Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стан та основні проблеми інформатизації судочинства

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Інформаційне забезпечення судочинства
2. Інформатизація судового діловодства
3. Стан та основні проблеми інформатизації судочинства
Висновок
Список використаної літератури
 
Вступ
 
В умовах проведеної судово-правової реформи особливе значення набуває вдосконалення процедури судочинства, розширення доступу громадян до правосуддя і гласність розгляду справ судами загальної юрисдикції. Одним із шляхів удосконалення організації судочинства служать підвищення ступеня інформатизації судів, їх комп'ютеризація, розширення застосування комп'ютерних технологій, створення на цій базі сучасних і надійних систем відбору, зберігання інформації, доступу до неї, а також її використання та поширення.
В обстановці постійно зростаючого навантаження на суддів, вимог про скорочення термінів і підвищенні якості розгляду справ сучасні інформаційні системи здатні забезпечити швидкий доступ суддів до банків законодавчих даних, до узагальнених матеріалами судової практики, особливо в нових і розвиваються областях права, підвищують можливості наукових досліджень. Вони дозволять автоматизувати, а значить, уніфікувати судове діловодство, забезпечити високу якість виконання судових документів. Впровадження сучасних технологій та методів диктується також необхідністю розширення інформування суспільства про діяльність судів, як однієї з умов справедливого судового розгляду.
Інформатизація судів передбачає прийняття єдиної концепції та вироблення узгодженого з судами підходу до створення базових програмно-апаратних комплексів, засобів інформаційного, нормативно-правового, організаційно-методичного та кадрового забезпечення діяльності судів. Важливо, що рекомендовані до впровадження бази даних та автоматизованого обліку передбачають автоматизацію створення та зберігання процесуальних документів, значно полегшуючи роботу суддів.
У процесі розробки базових комплексів для районних, обласних і прирівняних до них судів створюється система електронного документообігу з уніфікованими судовими документами. Передбачається також розробка відповідних стандартів і єдиної системи класифікації судової інформації. В цілому всі ці роботи покликані забезпечити створення в майбутньому єдиної інформаційної інфраструктури судів, яка служитиме одним з фундаментальних підстав єдності судової системи.
Під єдиною інформаційною інфраструктурою судів розуміється сукупність взаємопов'язаних систем зв'язку, комплексів засобів автоматизації, телекомунікаційних та інформаційних ресурсів, доступним судам і органам Судового департаменту. До її складу входять центри інформатизації судів і Судового департаменту, організації, супроводжуючі експлуатацію засобів інформатизації, навчально-методичні центри, а також вузли глобальної мережі Інтернет, спеціально створювані для судів.
Принципово новим напрямом інформатизації судів є створення комп'ютерних систем протоколювання судових засідань, засобів автоматизованого збору та аналізу первинної судової інформації. Уніфікація системи первинних інформаційних ресурсів є одним з важливих умов ефективної інформаційної взаємодії судів різних інстанцій, слідчих органів, органів прокуратури і адвокатури.
 
1. Інформаційне забезпечення судочинства
 
Судовий розгляд кримінальних справ як діяльність, пов'язана з аналізом і правовою оцінкою доказів, може бути визначений як інформаційний процес, що спирається на особливі види інформації: докази у справі, з одного боку, та законодавче, нормативно-правове поле України – з іншого. Впровадження сучасних інформаційних технологій у зазначену діяльність потребує створення такого предметного інформаційного середовища, яке забезпечить суддю необхідними даними, мінімізує затрати його часу на виконання технічної роботи, що в результаті сприятиме оперативності прийняття судових рішень.
Інформаційне забезпечення судочинства має за мету надати судді у зручному режимі роботи структуровану систему даних і знань щодо кожної судової справи: 1) законодавчі та відомчі нормативні акти; 2) статистичні дані про розгляд справ у судах; 3) матеріали узагальнення судової практики; 4) інформаційні ресурси центральних органів державної влади; 5) інформаційні ресурси органів внутрішніх справ України, прокуратури, інших інституцій, що беруть участь у кримінальному процесі; 6) інформацію з міжнародного права.
Вирішуючи питання інформаційного забезпечення судді в рамках інтегрованої інформаційної системи судочинства, слід підкреслити важливість доступу до інформаційних ресурсів органів внутрішніх справ. Актуальність цієї проблеми відзначається багатьма спеціалістами, що працюють у галузі інформатизації судочинства. Як повідомляє Р. Абдулін, у Курганській області більшість суддів Російської Федерації при розгляді кримінальних справ мають можливість одержувати відомості про попередню судимість чи притягнення до кримінальної відповідальності з Інформаційного центру УВС області в автоматичному режимі. Підкреслюємо, мають можливість одержувати інформацію не згідно із запитом – усним, письмовим або з використанням електронної пошти, а в автоматичному режимі 1.
У матеріалах багатьох справ, розглянутих судами України, можна знайти лист такого змісту: «На ваш запит надсилаємо копію... « І лежить справа в суді й чекає, поки буде здійснено цю процедуру: запит – відповідь.
 
2. Інформатизація судового діловодства
 
Визначаючи систему документації, що застосовується в судочинстві, як і в будь-якій іншій сфері діяльності, як сукупність взаємопов'язаних документів, можна стверджувати, що в діяльності суду використовуються дві такі системи, незалежні одна від одної. Перша – пов'язана з процесуальною діяльністю з розгляду судових справ. Основні складові цієї системи передбачені процесуальними кодексами України, інструкціями з діловодства в судах. Друга – властива всім підприємствам і установам організаційно-розпорядницька система документації, визначена прийнятими в державі стандартами й доповнена в кожній установі її внутрішніми інструкціями.
У законодавчому забезпеченні робіт по впровадженню електронного документообігу в Україні зроблено перші кроки – прийнято закони України від 22 травня 2003 р. : № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис». Отже, на виконання «Прикінцевих положень» Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» слід розробити програму заходів щодо впровадження електронних документів, електронного документообігу та електронного цифрового підпису в судовому процесі.
Зазначимо, що впровадження електронного документообігу у судочинство має свої особливості й пов'язане з деякими проблемами. Наприклад, протокол допиту свідка (підозрюваного, затриманого) зобов'язані підписати слідчий та особа, що дає свідчення. Отже, щоб забезпечити юридичну силу такому документові, його необхідно оформляти тільки в паперовому вигляді. І хоч ідея електронної судової справи здається дуже привабливою, при роботі зі справою, яка складається із сотні томів, природно виникає запитання: що ж робити з таким обсягом електронної інформації? Проте потреба допомогти судді в роботі над судовою справою є дуже актуальною. Зазначимо також, що тут виникає цікаве завдання: створити інформаційну технологію підтримки прийняття судового рішення як структурованої системи представлення матеріалів справи, установлення взаємозв'язку між фактами, документами, що їх підтверджують, та висновками обвинувачення.
Уже сьогодні більшість процесуальних документів – обвинувальні висновки, постанови, рішення суду тощо – виготовляється з використанням засобів обчислювальної техніки або друкарських машинок. До машинописних документів можна застосовувати процедури сканування та розпізнавання тексту, в результаті чого створюються їх електронні копії, наявність яких дає можливість оформити, так би мовити, електронну проекцію судової справи.
Відповідно до положень Закону від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України», Кримінально-процесуального кодексу України вирішення кримінальної справи, як правило, складається з таких етапів: 1) досудовий розгляд (порушення кримінальної справи, дізнання, досудове слідство) ; 2) розгляд справи в суді першої інстанції; 3) розгляд справи за апеляцією; 4) касаційне провадження у справі (у порядку виключного провадження) ; 5) виконання вироку.
За останні роки у справі інформатизації кримінального судочинства зроблено чимало – створено систему інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, розроблено інформаційну технологію підтримки діяльності Верховного Суду України. Враховуючи набутий досвід, можна сформулювати першочергові завдання. Йдеться передусім про визначення переліку тих даних у справі, які в електронному вигляді можуть формуватися на одному етапі й використовуватися для реєстрації та прийняття рішення – на іншому.
На першому етапі – досудового розгляду – електронна справа може містити: відомості про обвинуваченого на момент вчинення злочину; відомості про цей злочин; обвинувальний висновок. Після розгляду справи в суді першої інстанції до електронної справи можуть бути долучені: відомості про розгляд справи в суді, вирок (ухвала, постанова).
Після апеляційного розгляду: відомості про розгляд апеляції, рішення суду апеляційної інстанції.
На етапі розгляду справи в касаційному порядку: відомості про касаційний розгляд, рішення суду касаційної інстанції.
При зверненні вироку до виконання згідно з ч. 2 ст. 404 КПК: розпорядження про його виконання, форма № 6.
Впровадження системи проходження електронної проекції кримінальної справи можливе лише за умови розроблення єдиної системи класифікаторів, які використовуються при реєстрації даних у справі. У зв'язку з цим потребують узгодження класифікатори: 1) видів економічної діяльності; 2) роду занять, службового становища; 3) злочинів; 4) мір покарання.
Розглядаючи схеми провадження в справах у кожній судовій інстанції, зазначимо, що кожна з них має свої особливості. Крім того, істотно різняться між собою правила провадження в кримінальних справах і справах, що виникають із цивільних та адміністративних правовідносин. Але в усіх видах провадження можна виділити окремі складові, які, утворюючи основу судового діловодства, не залежать від конкретного виду провадження. До них належать такі етапи: 1) надходження справи (заяви) до суду; 2) передача її на розгляд; 3) попередній розгляд; 4) судовий розгляд; 5) відправлення пошти. Справа автоматизації діловодства в різних правових інституціях України робить перші кроки. Є приклади систем, які, будучи орієнтованими на формування й аналіз статистичних даних, у режимі дублювання паперового діловодства та документообігу відтворюють лише деякі елементи останніх. Відомі також факти прямого впровадження готових чи мінімально адаптованих програмно-апаратних комплексів. Такі підходи мають істотні недоліки, оскільки впровадження програмного продукту, орієнтованого на виконання лише певних функцій, має вплив на весь цикл провадження у справі й вимагає додаткових трудозатрат.
 
3. Стан та основні проблеми інформатизації судочинства
 
Майже 80% приміщень, в яких розміщені суди не відповідають нормативним вимогам. Через обмеженість фінансових ресурсів тривалий час не вирішуються питання створення систем заземлення, промислових систем безперебійного та резервного електроживлення, захисту від атмосферної електрики. Збільшення кількості технічних засобів вимагає збільшення потужності ліній електроживлення та модернізації внутрішніх електричних мереж. Збільшується кількість судів, які отримали приписи служб електромереж і знаходяться під загрозою відключення від електроживлення. Створення локальних мереж відбувалось переважно без модернізації електричних мереж та виділення серверних приміщень. Більше 400 приміщень судів не мають стаціонарних комп'ютерних мереж.
Технічні засоби, що використовуються у судах, ДСА, її територіальних управліннях, підпорядкованих підприємствах, як правило, створені різними виробниками і уніфіковані лише на рівні загальних стандартів, що в свою чергу ускладнює їх подальше технічне обслуговування та модернізацію відповідно до постійно зростаючих вимог.
Техніка придбавалась в різні періоди і на даний час велика кількість її вже морально застаріла, периферійне обладнання через значне перевищення нормативного навантаження потребує заміни або капітального ремонту. Ускладнена процедура списання та утилізації обладнання не дозволяє привести бухгалтерські показники у відповідність із реальною ситуацією (обладнання не може використовуватися, але залишається на балансі установи).
В якості операційних та офісних систем переважно використовуються програмні продукти компанії Microsoft: операційні системи Windows 2000/2003; офісні програми MS OFFICE 98/2003/2007. Менше 60% операційних систем – ліцензійні, щодо офісних програмам – цей показник ще нижчий. Вартість однієї ліцензії на операційну систему та офісне програмне забезпечення Microsoft Windows в листопаді 2009 року в середньому складала біля 370 $ (або 3 000 грн.), при тому, що вартість придбання комп'ютера для бюджетних установ обмежена 7 200 грн. Не краща ситуація із ліцензуванням інших офісних програм типу MS Access, ABBYY FineReader, ABBYY Lingvo, РУТА.
Централізовано ДСА забезпечує використання судами систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН, програмного комплексу підготовки, обробки та аналізу фінансової звітності «БЕСТ-ЗВІТ КОРПОРАЦІЯ», програмного забезпечення по формуванню статистичної звітності та обліку суддівських кадрів.
Завдяки технічній допомозі, отриманій від міжнародних донорів ДСА забезпечила перехід від використання комутованих каналів для організації служби електронної пошти та доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL. В комплексі із вирішенням питання організації доступу до мережі Інтернет, придбання ДСА в 2008 році маршрутизаторів (активного мережевого обладнання), дозволило активізувати роботу по побудові корпоративної мережі судової системи на базі технології віртуальних приватних мереж (VPN). Всі суди, ДСА, установи та органи судової влади мають можливість використовувати власні сторінки або розміщувати інформацію на веб-порталі «Судова Влада Україна» за адресою http: //court. gov. ua/.
Спеціалізоване програмне забезпечення по автоматизації судового документообігу комплексно запроваджене в місцевих та апеляційних господарських судах. Відсутність відповідної кількості штатних одиниць для організації спеціалізованого підрозділу в структурі ДСА унеможливлює самостійну розробку та супроводження спеціалізованого прикладного програмного забезпечення. Щорічне обмежене фінансування капітальних видатків не дозволяє придбати у власність таке програмне забезпечення. Майнові та авторські права на спеціалізоване прикладне програмне забезпечення в переважній більшості знаходяться у власності приватних структур – розробників, така ситуація ускладнює процес впровадження та подальшого супроводження програмного забезпечення. В місцевих та апеляційних адміністративних судах започатковано впровадження системи, за аналогією з господарськими судами. Використання програмного забезпечення в 708 загальних судах обмежується декількома десятками. На даний час жоден із спеціалізованих прикладних програмних продуктів у повній мірі не забезпечує можливість інтеграції інформаційного простору відповідно до Концепції створення Єдиної судової інформаційної системи.
Процеси інформатизації як сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів потребують певної організаційної однорідності. Разом з тим, законодавчо встановлений порядок фінансового та матеріально – технічного забезпечення судів націлені на забезпечення діяльності судів, виходячи з потреб конкретного суду, а не галузі в цілому.
 
Висновок
 
Враховуючи ще й такі аспекти судочинства, як відкритість та прозорість, а також необхідність забезпечення права громадян України на інформацію, особливу увагу слід звернути на створення інформаційно-пошукових систем матеріалів судової практики. Питання створення таких систем, як і взагалі питання доступу до правосуддя, неодноразово висвітлювалося в документах Ради Європи як одна з найважливіших умов справедливого застосування закону. На жаль, в Україні це питання ще не знайшло свого достатнього вирішення. Тільки частина документів, які становлять судову практику, міститься в базі даних «Законодавство». База даних «Рішення Верховного Суду України», яка накопичується з 1998 р., включає в себе понад 8000 документів. Оскільки ці рішення мають важливе значення для забезпечення однакового застосування закону, вкрай важливо, щоб доступ до них, у тому числі до зазначеної бази, мали всі судді України й інші учасники судового процесу, які мають таке право відповідно до закону. Це виключило б потребу в запитах, які часто можна зустріти в матеріалах кримінальних справ: «Просимо надіслати копію судового рішення... « (наприклад, для з'ясування питання про зняття судимості).
Завдання інформаційного забезпечення робіт із вивчення й узагальнення судової практики теж пов'язане з проблемою створення єдиного розподіленого інформаційного ресурсу «Рішення судів України». Великий інтерес у суддів викликають також інформаційні ресурси установ судової експертизи: їх територіальне розміщення, поштова й електронна адреси, службові телефони, дані про керівників судово-експертних установ і судових експертів, повний перелік (класифікація) виконуваних ними експертиз і вирішуваних у межах цих експертиз питань. Важливе значення мають дані про експертні спеціальності, за якими присвоєна експертна кваліфікація, строк атестації експертів.
 
Список використаної літератури:
 
1. Закон України “Про інформацію” від 02. 10. 1992 р. (в редакції від 13. 01. 2011).
2. Закон України “Про науково-технічну інформацію” від 25. 06. 1993 р.
3. Інформаційні загрози стану інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління // Хахановський В. Г., Замаруєва І. В. \\ Бюлл. по обм. досвідом роботи ОВС, №135. – К., РВВ МВС України, 2001.
4. Правовая информатика и кибернетика: Учеб. / Под ред. Н. С. Полевого. – М., 1993.
5. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навчально-практичний посібник / Під ред. Л. В. Бородича. – К. : РВВ МВС України, 2000.
Фото Капча