Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. Корецького
 
Легуша Сергій Михайлович
 
УДК 340. 1
 
Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України
 
Спеціальність 12. 00. 01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України.
Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор Бабкін Володимир Дмитрович, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, провідний науковий консультант.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Забігайло Володимир Костянтинович Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри кандидат юридичних наук, доцент Шмоткін Олексій Вікторович Національна академія Служби безпеки України, начальник кафедри.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. В умовах практичного здійснення стратегічного курсу на розбудову і зміцнення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави (стаття 1 Конституції України) постійно зростає важливість забезпечення належного рівня розвитку правової свідомості та правової культури суспільства і окремих особистостей. Успіх багатьох соціальних, економічних і політичних перетворень, реалізація конституційного принципу верховенства права значною мірою залежить від соціально-правової активності суб'єктів права, їх законослухняності, професійної підготовки кадрів державних органів. Адже без глибокого розуміння соціальної ролі права, суті та змісту правових норм, значення правових відносин неможливе свідоме сприйняття і виконання населенням, державними службовцями вимог правових приписів.
Саме тому вивчення процесів становлення правомірної поведінки, її сутності, зв'язку її мотивів з правовим регулюванням суспільних відносин, закономірностями соціалізації особистості, її практичної діяльності є суттєвою особливістю розвитку юридичної науки і освіти на сучасному етапі.
Дослідженням проблем правового виховання населення у різні періоди займалося багато науковців. Так, ще наприкінці 40-? 50-х років минулого століття були опубліковані роботи П. С. Елькінда, Є. А. Лукашової, В. Г. Сокуренка та ін., в яких досліджувалося ряд важливих аспектів процесу правового виховання населення.
Проте переважна більшість наукових досліджень, у сфері правового виховання припадає на 60-? 80-ті роки. Саме в цей період ряд авторів (Т. І. Демченко, Ф. Ф. Третьяков, В. В. Тищенко та ін.) здійснили спробу з'ясування поняття «правове виховання», визначення його мети та завдань. Разом з цим необхідно зазначити, що тогочасним науковим працям були притаманні заполітизованість, заідеологізованість та догматизм. Такий підхід призводив до надмірного формалізму, обмежував розвиток наукових поглядів та досліджень. Проблемі правового виховання різних категорій населення присвятили чимало праць і сучасні вітчизняні науковці (В. Д. Бабкін, В. В. Головченко, В. К. Забігайло, М. І. Козюбра, Л. М. Корнієнко, К. М. Левківський, Є. В. Назаренко, Г. І. Неліп, М. І. Неліп, В. В. Оксамитний, П. М. Рабінович, Є. І. Федик, О. В. Шмоткін та ін.), які з'ясовували поняття, завдання, мету, зміст, принципи, функції, засоби, форми, методи, ефективність правового виховання та критерії її виміру. Опубліковані також змістовні підручники з теорії держави і права В. О. Котюка, М. П. Рабіновича, О. Ф. Скакун та ін., у яких приділено значну увагу зазначеним проблемам.
Аналізу різних аспектів правового виховання присвячені також праці педагогів М. Д. Касьяненка, Л. С. Нечипоренка, Я. В. Подоляка, В. Г. Паснюка та ін. З філософської точки зору правове виховання розглядали В. С. Каптарь, В. А. Чефранов, М. Й. Штангрет та ін. Крім того, Є. І. Камишанченко, В. І. Лозова та І. Ф. Прокопенко розглядали правове виховання як елемент економічного, а І. Ф. Харламов – як елемент морального виховання. Переважна більшість дослідників підкреслюють, що в умовах сьогодення існують значні резерви для правового розвитку особистості, набуття нею нових правових знань, правових переконань, навичок, вмінь, а відповідно і для підвищення рівня її правової свідомості і правової культури, законослухняності, правомірної поведінки та соціально-правової активності. Звертається увага на необхідність дослідження процесу правового виховання окремих категорій населення, в тому числі і курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Актуальність проблеми правового виховання курсантів зумовлюється як традиційними підставами, так і потребами сьогодення: низьким розкриттям злочинів, невисоким рівнем правової свідомості, правової культури, наявністю явищ правового нігілізму, необхідністю покращення професійної підготовки. Адже після закінчення вищого навчального закладу системи МВС вони стануть офіцерами органів внутрішніх справ і відповідно будуть самі роз'яснювати сутність і зміст правових норм, а також стежатимуть за дотриманням законності та правопорядку в державі. Проблеми формування правової свідомості, правової і професійної культури фахівців органів внутрішніх справ спонукають державні органи до прийняття відповідних програмних документів, рішень та заходів. Останнім часом все більше уваги правовому вихованню цієї категорії населення приділяють науковці та викладачі, які працюють у навчальних закладах МВС України. Змістовні дослідження проведені українськими фахівцями, що спеціалізуються на вивченні проблем правового виховання МВС України (В. М. Андріанов, В. Г. Андросюк, В. І. Антипов, М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, В. В. Бородін, С. Д. Гусарєв, Л. І. Казміренко, І. Г. Кириченко, Я. Ю.
Фото Капча