Структура та основні складові компетентності керівника закладом освіти

Актуальність теми дослідження. В Україні, як і в інших країнах світу, освіта вважається однією з головних складових загальнолюдських цінностей. Реформування освітньої галузі, що відбувається в Україні, потребує оновлення кадрової політики та модернізації управлінської діяльності директора школи.

У загальноосвітніх навчальних закладах України працює потужний директорський корпус. Законом України „Про загальну середню освіту” визначено, що очолювати навчальний заклад може педагогічний працівник, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра та який має стаж педагогічної роботи не менше трьох років. Посада директора школи на державному рівні введена до переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року за № 963, що вимагає застосування у практичній діяльності стандарту професійної діяльності директора школи як фахівця – управлінця.

Диференціація освіти зумовила інтенсивний розвиток закладів нового типу, авторських шкіл та експериментальних майданчиків на базі загальноосвітніх шкіл. З’явилися проблеми, пов’язані зі специфікою управління такими закладами, оновлення функціональних обов’язків керівників шкіл та виробленням нової структури та змісту професійної компетентності керівника навчального закладу.

Управління школою – це особлива діяльність, в якій її суб’єкти шляхом планування, організації, керівництва та контролю забезпечують організованість спільної діяльності учнів, педагогів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на досягнення образотворчих цілей та цілей розвитку школи. Визначено, що спільна робота керівників та вчителів стає більш ефективною, якщо виконавці добре розуміють яких результатів і коли від них очікують, зацікавлені в їх отриманні; відчувають задоволення від своєї праці та створеного соціально-психологічного мікроклімату в колективі.

Управління педагогічними та учнівськими колективами оцінюється досягненням мети освіти, тобто формування вільної, розкріпаченої, самостійної, гармонійно-розвиненої особистості.

Теорія управління освітою та загально - освітньою школою представлена цілою плеядою вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як: М.І. Кондаков, А.Д. Карношов, Ю.К. Конаржевський, А.А. Орлов, М.С. Сунцов та інші. Теоретичні засади управління соціальними системами розроблені відомими вченими В.Г. Афанасьєвим, А.І. Бегом, Д.М. Гвішіані, М.В. Мілосов, А.Файолем та інші. Ними визначені функції управління, розкриті їх специфіка та об’єктивний взаємозв’язок і взаємообумовленість. Окремі аспекти управління освітою, як соціальною системою розроблені К.Д. Ушинським, М.І. Пироговим, М.Є. Корфом, Н. К. Рубською, А.С. Бубновим, С.Т. Шатським та іншими.

Прогресивно-українська педагогічна думка представлена О. Дорошевичем, О. Музиченько, С. Русовою, П. Холодним, Я. Чепігою та іншими. У скарбниці вітчизняної педагогіки важливе місце посідають твори В.О. Сухомлинського, в яких глибоко і переконливо розкриті ідеї гуманізму та демократизму. Вони сьогодні мають пріоритетне значення.

У сучасній педагогіці виділяється група авторів, яка розробляє проблему шкільного управління. Це: Є.С. Березняк, В.І. Бондар, Г.Г. Абдулін, Г.І. Горська, Р.Т. Чуракова, В.А. Карачковський, В.Ю. Кричевський, М.Я. Упрін, М.Л. Портнов, М.М. Поташнік, Н.С. Синцов, П.І. Третяков, П.Т. Фролов, Т.І. Шамова, Ю.В. Васильєв, К.Я. Вазіна, Б.С. Гершунський, Н.Д. Нікандров, Н.Ф. Тализіна, С.І. Архангельський, С.О. Сисоєва, В.С. Пекельна, В.М. Бегей, Н.М. Островерхова, Д.І. Румінцева та інші.

Управлінська діяльність керівника школи включає в себе ряд функцій, аспектів, операцій, видів діяльності, окремих дій тощо. Актуальними аспектами управлінської діяльності керівників загальноосвітніх шкіл визначено: впровадження директивних та нормативних документів про реформування школи в її діяльності; формування згуртованого педагогічного та учнівського колективів школи; впровадження в діяльність школи національних традицій; раціональне використання бюджету часу керівника школи та вчителя; наукова організація праці керівника школи, вчителя, учня; взаємодія школи, сім’ї і громадськості в процесі виховання учня; профорієнтаційна робота в школі; забезпечення санітарно-гігієнічних умов в школі тощо.

Набувають поширення тенденції щодо психологізації управлінської діяльності та адаптації ефективних технологій управлінням навчальним закладом. Розвивається вид діяльності, який складається із сукупності закладів, методів та форм впливу на індивідуумів та колективи з метою ефективного функціонування даної галузі – освіти.

Наукові роботи вчених Г.А. Дмитренка, А.І. Каращук, Н.Л. Коломінського, Ю.А. Коноржевського [19, 20, 21], В.А. Коростельова та інших, розкривають сутність та зміст діяльності керівника, якщо володіє необхідними вміннями та знаннями.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми управлінської діяльності керівника школи засвідчує, що теоретичні основи управління освітою і школою складають наукові праці К.Д. Ушинського, М.І. Пирогова, М.І. Корфа, С.Т. Шатського, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, А.О. Омарова, В.Г. Афанасьєва та інших. Окремі аспекти проблеми вдосконалення управлінської діяльності керівників шкіл та підвищення їх ефективності подані у працях українських учених: А.Д. Бондар, В.І. Бондар, Б.С. Кобзар, В.І. Маслов, Н.М. Островерхова, Д.І. Румянцева, В.П. Гончарові, В.В. Сгадова, С.О. Сисоєва, М.В. Черпінський, Є.С. Березняк та інші та російські учених Ю.К. Конаржевський, М.І. Кондаков, А.А. Орлов, М.С. Синцов, В.П. Худомінський та інші. Певна кількість сучасних дисертаційних досліджень знайшли свої відображення у даній проблемі; це дослідження Б.І. Мірочника, Д.А. Данилова, О.Б. Курбатовой, О.Д. Борисова, В.А. Василенка, В.В. Анейчика, Н.А. Абішева та інших.

Л.І. Даниленко, Н.М. Островерхова вважають можливим удосконалення управління сучасною школою тільки на основі модернізації функцій керівника. На думку Л.І. Даниленко, ці функції значно розширюються і доповнюють організаторську та контролюючу [7].

Це обумовлює актуальність обраної нами теми наукової роботи „Структура та основні складові компетентності керівника закладом освіти”. Система основних знань і вмінь керівника, необхідних для ефективного управління навчальним закладом, повинна бути адекватною структурі та змісту діяльності керівника.

Об’єкт дослідження – управління навчальним закладом.

Предмет дослідження – структура та основні складові компетентності керівника навчального закладу.

Мета роботи: розробити модель функціональної компетентності сучасного керівника навчального закладу.

Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:

• дослідити і проаналізувати висвітлення теми дослідження у наукових працях;
• вивчити і проаналізувати організаційно-педагогічну діяльність керівника закладу освіти;
• з’ясувати складові посадових вимог до керівника сучасної школи;
• визначити систему знань та вмінь керівника школи;
• охарактеризувати оцінювання компетентності керівника.

У ході дослідження використовувати такі джерела: нормативно-правові акти з питань освіти, педагогічна, психологічна, методична література, підручники й посібники для вузів, матеріали преси, веб-сайти.

Наукове значення дослідження. В результаті проведеної нами роботи визначилися контури керівника нової генерації, особистість якого ґрунтується на поєднанні високого професіоналізму і творчості. Керівник навчального закладу повинен володіти знаннями таких науково-теоретичних підходів до пізнання світу, як: цілісний, гуманістичний, діалектичний, концептуальний, системний. У результаті науково-дослідної роботи нами визначено пріоритетні принципи управління школою, такі як: демократизація, гуманізація, національна спрямованість, оптимізація.

Нами встановлено, що основні складові компетентності керівника навчального закладу є достатніми для успішної управлінської діяльності, коли директор володіє сучасними науково-теоретичними підходами до управління, принципами та концепціями управління; визнає зміст оновлених управлінських функцій, уміє вибирати їх раціональний комплекс та визначати раціональні шляхи впровадження в практичну діяльність; вибирає такі форми та методи управлінської діяльності, які відповідають сучасній меті освіти; завданням і пріоритетним принципам реформування освіти в Україні на даному етапі. 

Особливе значення нами приділено функціональній компетентності сучасного керівника закладу освіти, зокрема: професіограмі керівника; системі знань і вмінь керівника; психологічному аспекту компетентності керівника.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані у повсякденній практиці роботи сучасних освітніх закладів, а також для написання інших наукових робіт даної тематики.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаної літератури. Всього в роботі 100 сторінок, з них 82 сторіноки основного тексту.