Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
ГНАТОВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
 
УДК 339. 923
 
Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору
 
Спеціальність: 12. 00. 11 – міжнародне право
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Забігайло Володимир Костянтинович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри порівняльного правознавства.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Тимченко Леонід Дмитрович, Академія державної податкової служби України, професор кафедри міжнародного права, начальник відділу міжнародних зв’язків (м. Ірпінь) кандидат юридичних наук, доцент Дмитрієв Анатолій Іванович, Київський університет права, перший проректор.
Провідна установа: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, м. Харків.
Захист відбудеться “16” грудня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. Європейський вибір України та її відданість загальнолюдським цінностям можуть бути реалізовані лише на основі послідовного утвердження демократичних засад розвитку суспільства, прав та свобод людини у всіх їхніх виявах, побудови правової держави, становлення громадянського суспільства. Цей процес, серед іншого, передбачає повномасштабне реформування правової системи України на основі принципів та стандартів, що утвердилися на загальноєвропейському рівні на основі сучасного демократичного міжнародного права в результаті діяльності європейських регіональних міжнародних організацій. До останніх відноситься не тільки Європейський Союз, а й Рада Європи та Організація з безпеки і співробітництва в Європі.
Характер взаємодії права, утвореного в рамках європейських регіональних організацій, з національним правом держав, що входять до них, має значні особливості у порівнянні з традиційною взаємодією права міжнародного та внутрішньодержавного. З одного боку, сучасні механізми правового регулювання процесів європейської інтеграції характеризуються перенесенням юридичних концепцій, методів і прийомів з внутрішньодержавного на міжнародний рівень. Разом з тим, саме такі концепції, методи і прийоми, перенесені з внутрішньодержавного права у міжнародне, повертаються у новій якості до національних правових систем, узгоджуючи та об’єднуючи їх.
Виникає завдання запровадження та уточнення відповідних доктринальних дефініцій, їхньої адаптації до нових умов, що ускладнюється динамічністю розвитку інтеграційних процесів. Постійний розвиток нового “інтеграційного” права, який іде пліч-о-пліч з процесами економічного та політичного співробітництва, нерідко призводить до того, що доктрина не встигає за фактичними змінами у позитивному праві.
У зв’язку з наведеним вище, доцільним видається звернення до концепції європейського правового простору, що покликана охоплювати всі юридичні феномени, які є результатом правової діяльності європейських інтеграційних організацій, позначати механізм і результат взаємопроникнення систем національного та міжнародного права в Європі.
Поняття “європейський правовий простір” широко застосовується в офіційних документах європейських регіональних міжурядових організацій, присвячених процесам правової інтеграції на континенті, що передбачає зближення національних правових систем держав Європи. Зокрема, ідея формування європейського правового простору набуває дедалі більшого визнання у діяльності європейських міжнародних організацій – ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу. У свою чергу, внутрішні нормативно-правові акти України визначають входження нашої держави до європейського правового простору як необхідну умову інтеграції України до Європейського Союзу та інших європейських структур.
Отже, поняття “європейський правовий простір” є важливим для розуміння процесу здійснення європейського вибору України, повноцінної участі нашої держави у діяльності європейських інтеграційних структур, визначення змісту процесів узгодженого правового розвитку держав Європи.
Тому необхідним є теоретичне розроблення поняття “правовий простір” у контексті розвитку процесів регіональної інтеграції, визначення міжнародно-правових засад зближення національних правових систем держав Європи, дослідження перспектив формування європейського права як нової своєрідної правової системи, що об’єднує право держав континенту, які беруть участь в інтеграційних процесах.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю наукової розробки концепції “європейський правовий простір”, зв’язку процесів регіональної інтеграції та спільного правового розвитку держав у Європі.
Стан дослідження проблеми. Наукове опрацювання концепції “європейського правового простору” в європейській та вітчизняній юридичній літературі розпочалося наприкінці 1980-х років. Серед робіт зарубіжних науковців необхідно відмітити дослідження французького вченого Е. Крабі (E. Crabit), який зробив першу в юридичній науці спробу комплексно дослідити концепцію європейського правового простору (1988 р.). Серед дослідників з пострадянських держав необхідно відзначити роботи С. А. Бєляєва та В. В. Пустогарова (1989-1992 рр.), які звернули увагу на зв’язок становлення європейського правового простору та утвердження країн Східної Європи та колишнього Союзу РСР як правових держав, а також на обґрунтування А. Х. Саїдовим наукової цінності концепції європейського правового простору для наук міжнародного права та порівняльного правознавства (1993, 2000 рр.). Окремі теоретичні аспекти доцільності наукового вжитку поняття “правовий простір” висвітлюються у роботах Ю. А. Тихомирова. У 2000 р. у зв’язку з проблематикою інтернаціоналізації внутрішнього права держав на основі норм і стандартів, вироблених у регіональному міжнародному праві, до поняття “європейський правовий простір” звернувся І. І. Лукашук.
Важливими для різнобічного розкриття процесу становлення європейського правового простору є роботи російських вчених Л.
Фото Капча