Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сталінградська битва

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Сталінград навічно увійшов в історію як символ непереможності і згуртованості Радянського народу, надзвичайного героїзму, символ незламності радянських військ. Зі Сталінградом пов'язана вирішальна битва, яка визначила перелом у ході другої світової війни.
Минуло більше шестидесяти роки з тих пір, як на рубежах 1942-1943 рр. у ході титанічної боротьби на радянсько-німецькому фронті – вирішальному фронті другої світової війни – відбулася грандіозна за своїми масштабами і військово-політичними результатами битва.
Перемога під Сталінградом стала важливим історичним етапом у боротьбі сил прогресу з реакцією в 1941-1945 рр. На полях боїв під Сталінградом Радянські Збройні Сили врятували людство від загрози нацистського поневолення. Сталінградська битва за своєю жорстокістб й героїзмом бійців перевершила всі бої, які до цього знала історія і назавжди залишиться в пам'яті поколінь.
У результаті невдач Харківської операції 23 травня 1942 року 6-а і 57-а армії, частина сил 9-ї армії і оперативна група генерала Л. А. Бабшина виявилися повністю оточеними. Багатьом частинам вдалося вирватися з оточення, але деякі не змогли цього зробити. Відступаючи від Харкова війська понесли значні втрати і не могли успішно стримувати просування супротивника.
Необхідно було перекрити шлях німецьким військам до Волги. Ставка 12 липня створила новий, Сталінградський фронт, включивши в нього 62-у, 63-ю і 64-у армію. Для посилення фронту було переданіо недоформовані 1-у і 4-у танкові армії, вцілілі частини 28-ї, 38-ї і 57-ї армій. В оперативне підпорядкування командування фронту перейшла також Волзька військова флотилія.
До кінця липня до складу Сталінградського фронту входило 38 дивізій, проте тільки 18 з них було повністю укомплектовано: 6 мали від 2, 5 до 4 тисяч чоловік, а 14 – від 300 до 1000 чоловік. Цим нечисленним військом довелося розгорнутися на 530-кілометровому фронті. Усього в складі фронту у той період налічувалося 187 тисяч чоловік, 360 танків, 337 літаків, 7900 гармат і мінометів.
На сталінградському напрямку німецько-фашистське командування зосередило сильне ударне угруповання в складі 6-ї польової і 4-ї танкової армій, їх підтримували великі сили авіації та артилерії. У серпні сорок другого року до цих військ приєдналася 8-а італійська, а у вересні – 4-а румунська армії.
Ворог зосередив 250 тисяч чоловік, близько 740 танків, 1200 літаків, 7500 знарядь і мінометів. У такий спосіб співвідношення сил склало:
по людях 1, 4: 1;
по гарматах і мінометах – 1: 1;
по танках 2: 1;
по літаках 3, 5: 1 на користь супротивника.
Німецьке командування поставило перед групою армій “Б” завдання – стрімко захопити Сталінград, Астрахань і твердо закріпитися на Волзі, відрізавши Кавказ від Радянського Союзу.
26 липня бронетанкові і моторизовані німецькі війська прорвали оборону 62-ї армії. Було введено в бій 1-у і 4-у танкові армії, які мали всього 240 танків і дві стрілецькі дивізії, які не змогли зупинити, але трохи затримали просування ворога. Важкі бої розгорнулися і на ділянці 64-ї армії, але й тут супротивникові не вдалося з ходу прорватися в Сталінград. Протягом першої половини серпня на підступах до міста йшли запеклі бої.
Радянські війська, спираючись на укріплені рубежі, героїчно відстоювали кожен шматок землі, наносили контрудари, вимотували й знекровлювали ворожі війська, які рвалися до Сталінграда.
Після багатоденних запеклих боїв 23 серпня 14-й танковий корпус супротивника, розсікаючи сталінградську оборону на дві частини, вийшов до Волги. 62-а армія була відрізана від основних сил Сталінградського фронту.
Німецька авіація піддала Сталінград варварським бомбардуванням, перетворюючи його на купи руїн. Гинули мирні жителі, знищувалися промислові підприємства і культурні цінності.
Війська Сталінградського фронту атакували супротивника з півночі іпівдня, змусивши його розгорнути значні сили, призначені для захоплення Сталінграда. Німецький 14-й танковий корпус виявився відрізаним від своїх тилів і змушений був кілька днів одержувати постачання повітряним шляхом.
Переправивши свої головні сили через Дон, супротивник розгорнув енергійний наступ, підтримавши його потужними ударами авіації. Під тиском переважаючих сил супротивника наші війська відійшли.
У район Сталінграда було перекинуто 1-у гвардійську армію, 24-у і 66-у армії, однак підготовлений на 5 вересня наступ потрібних результатів не дав: не вистачало артилерії, боєприпасів, танків. Крім того, авіація супротивника увесь час панувала в повітрі і бомбила радянські частини. У результаті цих боїв не вдалося прорвати бойові порядки супротивника й ліквідувати його коридор.
13, 14 і 15 вересня для сталінградців були важкими. Супротивник, не рахуючись ні з чим, крок за кроком проривався через руїни міста все ближче і ближче до Волги. Бійці 62-ї і 64-ї армій стояли на смерть, однак сил з кожною годиною ставало усе менше.
Була створена 13-а гвардійська дивізія. Її удар був зовсім несподіваним для ворога. 16 вересня дивізія відбила у ворога висоту Мамаїв Курган, у чому їй допомогли артилерія й авіація.
У жовтні в Сталінград було переправлено через Волгу більше шести дивізій. Для допомоги сталінградцям 19 жовтня у наступ перейшли війська Донського фронту. Німці були змушені зняти з штурму міста частину авіації, артилерії й танків.
У той же період 64-а армія нанесла контрудар з півдня. Наступ Донського фронту і контрудар 64-ї армії полегшили важке положення 62-ї армії. Якби не було допомоги з боку Донського фронту і 64-ї армії, 62-а армія не змогла б встояти, і Сталінград був би взятий супротивником.
Більше трьох місяців тривали запеклі бої за Сталінград.
Після важких боїв на півдні країни, у районі Сталінграда і на Північному Кавказі гітлерівське військове керівництво вважало, що радянські війська не в змозі уцих районах провести великий наступ. Оперативні прорахунки німців збільшилися внаслідок поганої роботи їх розвідки, яка не змогла розкрити підготовку великого контрнаступу в районі Сталінграда.
При підготовці наступу необхідно було провести колосальні перевезення військ і матеріально-технічних засобів для всіх фронтів. Для цього працювало 27 тисяч машин. Залізниці щодня подавали 1300 вагонів вантажів. У район Сталінграда було перекинуто 11 армій, 13, 5 тисяч гармат і мінометів, близько 900 танків, 1414 бойових літаків. Підготовка до наступу була завершена 17 листопада.
Війська Південно-Західного фронту й Донського фронту 19 листопада о 7-й годині 30 хвилин почали грандіозний наступ, прорвавши оборону супротивника і о 16-й годині 23 листопада в районі хутора Радянський з'єдналися, замкнувши кільце оточення сталінградського угруповання супротивника в межиріччі Волги і Дону. На цьому перший етап контрнаступу було завершено.
Для порятунку оточених у районі Сталінграда військ на сталінградському напрямку гітлерівське командування створило групу армій “Дон”, командуючим був призначений генерал-фельдмаршал Манштейн. Свій наступ він розпочав 12 грудня з району Котельникова вздовж залізниці. За три дні боїв супротивникові вдалося просунутися вперед до Сталінграда на 45 кілометрів.
Однак війська Південно-Західного і Сталінградського фронтів, блискуче виконавши поставлені завдання, вчинивши стрімкий розгром ворога, зірвали план Манштейна по деблокуванню військ Паулюса.
У січні 1943 року зовнішній фронт у районі Дону був відсунутий на 200-250 кілометрів на захід. Положення німецьких військ різко погіршилося. Ніяких перспектив на порятунок у них уже не було.
Щоб припинити кровопролиття 6-ій армії було поставлено ультиматум, гітлерівське командування відкинуло його. 22 січня війська Донського фронту розсікли німецьке угруповання на дві частини.
31 січня було остаточно розгромлено південне угруповання німецьких військ, а його залишки на чолі з командуючим 6-й армією Паулюсом здалися в полон, а вже 2 лютого здалися і залишки північної групи. На цьому була повністю завершена найбільша битва на Волзі. Загальні втрати ворожих військ у районі Дону, Волги, Сталінграда склали близько 1, 5 мільйона чоловік, до 35000 танків і штурмових машие, 12000 гармат і мінометів, до 3000 літаків.
Поразка фашистського блоку під Сталінградом потрясла всю фашистську Німеччину, підірвала довіру не неї її союзників. Японія була змушена відмовитися від планів активних дій проти СРСР. У Туреччині підсилилося прагнення зберегти нейтралітет, тобто, Сталінградська битва зіграла вирішальну роль у переломі Другої Світової Війни.
 
Список використаних джерел:
 
Битва за Волгу (воспоминания участников Сталинградского сражения). – М. : Волга, 1992.
Битва за Сталинград. – Нижний Новгород. – Волжское книжное издательство, 1975.
Красавин В. С. и др. Подвиг Сталинграда. – Нижний Новгород. – Волжское книжное издательство, 1975.
Плехов И. И., Хватов С. П., Захаров Г. И. В огне сталинградских переправ. – Волгоград: КпП, 1986.
Фото Капча