публічних послуг адміністративні та соціальні послуги поряд з державними, управлінськими, житлово-комунальними (муніципальними) послугами [2, с. 56-57].

Російський учений Л. К. Терещенко співвідносить соціальні послуги з державними і публічними, де соціальні послуги, так само як і державні, належать до публічних послуг як частина і ціле. Щодо співвідношення з державними послугами, то соціальні послуги можуть надаватися як державними і муніципальними структурами, так і комерційними і некомерційними недержавними організаціями. Проте здійснюватися вони можуть як у публічно- правовій формі, так і в приватно-правовій. Відповідно, соціальні послуги можуть бути і державними, і недержавними. Так, освітні послуги можуть бути як державними, так і недержавними соціальними послугами [3].

Інші науковці не ототожнюють публічні послуги із соціальними. Так, на думку І. В. Венедіктової, соціальні послуги надаються громадянам і лише громадянам, а не юридичним особам [4].

Серед науковців існує також думка про належність соціальних послуг до державних. Так, В. П. Тимощук [5, с. 126] і В. М. Сороко [6, с. 18] вважають, що соціальні послуги належать до адміністративних послуг як виду державних. В. М. Сороко, погоджуючись з Г. М. Чміленко [7] та розглядаючи класифікацію адміністративних послуг, розкриває їхній зміст «як визнання певного статусу, прав особи (призначення пенсій, субсидій) « [6, с. 18].

Т акож зазначеної позиції дотримується і В. П. Т им- ощук, який зазначає, що під соціальними послугами розуміються послуги, пов’язані з реалізацією владних повноважень, приміром, призначення державної соціальної