Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

5. Метод створення ситуацій інтересу в процесі викладання навчального матеріалу починається зі знайомства учнів з новим предметом. Так, на початку вивчення букварика в 1-му класі учні відмовилися від типових обкладинок зошитів, а підібрали їх так, щоб кожна обкладинка стимулювала інтерес до нового предмета: краєвиди України, природа тощо.

6. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу передбачає, що під час викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку атмосферу, у якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли хоча б на йоту. Коли учень відчує, що збільшує свій багаж знань, свій словниковий запас, збагачує свою особистість, він цінуватиме кожну годину перебування в школі, намагатиметься ефективніше працювати над собою. Цей метод стимулювання пізнавальної діяльності учнів максимально реалізується

за умови високопрофесійного підходу до своєї роботи кожного вчителя. Запорука успіху — глибоке володіння матеріалом, якісна підготовка до кожного уроку, чітке бачення вчителем мети уроку та шляхів її досягнення.

7. Метод опори на життєвий досвід учнів полягає в тому, що в повсякденному житті за межами гімназії вони щодня спостерігають найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть будуватися на певних закономірностях, із якими учні знайомляться під час вивчення

шкільних предметів. 

Тому, готуючись до уроку, учитель мусить визначити, що в новому навчальному матеріалі може бути відоме учням, на що можна буде спертися.

8. Методи стимулювання обов’язку й відповідальності в навчанні передбачають пояснення дітям суспільної та особистої значущості навчання, висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку; заохочення до сумлінного виконання обов’язків, оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби — вказівки на недоліки, зауваження. Цікавим методом стимулювання пізнавальної діяльності учнів є написання ними творчих робіт з тих предметів і на ті теми, які вони вважають найцікавішими. Додатковим джерелом знань та творчого розвитку учнів є участь у позакласній роботі — тематичних декадах, інтелектуальних марафонах, відвідування гуртків. У нашому педагогічному колективі активно використовуються зазначені вище методи стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Для досягнення максимальної ефективності цей процес стає неперервним. Неодмінно має відбуватися постійне збагачення власного досвіду кожного вчителя сучасними педагогічними підходами, повноцінне втілення передового досвіду в щоденну роботу.

Головною метою виховання та навчання дитини є всебічний розвиток її особистості. Його можна досягти шляхом залучення дитини до різних видів діяльності, постійного і планомірного формування пізнавальних здібностей. Тому в процесі навчання треба стимулювати й спонукати дітей до самостійної пізнавальної діяльності, бо, як каже народна мудрість, «недостатньо мати добрий розум, головне — добре користуватися ним».

На шкільному етапі саморозвитку дитину веде за руку вчитель, який, на думку Василя Сухомлинського, по-перше, повинен любити дітей, відчувати радість від спілкування з ними; по-друге, має добре знати свій предмет; по-третє, добре знати педагогіку і психологію; по-четверте, досконало володіти методикою викладання навчального предмета. І саме вчитель своєю світлою думкою та праведною працею допомагає дітям торувати ці невідомі

шляхи до пізнання й саморозвитку

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, стимулюють пізнавальну активність і одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. Вони поділяються на дві підгрупи.

Перша підгрупа — методи формування пізнавального інтересу.

Психологія навчання доводить, що інтерес — це міцний фактор, який стимулює діяльність, він характеризується позитивною емоцією (коли навчання подобається), наявністю пізнавальної сторони цієї емоції (мені цікаво знати) та вираженням мотиву діяльності. Учитель з метою формування пізнавального інтересу в учнів використовує прийоми, які викликають позитивні емоції, — це образність, цікавість, здивування, моральні переживання. Величезні можливості для емоційного впливу на учнів має навчальний матеріал (його новизна, актуальність, зв'язок із життям, грандіозність цифр НТП, життя і діяльність видатних людей тощо). З метою. виховання пізнавального інтересу в учнів учитель застосовує пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створює ситуації успіху в навчанні. Велику роль у цьому відіграють навчальні кінофільми, телепередачі, якісні наочні посібники. Учитель не повинен бути байдужим до своєї викладацької роботи, він повинен мати розвинене почуття гумору, цікавість, не показувати свого невдоволення учнями, роботою. Учительська обдарованість починається з того, щоб викликати інтерес до себе, до свого предмета, до сьогоднішнього уроку — усе це потребує невгасимого полум'я в душі, невтомної праці. Зате яка неоціненна віддача! Цікаво учням — цікаво з ними і вчителеві, їхні успіхи в навчанні стимулюють самовдосконалення вчителя.

Великого успіху у старшокласників зажили пізнавальні та рольові ігри. Гра в "бізнес" розвиває в учнів кмітливість, комерційно-математична фабула використовується для вивчення економіки, суспільствознавства, етики. У рольовій грі діють ведучі, виконавці, експерти, глядачі. Вони містять пояснення змісту і умов гри, підготовку дійових осіб до виконання своїх ролей, підготовку учнів-експертів та ведучого.

Навчальні дискусії, диспути — це методи, близькі до бесіди. В їх основі лежить обговорення якоїсь проблеми чи запитання. Диспут — це обмін думками з наукової чи суспільної теми. Диспути бувають великі й малі (залежно від проблеми). Підготовка до диспуту починається з оголошення теми та програми; ознайомлення учнів з висвітленням вказаної проблеми в літературі, вибору ведучого та його підготовки до диспуту, запрошення спеціалістів з даної теми для