Структура,функції та повноваження служби зайнятості та організація праці працівників центру зайнятості

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. 

 

Відповідно до ст.31 закону- виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 

• працевлаштування безробітного;
• поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
• вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;
• відрахування із навчального закладу; 
• призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
• набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
• призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
• призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
• подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;
• зміни місця проживання; 
• закінчення строку їх виплати;
• зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
• відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 
• відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
• смерті безробітного.

3. Виплата допомоги по безробіттю припиняється на період призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

• звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів);
• звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, (на 90 календарних днів);
• приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; 
• порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню;
• перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;
• припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

 

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Підсумовуючи все вищенаведене,  можна  зробити  висновок,  що держава  створює  умови  для  забезпечення  ефективної  зайнятості населення та запобігання безробіттю.

 

Професійне навчання включає підготовку незайнятих громадян, які не мають професії, перепідготовку робітників і спеціалістів за новими професіями та спеціальностями, підвищення кваліфікації незайнятого населення. Професійна підготовка незайнятих громадян, які звернулися до центрів зайнятості, не маючи професії, спрямовується на оволодіння ними спеціальними знаннями, уміннями і навичками за професіями, що користуватимуться попитом на регіональному ринку праці або необхідні для самозайнятості.

Професійна перепідготовка робітників і спеціалістів здійснюється з метою оволодіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками за новою професією (спеціальністю) вивільненими працівниками та іншими незайнятими громадянами, яким не може бути запропонована підходяща робота за наявною у них професією.

Підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів спрямовується на розширення та поглиблення їх знань, умінь і навичок за раніше набутими професіями (спеціальностями) до рівня, що відповідає сучасним вимогам науки і техніки, а також на опанування спеціальними знаннями, що сприятиме продуктивній зайнятості.

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про зайнятість населення» професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, як такі, що шукають роботу  та безробітних може проводитись у випадках :

• неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність необхідної професійної кваліфікації;
• втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
• необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК тощо. 

Відповідно до статті 32 ЗУ «Про зайнятість населення» професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших