Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Суспільно-політичні й економічні наслідки походу Александра Македонського

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ СХІДНОГО ПОХОДУ ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО (334-324 РР. ДО Н. Е.). ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ НА ЗАВОЙОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ І НАСЛІДКИ ПОХОДУ ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Висновки

Список використаних джерел ТА ЛІТЕРАТУРИ

Додатки

 

Вступ

 

Олександр Македонський (356-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей в історії Стародавнього Світу. Масштаби його завоювань, що територіально сягали від Егейського моря на заході до басейну Інду на сході і від Лівійської пустелі на півдні до Каспійського моря на півночі, та той короткий час, протягом якого їх було здійснено (близько 10 років), справили незабутнє враження на сучасників і зробили його героєм легенд та переказів.

Стосовно східного походу зазначимо, що його задум виник ще у батька Олександра Філіпа ІІ, який серйозно реорганізував македонську армію (виник новий стрій – фаланга – авт.), зумів закріпити македонську гегемонію в Греції й розпочав серйозну підготовку походу на Перську державу Ахеменідів. Однак похід не було реалізовано через загибель Філіпа ІІ від рук змовників у 336 р. до н. е. Після смерті Філіпа ІІ на трон зійшов його 20-річний син Олександр, який прагнув слави великого правителя та полководця. Зумівши утвердити македонську гегемонію на грецькими полісами, яка сильно похитнулася після смерті Філіпа ІІ, Олександр у 334 році вирушив зі своєю армією на Схід, завойовувати нові території й реалізовувати свої широкі амбіції.

Втім серед причин походу були об’єктивні фактори, серед яких проф. С. Ковальов вказує зокрема на економічну і політичну кризу полісного устрою в Греції, наростання соціальних протиріч, а також слабкість Перської держави, яка попри свої грандіозні територіальні масштаби не змогла протистояти армії Олександра [5, с. 29-30].

Далі ми детально розглянемо основні результати й ключові наслідки східного походу Олександра Македонського, визначимо його значення та на подальший перебіг історії Стародавнього світу.

 

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ СХІДНОГО ПОХОДУ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО (334-324 РР. ДО Н. Е.). ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ НА ЗАВОЙОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

 

Одним із ключових соціально-економічних наслідків східного походу Олександра стало те, що в результаті греко-македонської експансії на Схід відкрилися нові напрями розвитку продуктивних сил. На всьому шляху македонської армії на перехресті караванних доріг виникали нові міста. За деякими даними їх було засновано близько 70, однак в сучасній науці побутує думка, що ця цифра є завищеною і таких міст було засновано близько 30 [2, с. 381]. Міста називалися на честь Олександра Олександріями, а найбільшими серед них були Олександрія в Єгипті, Олександрія Аріана (Герат), Олександрія Арахозія (Кандагар), та ін., які розташовувалися в основному в Ірані, Середній Азії та Індії. Цим самим Олександр реалізовував свою мету принести на Схід більш високу культуру еллінів й розглядав це як засіб зміцнення своєї влади, адже міста були опорними пунктами греко-македонського панування і будувалися здебільшого в місцях найбільшого спротиву місцевого населення. Склад населення цих міст був змішаним, чим передбачалось сприяти налагодженню контактів між греко-македонцями та місцевим населенням Сходу [5, с. 32-34].

В новостворених містах осідала велика кількість греко-македонського населення, переважно купців та ремісників. Для збіднілого грецького населення відкрилися нові центри та нові землі, куди спрямовувався надлишок енергії. Завдяки скеруванню грецьких колоністів на Схід походи Олександра Македонського значною мірою сприяли подоланню кризи, якої зазнали грецькі поліси в IV ст. до н. е.

Важливу роль східний похід відіграв і в культурному відношенні. Він збагатив науку мистецтво новим матеріалом, що сприяло становленню елліністичної культури, яка стала виявом комунікації між західною та східною частинами тогочасної ойкумени. Під час походу наближені до Олександра особи і вчені вели записи подій, проводили обстеження місцевості тощо. Особливо багато матеріалу було зібрано з географії, ботаніки та зоології.

Вражаючими були масштаби створеної Олександром держави (Див. додаток 1). Філософ і майбутній глава Афінської держави Деметрій Фалерський писав: «Якщо б 50 років тому який-небудь бог передбачив майбутнє персам чи перському царю, чи македонянам чи царю македонян, невже вони повірили б, що нині від персів, яким був підвладний майже увесь світ, залишиться тільки ім’я і що македоняни, котрих навряд чи хто знав на ім’я, будуть тепер владарювати над світом» [2, с. 382]. Водночас, продовжуючи свою думку, він висловлювався про тимчасовість македонської гегемонії: «Воістину, мінлива наша доля… І тепер, як мені здається, вона лише тому передала македонянам щастя персів, щоб показати, що і останнім вона дала всі ці блага лише у тимчасове користування, поки побажає розпорядитися ними інакше» [2, с. 382-383].

І справді утворена в результаті походів Олександра Македонського імперія характеризується відсутністю внутрішньої єдності та рівноваги. Це пояснюється її великими розмірами та великою етнічною і культурною строкатість, адже це було об’єднання найрізноманітніших країн та народів, досягнуте силою зброї, а єднальною ланкою була особистість самого Олександра, який, відчуваючи внутрішню слабкість держави, вживав різноманітних заходів задля її зміцнення.

Олександр переймав звичаї та поважав обряди народів підкорених земель. Так, наприклад в Єгипті він перейняв титул фараона і сина бога Амона-Ра. У Вавилоні він також прийняв титул «Правителя Вавилону і всіх чотирьох кінців світу» іприніс жертву богу Мардуку. Показовим

Фото Капча