Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структурно-комунікативні ознаки неповноти речення

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА
 
ДЗЮБАК Наталія Миколаївна
 
УДК 811. 161. 2’367
 
СТРУКТУРНО-КОМУНІКАТИВНІ ОЗНАКИ НЕПОВНОТИ РЕЧЕННЯ
 
10. 02. 01 – українська мова
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ-1999
 
Дисертація є рукописом. 
Робота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор ПЛЮЩ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, професор кафедри української мови.
Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор ІВАНИЦЬКА Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет, завідуюча кафедрою української мови; – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ШЕВЧЕНКО Лариса Леонідівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 
Провідна установа: – Рівненський державний педагогічний університет Міністерства освіти України, кафедра української мови. 
Захист відбудеться “22” лютого 2000 р. о 16-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 053. 04 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 9. 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Сучасна лінгвістика помітно розширює об’єкти вивчення, залучаючи до парадигми наукового пошуку проблеми функціонування мовних одиниць в умовах реального спілкування. Орієнтація досліджень на комунікативну діяльність, основне завдання якої полягає у передачі певної інформації з метою повідомлення чи впливу на співрозмовників, сприяє перенесенню акценту з формального аналізу конструкцій на моделювання мовних актів з метою вивчення закономірностей розуміння повідомлення адресатом. Ці завдання комунікативної лінгвістики висувають на перший план нову одиницю – висловлення. Особливо важливим у зазначеному аспекті є з’ясування того, за якими семантичними правилами формується структура діалогів (полілогів), монологічного мовлення, що відображають не лише денотативну ситуацію, а й контекст самого повідомлення. Такий підхід зумовлює перегляд традиційних концепцій. Зокрема це стосується дискусійного питання про неповноту речення, що є наслідком інтеграції вербальних та невербальних засобів вираження при формуванні змісту повідомлення в умовах реальної комунікативної діяльності. 
Вагомий внесок у розробку питань, що пов’язані із з’ясуванням ознак неповноти речення, зробили такі мовознавці, як О.М. Пєшковський, В.В. Бабайцева, Д.Х. Баранник, П.С. Дудик, А.П. Грищенко, Н.Л. Іваницька та інші вчені. 
Як лінгвістичний об’єкт неповні речення постають перед дослідниками у вигляді багатоаспектного явища, основні характеристики якого по-різному трактуються мовознавцями. Проблемними є питання про статус неповних та еліптичних структур у синтаксичній ієрархії мови. Існують різні погляди щодо найменування об’єкта дослідження та його класифікації, не встановлено функціональних особливостей неповних структур. Нерозв’язаними залишаються питання про здатність другорядних членів речення, зокрема непрямого додатка та обставини, обумовлювати неповноту синтаксичних одиниць. Усе це зумовило вибір теми дисертації. 
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена кількома чинниками: потребою поглибленого осмислення мовленнєвої семантики неповних речень та специфіки їх функціонування в сучасній українській мові; необхідністю всебічного, комплексного вивчення конструкцій діалогічного і монологічного мовлення та уточнення функцій еліпсису. 
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – науковому опису граматики і лексикології української мови. 
Предметом дослідження є неповні та еліпсовані конструкції в сучасній українській мові. 
Метою дослідження є визначення функціональних і структурно-граматичних особливостей неповних конструкцій в умовах комунікативної діяльності. 
Для реалізації мети дослідження необхідно було розв’язати такі завдання: 
1) з’ясувати природу неповного речення у семантичному, комунікативному та формально-синтаксичному аспектах; 
2) з’ясувати граматичну природу неповних речень й основи організації мовної семантики в конструкціях з опущеними одним чи кількома членами речення; 
3) охарактеризувати комунікативні умови функціонування неповних речень у діалогічному мовленні; 
4) виявити структурно-комунікативні ознаки неповних речень у монологічному мовленні; 
5) встановити функціонально-стилістичні можливості неповних речень у монологічному тексті; 
6) описати функції еліпсису в усно-розмовному і художньому стилях української мови. 
Матеріалом для дослідження були тексти розмовного мовлення, фольклору (прислів’я, приказки, казки) та художньої літератури ХІХ-ХХ ст., в яких активно використовуються неповні речення. Методом суцільної вибірки з них було вилучено три тисячі відповідних одиниць. 
Методи дослідження. Як основний був застосований описово-аналітичний метод. У ряді випадків використовувались функціональний і структурно-семантичний методи, які дозволили детально розібратись у співвідношенні логічної і мовної семантики в структурі змісту неповних речень та їх репрезентації в умовах комунікації. 
Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні неповних речень у комунікативному, семантичному і формально-синтаксичному аспектах на матеріалі текстів української літератури і розмовного мовлення, у сфері яких найширше виявляється специфіка функціонування аналізованих конструкцій. Новизна дослідження полягає також у розширенні наукового пізнання функцій неповних речень як своєрідної семантико-граматичної категорії, що бере участь у формуванні висловлення, реплік діалогу, ширше – у текстоутворенні відповідно до виконання комунікантами прагматичної настанови мовлення. Тим самим розкрито граматичну природу опущення членів речення й еліпсису як явищ динамічного (експресивного) синтаксису сучасного усного і писемного українського мовлення. 
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що одержані дані розширюють уявлення про процеси мовної компресії й еліпсації, які по-різному виявляються у функціонуванні стилів мови. Результати дослідження мають значення для поглибленого вивчення динамічного синтаксису і теорії мовної комунікації. 
Практичне
Фото Капча