Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Студентство як соціально-професійна група

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

спільних значущих мети та завдань; наявність колективних перспектив, які передбачають діяльність на спільну користь; наявність спільних справ; покликання до однієї професії; ставлення до професійної діяльності; наявність стійкої необхідної та достатньої системи суспільно та професійно цінних традицій; прийняття учасниками колективної творчої діяльності; наявність заходів у системі соціально-виховної роботи на підсилення професійної спрямованості колективу; наявність раціонально складеного спільного зусиллями членів групи та куратора плану розвитку колективу, його творче здійснення.

Можна зробити висновок, що процес навчання у вищій школі передбачає включення студентів у систему суспільних відносин і засвоєння ними соціальних цінностей суспільства. Активна взаємодія із різними соціальними утвореннями, а також сама специфіка навчання у ВНЗ повинні якнайбільше сприяти формуванню у студентства активної життєвої позиції, зміцненню його зв’язків з іншими соціальними групами. На студентський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості. Виразними характеристиками цього процесу є завершення освіти, початок трудової активності, суспільна робота, відповідальність перед законом, можливість створити сім’ю і виховувати дітей. Соціальна зрілість передбачає здатність кожної молодої людини оволодіти необхідною для суспільства сукупністю соціальних ролей (фахівця, батька, суспільного діяча та ін.). Вступ до вищого закладу освіти пов’язаний для студента зі зміною соціального середовища, що викликає необхідність перебудови суспільних відносин особистості. З перших кроків на першому курсі навчання молоді люди включені в нове динамічне та інтелектуально вимогливе середовище. Саме тоді починають формуватися нові стосунки і ставлення до майбутньої професійної діяльності, фахового оточення та його цінностей; продовжується активний пошук особистої самоідентифікації, свого місця в рольових розподілах соціально-психологічних структур студентських груп та спільнот.
Отже, вважаючи студентство соціально-професійною групою, підкреслюють існування студентства як джерела та резерву інтелігенції. Соціальна роль студента полягає у підготовці до висококваліфікованої праці, обслуговуванню соціальний потреб та інтересів у всіх галузях теоретичної та практичної діяльності, в оновленні суспільства в цілому. Отже, студентство – це соціальна група суспільства, що складається з молоді приблизно однакових рівня освіченості та віку, які відрізняються формами життєдіяльності, загальною ціллю отримати необхідні професійні знання.
 
3. Сучасний стан та перспективи розвитку студентства
 
Особливості сучасного становища студентської молоді полягають у тому, що вона виступає перш за все як суб'єкт суспільного життя, який знаходиться разом з тим у процесі свого становлення.
Звідси у державній молодіжній політиці в якості рівноправних суб'єктів повинні виступати як молодь, так і суспільство. Мова повинна йти не про патерналістську (опікунську) політику держави по відношенню до молоді, а швидше про сприяння її соціальній адаптації в умовах переходу до ринкове орієнтованої економіки, про створення такої соціальної системи, яка б могла самозабезпечити і відтворити себе.
Недарма, програма у галузі студентської молодіжної політики у країнах Європейської Спільноти передбачає два основних, у вказаній послідовності, принципи: 1) активну й безпосередню участь молоді у її розробці та реалізації, 2) підтримку молодіжних ініціатив державними структурами. Процес допомоги молоді у західних країнах, зазначають дослідники, дістає енергію в індивідуалізації, а не в колективізації, в регіоналізації, а не в централізації, в плюралізмі, а не в централізмі, і в безпосередній участі, а не в управлінні зверху.
В умовах модернізації системи української освіти, розвиток студентського самоврядування повинен відігравати важливу роль у вихованні і підготовці майбутніх фахівців. Саме студентство, що представляє авангард молоді, вносить істотний вклад у формування громадянського суспільства в Україні, шляхом реалізації власних ініціатив у рамках самоуправлінської діяльності. Робота в органах студентського самоврядування є одним з механізмів якісної підготовки майбутніх фахівців, формує уміння приймати самостійні рішення, брати на себе відповідальність за результати роботи. Це, у свою чергу, забезпечує реальну підготовку до життя, дає можливість постійного удосконалювання, виховує справжню самостійність і активність, сприяє ефективному розвиткові професійної кар'єри, формуванню громадянської позиції й особистісних якостей.
Суспільство, держава чекають від студентів величезного заряду позитиву в будівництві оновленої України. Але, в даний час студентство поки не відповідає цим очікуванням тому що:
- студенти слабко включені у вирішення своїх власних проблем;
- немає масової активності в подоланні негативних тенденцій, що склалися в молодіжному середовищі;
- студентські громадські об'єднання та профспілкові організації нечисленні;
- існуючі в освітніх установах студентські організації слабко впливають на студентську молодь і явно не допрацьовують у захисті прав і інтересів студентів у поліпшенні їхнього матеріального становища, участі у керівництвом справами навчального закладу;
- відсутня належна взаємодія між студентськими організаціями й адміністраціями навчальних закладів, органами державної влади і місцевого самоврядування.
Результати соціологічних досліджень показали, що більшість студентів (60-65%) мотивують свій прихід до навчального закладу привабливістю обраної професійної діяльності, але чимало і тих, хто керується насамперед загально-соціальною цінністю вищого утворення як такого (13-15%) чи інтересом до розумової праці (13-14%). У багатьох студентів останніх двох категорій з часом формується негативне ставлення до обраної професії, знижується навчальна активність: третина з них учиться незадовільно, майже дві третини не ведуть науково-дослідної роботи.
Вступ молоді до ВНЗ не вирішує проблему професійної орієнтації, оскільки навчання у вищому навчальному закладі – тільки підготовка до майбутньої практичної діяльності, яку нерідко студенти недостатньо ясно уявляють.
Матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що у процесі навчання у ВНЗ професійні інтереси зміцнюються, уточнюються, стають більш конкретними чи згасають, змінюються; мотиви оволодіння чи спеціальністю розширюються, поглиблюються, диференціюються, або (за певних умов) здобувають зовсім протилежного характеру, що свідчить про необхідність цілеспрямованої професійної орієнтації студентів.
Професійна орієнтація – це система суспільних впливів, мета яких полягає в тому, щоб допомогти молоді правильно обрати професію, тобто при ухваленні рішення співвіднести соціально-економічні потреби суспільства й особисті здібності і схильності. Найважливіше завдання профорієнтації полягає в тому, щоб утримати молодь від розчарувань і глибоких життєвих драм, пов'язаних з неправильним вибором професії, а суспільство – від економічних збитків. При добре організованій роботі з професійної орієнтації молоді суперечність між сприйняттям вищого утворення як цінності професійної і цінності соціального просування буде вгасати.
Очевидно, пошук реальних шляхів залучення студентської молоді до активних дій, скерованих на самозабезпечення та самовідтворення, багато в чому може і здатна здійснювати саме соціологія молоді. Найперше її завдання полягає у з'ясуванні основних інтересів і потреб молодого покоління, створенні її достовірного соціального портрету, висуненні на цій основі науково обґрунтованих пропозицій для державних органів. Неабияке значення має також аналіз можливих наслідків прийняття законодавчих актів стосовно молоді для суміжних та близьких соціально-професійних груп та спільнот (інакше кажучи, коли пільги і, підтримка молоді державою можуть негативно вплинути на становище інших соціальних груп), невизначеність сенсу її існування в сучасному суспільстві, а також прорахування і передбачення довготермінових наслідків цих рішень для самої молоді, особливо при її переході в інший віковий і соціальний стан.
 
ВИСНОВОК
 
1. Студентство виникло в Європі в ХІІ столітті одночасно з першими університетами. Студентство є не лише джерелом поповнення кваліфікованих кадрів, інтелігенції, але і само складає досить багаточисельну і важливу соціальну групу. Хоча висока вартість вищої освіти і наявність цілого ряду інших соціальних бар'єрів робили його доступним, в більшості випадків, лише для платоспроможних верств суспільства.
2. У капіталістичних країнах, не дивлячись на значне зростання чисельності студентства, вища освіта залишається класовою. Зростаюча вартість вищої освіти, інфляція, недостатність числа і розмірів стипендій, непідготовленість вищих учбових закладів до напливу студентів особливо важко позначаються на представниках бідних шарів суспільства.
3. В соціалістичних державах студентство являє собою передову групу молоді. У Радянському Союзі в 30-40 рр. ХХст. Систематично збільшується фонд стипендій, створюються підготовчі курси і самі правила прийому у ВНЗ направлені на те, щоб полегшити вступ до університету робітничо-селянської молоді.
4. Соціально-професійна група – це передусім велика професійна група людей, які посідають особливе місце в системі суспільного поділу праці – робітники, службовці, інтелігенція, селяни, підприємці. Соціально-професійні групи відіграють значну роль в економічному, соціальному, політичному, духовному житті суспільства.
5. Студентство – соціально-професійна група, що характеризується визначеною чисельністю, статево-віковою структурою, територіальним розподілом тощо; має визначене суспільне становище, роль і статус; характеризується особливою фазою, стадією соціалізації («студентські роки»), через яку проходить значна частина молоді й яка характеризується визначеними соціально-психологічними особливостями. Студентство є не тільки джерелом поповнення кваліфікованих кадрів, але й саме складає досить численну та важливу соціальну групу.
6. Студентська група – це певний колектив, соціальний організм, що безперервно розвивається. До характерних рис академічної студентської групи відносять: різноманітність видів діяльності, в яку включаються її члени, широта та інтенсивність контактів, відображення у своїй сутності всіх суспільних верств населення, професійну спрямованість студентського колективу. Професійна спрямованість виступає тим стрижнем, навколо якого розвивається студентська група та формується готовність її членів до соціальної адаптації в суспільстві.
7. Основною проблемою студентства є те, що вступ молоді до ВНЗ не вирішує проблему професійної орієнтації, оскільки навчання у вищому навчальному закладі – тільки підготовка до майбутньої практичної діяльності, яку нерідко студенти недостатньо ясно уявляють.
8. В умовах модернізації системи української освіти, розвиток студентського самоврядування повинен відігравати важливу роль у вихованні і підготовці майбутніх фахівців. Робота в органах студентського самоврядування є одним з механізмів якісної підготовки майбутніх фахівців, формує уміння приймати самостійні рішення, брати на себе відповідальність за результати роботи.
9. Отже, вважаючи студентство соціально-професійною групою, підкреслюють існування студентства як джерела та резерву інтелігенції. Соціальна роль студента полягає у підготовці до висококваліфікованої праці, обслуговуванню соціальний потреб та інтересів у всіх галузях теоретичної та практичної діяльності, в оновленні суспільства в цілому.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
 
1. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2002. – 140 с
2. Міщенко Н. І. Студентська субкультура як фактор соціалізації особистості (http: //eprints. zu. edu. ua/3759/1/05mnifso. pdf)
3. Черкашин М. Студентство – погляд зблизька (http: //www. osvita. org. ua/articles/62. html)
4. http: //uk. wikipedia. org/wiki/Студентство
5. http: //ua. textreferat. com/referat-12211-9. html
6. http: //netreferata. com/ukr/referat-8796. html
7. www. bdpu. org/scientific_published/pedagogics_2... /14. doc
Фото Капча