Стратегія розвитку управління підприємством на прикладі ТОВ "Залізнична пекарня"

Актуальність теми. Важливе місце в сучасних ринкових умовах господарювання для кожного підприємства займає не тільки забезпечення ресурсами, які необхідні для досягнення поставлених цілей та ефективність діяльності підприємства в цей період, але й стратегічний розвиток на перспективу, без якого неможливе ефективне функціонування в ринковому конкурентному середовищі. Формування стратегії розвиту підприємства дає змогу визначити як підприємство буде функціонувати на ринку та виробити сценарії із врахуванням умов зовнішнього середовища (розвиненість і вік галузі, кількість конкурентів та їх позиції, характеристика та прибутковість ринку тощо) та внутрішнього середовища (потенціал підприємства, технічне оснащення, якість, ціна, продукція, фінансування, ресурси, персонал тощо), характер їх змін; визначити мету діяльності та оцінити стратегічні конкурентні переваги.

Реформування економіки України визначило нові умови і принципи функціонування промислового виробництва, коли підприємства змушені боротися за своїх покупців, конкуруючи зі світовими лідерами в різноманітних сферах діяльності, питання стратегічного розвитку підприємств набуває особливої актуальності. Стратегічне управління, як визначена різновидність менеджменту сформулювалась відносно недавно. В другій половині ХХ ст. cтратегії розвитку господарювання почало приділятися більше уваги. Стратегія визначає загальний напрямок і засіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Цьому засобові відповідає визначений набір правил і обмежень для прийняття рішень. Після досягнення поставленої мети стратегія як напрямок і засіб досягнення мети припиняє своє існування. Нові цілі ставлять задачу розробки нової стратегії.

Чим більш продуманою є стратегія і чим менше прорахунків при її виконанні, тим більше імовірність того, що організація повною мірою використовує усі свої потенційні можливості.

В Україні вітчизняним підприємствам важко застосувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної боротьби.

Існуюче різноманіття визначень "стратегія" є свідченням того, що цьому поняттю зарубіжні та вітчизняні автори приділяють значну увагу (А. Стрікленд, А.А. Томпсон, Б. Карлоф, Г. Міцберг, Г. Хемел, Дж. Квін, Е. Чандлер, І. Ансофф, К. Омайє, К.К. Прахалад, М.Е. Портер, П. Дойл, П.Ф. Друкер, У. Глюк, Ш.М. Остер та ін.). Різноманітні теоретичні та методологічні проблеми стратегії та стратегічного управління підприємством розглянуто в працях українських науковців: Б.Г. Шелегеда, Н.В. Касьянова В.С. Понаморенко, П.Л. Гордієнко, Л.Г. Дідковської, І.А. Ігнатьєвої, П.Г. Клівець, О.І. Ковтуна, В. Краснової, А. Матвєєва, А.П. Наливайка, С.В. Оборської, А. Привалова, М.Г. Саєнка, Г.О. Селезньової, О.М. Тридіда, Н. Хорошавиної, З.Є. Шершньової, Н.В. Яшкіна та багато інших авторів, а також у працях вчених країн СНД: Г.П. Азова, О.С. Виханського, Р.А. Фатхутдінова та ін.

Метою роботи є розробка теоретико-методичних та практичних основ формування стратегії розвитку підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• визначити суть, мету та завдання стратегії розвитку підприємства;
• охарактеризувати різновиди стратегій розвитку підприємства;
• проаналізувати етапи формування стратегії розвитку підприємства;
• провести стратегічний аналіз діяльності підприємства, зокрема його господарсько-економічної характеристики, внутрішнього та зовнішнього середовища (на прикладі ТзОВ «Залізнична пекарня»);
• зробити SWOT-аналіз діяльності підприємства;
• проаналізувати процес формування стратегічних цілей та завдань розвитку ТзОВ «Залізнична пекарня»;
• визначити шляхи удосконалення стратегічного планування на підприємстві.

Об’єктом дослідження є управління процесом стратегічного розвитку підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання. 

Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти забезпечення адаптації та розвитку підприємств в динамічних умовах зовнішнього середовища. 

Методи дослідження базуються на загальних економічних положеннях щодо сутності і принципів формування стратегії розвитку підприємств. У процесі дослідження застосовувалися загальноприйняті в економічній науці методи вивчення: абстрактно-логічний, статистично-економічний, системного аналізу, група методів економіко-математичного моделювання. Основу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, в яких висвітлені фундаментальні положення щодо формування стратегії розвитку підприємств. Як джерела інформації використовувалися матеріали державної статистичної звітності, які характеризують результати роботи підприємств, матеріали вибіркових досліджень та соціологічних опитувань.