Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив у позашкільному навчальному закладі (тематична дискусія)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Намчук Анатолій Іванович,
методист кабінету позашкільної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив у позашкільному навчальному закладі (тематична дискусія)
 
Соціальне замовлення суспільства школі ХХІ століття полягає у вихованні компетентнісно орієнтованої особистості, яка не тільки володіє певною сумою знань, умінь і навичок, а і здатна активно включатись у демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, стати учасником самоврядування народу. Одним із найважливіших факторів формування у дітей таких якостей є учнівське самоврядування.
У педагогічній науці існують різні підходи визначення поняття «самоврядування». Цим питанням займалося багато педагогів як зарубіжних, так і вітчизняних (А. Макаренко, В. Таран, М. Красовицький, Л. Новікова та ін.). У різних дослідженнях «самоврядування» розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і як засіб, і як організація, і як школа громадськості.
Учнівське самоврядування – це, передусім, входження дитини до світу діяльності і спілкування з іншими, формування в учнів системи цінностей, які визначають їх ціннісне ставлення до навколишньої дійсності.
Участь дитини в учнівському самоврядуванні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та статусу повноцінного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.
Актуальність проблеми проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.
Соціальний аспект: потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність учнів, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не лише з метою збагачення досвідом взаємодії з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського і творчого потенціалу підлітків.
Психологічний аспект: сучасне учнівське самоврядування є своєрідним шляхом пошуку учнем своєї ідентичності, пошуків себе серед однолітків, суспільства. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, дитина вибирає способи виконання своїх обов’язків перед друзями, організацією, суспільством.
Педагогічний аспект: учнівське самоврядування за своєю суттю є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється суб’єктом – дитячим колективом. Учнівське самоврядування – посередник між світом дитини та світом дорослих – створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.
Бути причетним до діяльності учнівського самоврядування – не просто факт пасивної причетності, а й активної участі в реалізації його цілей, свідомого засвоєння його норм, ідентифікації, цінностей. Важливу функцію в мотивації належності виконує прийняття й усвідомлення наступності цілей, цінностей і норм, спрямованість на розвиток традицій [5, с. 6-7].
Таким чином, при організації учнівського самоврядування повинні враховуватися особливості сучасної інформаційної доби, а учнівське самоврядування має забезпечувати:
входження та адаптацію особистості до соціального середовища, його негативних впливів, освоєння існуючих соціальних зв’язків;
самостійність дітей, розвиток їхньої активності, ініціативи і творчості у повсякденній життєдіяльності;
розвиток громадської думки в дитячих колективах;
активне залучення дітей до процесів прийняття рішень на всіх рівнях;
громадське становлення особистості, включення її в суспільно-значущу діяльність;
підготовку учнів до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством [5, с. 8].
Завданнями учнівського самоврядування є:
вироблення в учнів організаторських навичок, розвиток їх соціальної активності;
виховання у дітей почуття господаря навчального закладу, класу;
формування вмінь налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства;
виховання у підлітка почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;
виховання в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, колектив; принциповість – уміння належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючим; самостійність – готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, долати труднощі; ініціативність – уміння вносити в будь-яку справу свої думки, пропозиції;
удосконалення управління позашкільним закладом, оскільки передача деяких організаторських функцій дітям вивільняє час педагогів для розв’язання складних виховних проблем [5, с. 12].
Поле дії учнівського самоврядування в позашкільному навчальному закладі включає:
забезпечення порядку в навчальному закладі, організацію чергування в навчальному закладі, творчих об’єднаннях;
організацію дозвілля на перервах;
проведення зборів, конференцій, виставок;
організацію самообслуговування, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;
організацію роботи зі збереження майна позашкільного навчального закладу, підручників; економне використання води, електроенергії, тепла;
організацію роботи щодо благоустрою території закладу, мікрорайону;
керівництво роботою гуртків, секцій у молодших школярів;
підготовку і проведення конкурсів, свят, змагань, акцій, фестивалів;
заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;
проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів;
участь у розробці плану роботи на новий навчальний рік;
участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності дитячих колективів [5, с. 13].
Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання.
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є послідовне збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально значущих ініціатив, емоційну єдність усіх його членів. Під цим кутом зору треба розглядати діяльність педагогів, їх характер дій щодо змісту і результативності ініціативного учнівського самоврядування [5, с. 14].
Робота дітей з учнівського самоврядування передбачає:
Фото Капча