Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структура та динаміка неформальних відносин у виробничому колективі

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Процес утворення неформальних організацій у колективі
2. Характеристики неформальних груп
3. Взаємодія формальних і неформальних груп
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Організація – це соціальна категорія і водночас засіб досягнення цілей. Це місце, де люди будують відносини і взаємодіють між собою, тому в кожній формальній організації існує складне переплетення неформальних груп і організацій, які утворилися без втручання керівництва. Ці неформальні об'єднання часто впливають на якість діяльності і організаційну ефективність.
Незважаючи на те, що неформальні організації створені не з волі керівництва, вони являють собою фактор, з яким повинен рахуватися кожен керівник, тому що такі організації і інші групи можуть впливати на поведінку окремих особистостей і на робочу поведінку співробітників. Крім того, як би добре керівник не виконував свої функції, неможливо визначити, які дії і відносини будуть потрібні для досягнення цілей в організації, яка прагне руху вперед. Керівникові і підлеглому часто доводиться взаємодіяти з людьми, які перебувають за межами даної організації, і з підрозділами поза їх субординацією. Люди не зможуть успішно виконувати свої завдання, якщо вони не досягнуть належної взаємодії окремих осіб і груп, від яких залежить їх діяльність. Щоб справлятися з такими ситуаціями, менеджер зобов'язаний розуміти, яку роль у конкретній ситуації відіграє та або інша група, і яке місце в ній займає процес керівництва.
Незважаючи на те, що неформальні організації створюються не з волі керівництва, вони є потужною силою, яка за певних умов може фактично стати домінуючою в організації і зводити нанівець зусилля керівництва. Більш того, неформальні організації мають властивість взаємопроникнення. Деякі керівники часто не усвідомлюють, що вони самі входять в одну або декілька таких неформальних організацій.
Початок дослідженню неформальних груп було покладено знаменитою серією експериментів, проведених Елтоном Мейо, які вплинули на розуміння керівниками факторів неформальної поведінки підлеглих.
 
1. Процес утворення неформальних організацій у колективі
 
Неформальна організація – це спонтанно утворена група людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певної мети. Як і у формальних організаціях, саме ці цілі є причиною існуванні такої неформальної організації. Важливо зрозуміти, що у великій організації існує не одна неформальна – більшість з них вільно об'єднані у свого роду мережу, а тому деякі автори вважають, що неформальна організація – це, власне кажучи, мережа неформальних організацій. Для утворення таких груп особливо сприятливим є трудове середовище.
Завдяки формальній структурі організації і її завдань, одні й ті самі люди звичайно збираються разом щодня іноді протягом багатьох років. Люди, які в інших умовах навряд чи зустрілися, часто змушені проводити більше часу в суспільстві своїх колег, ніж у своїй власній родині. Більш того, характер завдань, які вони вирішують, у багатьох випадках змушує їх часто спілкуватися і взаємодіяти один з одним. Члени однієї організації в багатьох аспектах залежать один від одного. Природним результатом цієї інтенсивної соціальної взаємодії є спонтанне виникнення неформальних організацій.
У неформальних організацій багато спільного з формальними організаціями, у які вони виявляються вписаними. Вони до певної міри організовані так само, як і формальні – у них є ієрархія, лідери і завдання. У спонтанно виниклих (емерджентних) організаціях також існують неписані правила, які називаються нормами, і служать для членів організації еталонами поведінки. Ці норми підкріплюються системою заохочень і санкцій. Специфіка полягає в тому, що формальна організація створена за заздалегідь продуманим планом, а неформальна ж скоріше є спонтанною реакцією на незадоволені індивідуальні потреби.
Структура і тип формальної організації будуються керівництвом свідомо, за допомогою проектування, у той час як структура і тип неформальної організації виникають у результаті соціальної взаємодії. Описуючи процес розвитку неформальних організацій Леонард Сейліс і Джордж Штраус вважають, що співробітники утворюють дружні групи на основі своїх контактів і спільних інтересів, і ці групи виникають з самого життя даної організації.
Однак, як тільки ці групи утворилися, вони починають жити власним життям, майже повністю відірваним від трудового процесу, на основі якого вони виникли. Це динамічний і самогенерований процес. Співробітники, об'єднані рамками формальної організації, взаємодіють один з одним. Зростаюча взаємодія сприяє виникненню в них дружніх почуттів стосовно інших членів групи. У свою чергу, ці почуття утворюють основу для все більшого числа різноманітних видів діяльності, багато з яких відсутні в описі посадових обов'язків: спільні обіди, виконання роботи за приятеля, боротьба з тими, хто не є членом групи і т. д.
Такі розширені можливості взаємодії сприяють створенню більш міцних міжособистісних зв’язків, і група починає являти собою щось більше, ніж прості збори людей. Вона створює традиційні способи виконання тих або інших дій, комплекс стійких характеристик, які важко піддаються зміні, тобто група стає організацією.
Люди звичайно знають, чому вони вступають у формальні організації. Як правило, вони або хочуть здійснювати цілі організації, або їм потрібна винагорода у вигляді доходу, або ж ними керують міркування престижу, пов'язані з приналежністю до цієї організації. У людей також є причини і для вступу в групи і неформальні організації, але вони часто не усвідомлюють їх. Як показав Хоторнський експеримент Мейо, приналежність
Фото Капча