Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структурна перебудова національної економіки

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТЕМА 11. СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
 
11. 1. Формування оптимальної структури національної економіки
 
Зростання потреб людини і суспільства призводить до якісних змін суспільного виробництва, які стають можливими завдяки науковим відкриттям, інноваціям технологічного та продуктового характеру. Відбуваються довгострокові зміни структури національної економіки через оновлення технологічного способу виробництва. Формується певний технологічний уклад, який проявляється в оновленні основного капіталу.
Теорія «довгих хвиль» М. Кондратьєва, що показує залежність циклів економічного розвитку від хвилеподібного науково-технічного розвитку з періодичністю 45 – 60 років, надає теоретичне обґрунтування змін технологічних укладів.
Всього існувало чи в майбутньому передбачається сформувати сім технологічних укладів (хвиль) :
1770 – 1830 рр. – головною складовою було вдосконалення текстильних машин, а також машинобудування та металургія.
1830 – 1880 рр. – використання парового двигуна в усіх галузях господарства, створення мережі залізничних шляхів, розвиток вугільної промисловості.
1880 – 1930 рр. – використання електродвигуна та виплавлення сталі, збільшення стандартизації і посилення гнучкості виробництва.
1930 – 1980 рр. – запровадження двигунів внутрішнього згоряння. Це період масового та серійного виробництва.
1980 р. – наш час – характерні розвиток електронної промисловості, обчислювальної техніки, програмного забезпечення, підвищення ролі інформаційних послуг.
Ознаки проявляються сьогодні – прискорений розвиток медицини та біотехнологій на основі досягнень у галузі атомної енергії, генної інженерії, інформатики, освоєння нових видів енергії та космічного простору.
Передбачається в майбутньому – розвиток клітинної біології, систем штучного інтелекту, інформаційних магістралей.
На даний час в Україні за показником виробництва продукції 5-й та 6-й технологічні уклади становлять близько 4%, з них 6-й менше 0, 1%. Майже 60% виробленої продукції припадає на 3-й технологічний уклад – чорна металургія, оброблення металу, будівельні матеріали, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, легка промисловість. 36% продукції припадає на 4-й уклад.
Подібна тенденція проглядається і в майбутньому, оскільки 70% фінансування науково-технічних розробок надається напрямкам 4-го технологічного укладу і тільки 23% – 5-го.
Інвестиції, які визначають перспективу на найближчі 10 – 15 років, розподіляються наступним чином: 75% − 3-й технологічний уклад; 20% – 4-й; 5% – 5-й.
Основними перешкодами високотехнологічного розвитку України є невідповідність соціальної організації суспільства завданням, які стоять перед національною економікою, неврахування пріоритетів сучасного суспільного розвитку.
Проблемним питанням залишається якість інституцій. Це зумовлюють етична поведінка підприємств, незалежність судової системи, захист прав інтелектуальної власності, довіра суспільства до політиків, захист прав власності, прозорість ухвалення рішень владою, що знаходяться на низькому рівні.
Слабо розвинені ринок товарів і послуг та фінансовий ринок, а також забезпечення макроекономічної стабільності та конкурентоспроможність українських компаній. Водночас наша держава має непоганий інноваційний потенціал, рівень вищої освіти та професійної підготовки. Рівень ВВП на одну особу перебуває в межах 3000 − 9000 дол. США і за цим показником ми відносимося до групи країн на стадії розвитку економіки, керованої ефективністю.
Метою структурної перебудови національної економіки є зростання якості життя соціуму, досягнення динамічної збалансованості, здатності до зовнішньої експансії.
Структурну перебудову слід розглядати в двох аспектах:
  • удосконалення інституціональних, відтворювальних та макроекономічних пропорцій економічного розвитку;
  • оптимізація міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій в напрямку збільшення частки високоефективних наукоємних виробництв з переважанням шостого технологічного укладу.
Основною стратегічною метою структурної перебудови національної економіки повинно бути досягнення лідируючих позицій у світі, як це у свій час відбувалося з економіками Англії та Сполучених Штатів Америки. Необхідною умовою при цьому є опора на фундаментальні науково-технологічні досягнення.
Стратегія інноваційного розвитку України має спиратися на реальну оцінку здобутків і недоліків технологічного укладу та поетапну і неухильну реалізацію необхідного рівня розвитку.
 
11.2. Визначення основних напрямків перебудови
 
Зміни у структурі виробництва, які націлені на прискорення розвитку окремих галузей з метою досягнення економічної та соціальної ефективності, визначаються як структурна перебудова національної економіки.
Найбільш раціональний шлях – зміни інноваційного характеру, що дозволять вдосконалити внутрішню побудову економічної системи, досягти якісних зрушень та перейти на більш високий технологічний уклад.
Першочерговим завданням структурної перебудови є формування стратегії розвитку та її реалізація. Основні складові стратегії:
Досягнення економічної незалежності України на основі прискореного розвитку сучасних технологічних укладів та реалізації їх конкурентних переваг.
Прискорений розвиток інформаційних технологій.
Посилення інвестиційних потоків інноваційної спрямованості.
Зміна структури національної економіки в напрямку соціально-економічної ефективності та конкурентоспроможності.
Використання принципів кластерної політики, при якій стратегічно важлива галузь повинна задавати імпульс розвитку.
Зменшення монопольної залежності України від імпорту деяких видів сировини, а також високотехнологічної продукції.
Використання інтелектуального потенціалу суспільства через розвиток людського капіталу.
Перед нашою країною стоїть задача підвищити ефективність галузей, які зорієнтовані на внутрішні ресурси, забезпечити їх прозорість і динамізм як необхідні умови інтеграції в міжнародний розподіл праці. Виробництва, що виросли під впливом протекціонізму, не в змозі задовольнити національні потреби. Їх функціонування стикається зі все більшими труднощами внаслідок залежності від імпорту матеріалів і обладнання, обмеженості внутрішніх ринків збуту продукції.
Іншим важливим напрямом структурної політики є розробка і здійснення плану відновлення та розвитку галузей групи «Б» (легка, харчова, виробництво споживчих товарів тривалого користування), а також машинобудування для цих галузей та
Фото Капча