Ставрографічні дослідження на Дніпропетровщині

В 2010-2013 рр. дніпропетровським науковцем В. Векленком, спільно з іншими дослідниками, було розширено ареал обробки ставрографічних матеріалів. Зокрема до наукового обігу введені понад 500 натільних хрестів у складі двох комплексів (з Поділля [15] та Харківщини [16]). Ці публікації підтвердили ґрунтовність сумнівів щодо старовірського походження «барочних» хрестів, а також довели збереженість православного компоненту на греко-католицьких територіях. Також у дослідженнях приділена увага регіональним матеріалам, зокрема Ігренському півострову [1720]. Хоча найважливішою працею на цьому етапі стала спроба поєднання мистецтвознавчого аналізу з етноар- хеологічним. У 2012 р. наукові співробітники ДНІМ Н. Степаненко, М. Тихонова, у співавторстві з В. Веклен- ком, здійснили публікацію унікального комплексу натільних хрестів «Із запорозьких поховань» (рис. 3), зібраних Д. Яворницьким, і який зараз знаходиться у фондах ДНІМ [21]. Оскільки саме різаний хрестик із зазначеного комплексу слугував для визначення типу запорозьких натільних хрестів, публікація решти знахідок відкрила невідомі раніше сторінки ставрографії запорозького козацтва.

 

З інших публікацій слід згадати дещо сумнівну статтю В. Шалобудова, з матеріалами його розвідок навесні 2012 р. [22], якою він ввів до наукового обігу монети, натільні хрести і деякі інші знахідки, отримані в охоронній зоні археологічного культурного шару пам’ятки національного значення. Серед культових предметів особливий інтерес викликає кілеподібний хрест, який, за російськими аналогіями, має бути віднесеним або до періоду кінця ХІУ-ХУ ст. [23] абож до ХУ-ХУІ ст. [24]. Втім, з невідомої примхи дослідника предмет, для якого «віддаленою аналогією може слугувати лише фрагментований виріб, віднесений до XVIII ст. « [22, 91], дійсно датували саме ХУЛІ ст., причому ця похибка перейшла і до узагальнюючого каталогу знахідок з пам’ятки [25, 144-146].

З подій, які певною мірою підсумовують історію розвитку ставрографічних досліджень у регіоні, слід назвати відкриття першого в Україні Музею Хреста, котре відбулося 13 жовтня 2013 р. [26]. Більш ніж 2000 виробів дрібної культової пластики з 15-ти областей України у достатній мірі репрезентують розвиток і динаміку змін у натільних хрестах впродовж ХУ-ХІХ ст.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок щодо наявності в регіоні двох основних центрів ставрогра- фічних досліджень. Перший – Дніпропетровський історичний музей із багатими фондами і висококваліфікованими науковцями, в студіях яких переважає традиційний мистецтвознавчий підхід до інтерпретації культових виробів. Інший – пов’язаний із Дніпропетровським національним університетом, (пізніше – з Інститутом суспільних досліджень), а саме з В. Век- ленком, який започаткував на Дніпропетровщині комбінований етноархеологічний підхід, коли натільний хрест розглядається і в історичній площині, і в контексті етнографічних традицій краю. Спільні ж роботи музейників і археологів доводять, що максимально репрезентативні визначення можливі лише за комбінування всіх доступних дослідникам методів.