Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Столичний економічний район

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні основи і принципи соціально-економічного районування
2. Соціально-економічна характеристика Cтоличного економічного району
2.1. Передумови виникнення і географічне положення району
2.2. Природні умови і ресурси
2.3. Населення і працересурсний потенціал
2.4. Функціонально-компонентна структура
2.5. Функціонально-територіальна структура
2.6. Проблеми і перспективи розвитку району 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Природно-ресурсні багатства України, її населення і трудові ресурси, а також особливості розміщення продуктивних сил окремих регіонів досліджено досить фундаментально. Актуальні проблеми регіонального розвитку досліджують науковці Ради з вивчення продуктивних сил України, що функціонує в системі Національної Академії Наук України. Проте в період радикальної економічної реформи та переходу до ринкових форм господарювання виникають нові, раніше не досліджувані проблеми, їх сутність полягає у такому. 

По-перше, за останні роки істотно посилилися протиріччя між існуючою територіально-галузевою структурою господарського комплексу України та необхідністю створення висококонкурентної економіки з високою продуктивністю праці та гнучкою організацією виробництва. В Україні значного розвитку набули деякі базові галузі важкої промисловості, обсяги виробництва яких значно перевищують власні потреби. Разом з тим розвиток галузей споживчого сектора економіки та соціальної інфраструктури не відповідає реальним потребам населення. У зв'язку з цим постає завдання структурної трансформації господарських комплексів регіонів через зміни у розміщенні продуктивних сил, встановлення оптимальних галузевих і територіальних пропорцій виробництва. Необхідність ефективного здійснення структурної трансформації господарських комплексів тісно пов'язана з вирішенням цілого спектра соціальних проблем: професійної перепідготовки кадрів, працевлаштування, соціальної підтримки на період можливої тимчасової незайнятості населення тощо. Це потребує немалих матеріальних і фінансових ресурсів. 

По-друге, спостерігається суттєва невідповідність між сформованим у попередні роки значним економічним потенціалом окремих галузей і комплексів та неефективним його використанням в сучасних умовах господарювання, коли, по суті, відбувається руйнація раніше створеного виробничого і науково-технічного потенціалу. Така ситуація є реальною загрозою для економічної безпеки держави.

По-третє, нераціональне розміщення промислового виробництва, галузей соціальної сфери, а також відсутність дієвого механізму підтримки нових форм господарювання призвели до порушення процесів відтворення головної продуктивної сили - людини. Поступова втрата людського капіталу та відплив висококваліфікованих спеціалістів з реального сектора економіки не можуть не позначитися в подальшому на рівні розвитку продуктивних сил країни. Ці негативні процеси стримують економічний розвиток регіонів, який просто неможливий без високого платоспроможного попиту населення на товари і послуги на основі зростання його трудової активності та рівня доходів. 

По-четверте, інтеграція України у світовий економічний простір та розширення всього спектра зовнішньоекономічних зв'язків потребує розвитку принципово нових форм територіальної організації продуктивних сил, які б дозволили подолати високий рівень залежності від імпорту, вдосконалити структуру експорту, досягти високої конкурентоздатності продукції вітчизняних товаровиробників на зовнішньому і внутрішньому ринках. Розв'язання цієї проблеми є досить проблематичним за сучасних несприятливих економічних умов. 

Зазначені вище проблеми обумовлюють дуже складні завдання, які постають перед розміщенням продуктивних сил як важливою галуззю економічної науки. Першорядне з них полягає в обгрунтуванні оптимального розміщення продуктивних сил з точки зору врахування усіх передумов і факторів, що сприяють розвитку спеціалізації господарства, її відповідності ринковій кон'юнктурі, задоволенню соціально-економічних потреб населення та його екологічній безпеці, розвитку міжрегіональних економічних зв'язків. Навчальний курс з розміщення продуктивних сил повинен надати необхідні знання з теоретичних і прикладних питань, а також сформувати у студентів вміння самостійно вирішувати складні проблеми щодо територіальної організації господарювання на різних рівнях управління.

Мета дослідження – вивчити теоретичні основи формування соціально-економічних районів, дати характеристику Столичного економічного району.

Об’єкт дослідження – Столичний (Київський) соціально-економічний район.

Предмет дослідження – природно-ресурсний потенціал, соціально-економічні і господарські умови Столичного соціально-економічного району.

Завдання дослідження:

  • визначити теоретичні основи і принципи соціально-економічного районування;
  • описати географічні умови Придніпровського соціально-економічного району;
  • проаналізувати передумови виникнення і географічне положення району;
  • оцінити природні умови і ресурси;
  • дати характеристику населення і працересурсного потенціалу;
  • вивчити функціонально-компонентну структура району;
  • провести аналіз функціонально-територіальної структури району;
  • визначити головні проблеми і перспективи розвитку району.

Джерельна база дослідження. Теоретичні аспекти економіко-географічного районування України висвітлюють такі автори, як Пістун М.Д., Жупанський Я., Пушкара І., Іванух Р.А., Чук Л.Г., Поповкін В.Н. та ін. 

Питання ресурсного і економічного потенціалу соціально-економічних районів України висвітлюються у роботах Горленко І.О., Тарангул Л.Л., Данилишиної Б.М., Жука М.В., Круль В.П, Іщука С.І. , Ковтонюка М.О., Петриги М.О. Качана Є.П.,  Ковалевського В.В., Михайлюка О.Л., Семенова В.Ф. та ін.

Статистичні дані щодо розвитку окремих регіонів України містяться у офіційних державних виданнях «Статистичний щорічник України» (2006) та «Україна в цифрах».

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи складає 36 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Адміністративно-територіальний устрій України крізь призму інтересів регіонів та держави: Тези допов. міжреґіон. конф. «Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку». Харків, 2004. – Харків, 2004. – С. 5-6. 
  2. Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія. – Т.1. – 1989; Т.2. – 1990; Т.3. – 1993.
  3. Горленко І.О. Економічні райони України – К.: Наукова думка, 1999. – 312 с.
  4. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України. – К., 1999. – 205 с.
  5. Данилишина Б.М. Продуктивні сили економічних районів України – К.: КНЕУ, 2000. – 276 с.
  6. Економічна і соціальна географія / за ред. М.Д. Пістуна. – К., 1995. – 144 с.
  7. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання) / за ред. проф. Я. Жупанського і доц. І. Пушкара. - Тернопіль: Астон, 1998. - 319 с.
  8. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. К.: Кондор. – 2004. – 510 с.
  9. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994. – 472 с. 
  10. Іванух Р.А., Чук Л.Г. Економічна політика держави і проблеми розвитку продуктивних сил // Регіональна економіка. – Львів, 1998. – №3. – С.22-30.
  11. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 88 с.
  12. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси й економічне районування (методологія, теорія). – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. – 244 с. 
  13. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник. – Рівне: УДАВГ, 1997. – 175 с.
  14. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. – Рівне: Видавництво УДАВГ, 1997. – 420 с.
  15. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 232 с. 
  16. Поповкін В.А., Каметенко А.П., Родинна В.О. Аванпроект економічного районування України. – К., 1994. – 90 с. 
  17. Поповкін В.Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Наук. думка, 1993. – 210 с.
  18. Промышленный комплекс Киевского Приднепровья / отв. ред. И.А. Горленко. – К.: Наук. думка, 1988. – 25 с.
  19. Регіональна політика України / під ред. Н.Г. Курдюкової. – К.: Наук. думка, 1995. – 206 с.
  20. Регіони України у розрізі демографічних проблем / під редакцією А.А. Вишевського. – К.: Лібра, 2005. – 138 с.
  21. Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: У 3-х частинах. – Львів, 1998. – 1366 с.
  22. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / М.О. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін. / За редакцією Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 1997. – 375 с.
  23. Розміщення продуктивних сил України: підручник за ред Є.П. Качана – Київ, 2001. – 489 с.
  24. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін. / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк. – К.: Либідь, 1996. – 368 с.
  25. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. – К.: Либідь, 1994. –150 с.
  26. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку адміністративних районів: У 3-х частинах. – Львів, 1997. – 697 с.
  27. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Міністерство статистики України: Відповідальний за випуск В.В. Самченко. – К.: Техніка, 2007. – 646 с.
  28. Україна у цифрах у 2006 році: кор. стат. довід. / Міністерство статистики України / Відповідальний за випуск В.В. Самченко – К.: Наукова думка, 2007. – 176 с.
  29. Шаблій О. Деякі питання методології і теорії макрореґіоналізації України // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр. – 1999. – Вип. 24. – С. 4. 
  30. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994. – 606 с.
11650
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.