Сили і засоби цивільної оборони

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

До сил і засобів цивільної оборони відносять:

війська ЦО (трансформуються в професійні аварійно-рятувальні загони) ;

регіональні пожежно-рятувальні служби (тел. 01) ;

спеціалізовані рятувальні формування (гірничо-рятувальні, пошуку і рятування туристів, спеліологів, водолазно-рятувальні та ін.) ;

невоєнизовані формування на обєктах господарювання (об’єктові та територіальні).

До об’єктових належать формування, які утворюються наказом керівника об’єкту взалежності (від небезпечності) та певної категорії по цивільній обороні.

До територіальних невоєнізованих формувань ЦО відносяться формування загального призначення (зведені загони, команди та групи), а також формування забезпечення:

розвідувальні групи, ланки річкової (морської) розвідки та на засобах залізничного транспорту, а також літаки (вертольоти) повітряної розвідку;

зв’язку (команди, групи) ;

медичні (групи епідеміологічної розвідки, загони першої медичної допомоги, загони або бригади спеціалізованої медичної допомоги, спеціалізовані протиепідемічні бригади, рухомі протиепідемічні загони, інфекційні рухомі госпіталі) ;

інженерні (групи інженерної розвідки, команди по ремонту та відновленню доріг та мостів, команди підривних робіт, ланки по обслуговуванню сховищ та укриттів) ;

аварійно-технічні (аварійно-технічні команди по електро- мережам, аварійно-газотехнічні команди, команди водопровідно-каналізаційних або теплових мереж) ;

протирадіаційного і протихімічного захисту (групи, ланки, зведені загони, команди, СОП, СОО, СОТ) ;

автомобільні (загони, колони) ;

охорони громадського порядку (команди, групи) ;

технічного забезпечення (рухомі групи) ;

захисту сільськогосподарських рослин і тварин (ланки, бригади, групи) та інші формування забезпечення створюються в залежності від місцевих умов.

 

 

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють: визначення масштабів і характеру хімічного зараження приземних шарів атмосфери і місцевості, аналіз їх впливу на персонал та населення, яке проживає поблизу об’єкта.

Первинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності зі СДОР при її руйнуванні.

Вторинна хмара – хмара СДОР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.

Оцінка обстановки це:

визначення меж осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини) ;

визначення глибини поширення зараженого повітря;

визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці;

визначення часу перебування людей в засобах захисту;

визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення і о/с невоєнізованих формувань у осередках хімічного ураження.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є місце аварії, вид СДОР, кількість СДОР, метеоумови – напрямок, швидкість вітру, температура повітря, ступень вертикальної стійкості повітря.

Є три ступені стійкості.

Інверсія – приземний шар повітря холодніший верхнього, що не дозволяє переміщенню повітря по висоті, посилює вражаючу дію СДОР. Переважно виникає у вечірній час за 1 час до заходу сонця.

Ізотермія – характеризується стабільною температурою повітря. Виникає в похмуру погоду, а також ранком і вечером як перехід від конверсії і навпаки.

Конверсія – приземний шар повітря нагрітий сильніше ніж верхній, що призводить до перемішування шарів повітря. Виникає через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2, 5 години до його заходу. Зменшує вражаючу дію СДОР.

Поширені два способи визначення глибини зараження СДОР.

Перший спосіб використовуються в територіальних управліннях з НС та на об’єктах де використовуються СДОР з допомогою коефіцієнтів:

К1 – залежить від умов зберігання СДОР;

К2 – залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР;

К3 – рівний відношенню порогової токсодози даного СДОР;

К4 – враховує швидкість вітру;

К5 – ступень вертикальної стійкості повітря: інверсія – 1, ізотермія – 0, 23, конверсія – 0, 08

К6 – залежить від часу, що минув від початку аварії;

К7 – який враховує вплив температури повітря;

Q0 – кількість СДОР.

Еквівалентна кількість СДОР в первинній хмарі визначають за формулою:

Q01 = К1• К3 • К5 • К7 • Q0

У вторинній хмарі еквівалентну кількість СДОР визначають за формулою:

де h – товщина шару СДОР / прийнятий допуск 0, 05 м.

d – густина СДОР т/мі,

Глибина зони зараження первинною / вторинною/ хмарою визначається в залежності від кількості речовини швидкості вітру.

Повна глибина зараження визначається за формулою:

Гп = Г1 (2) +) 0, 5Г1 (2)

Отримане значення Гп порівнюється з максимально можливим значенням і перенесенням повітряних мас, як і визначаються за формулою:

Гп = N • V,

де N – час від початку;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря

Термін вражаючої дії СДОР визначається терміном випаровування за формулою:

Допустимий час перебування людей в засобах захисту визначається за стандартними таблицями.

Умова задачі.

На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

На відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км.

На відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту становить 18 км2.

Метеоумови: температура повітря +25° C, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Розв’язання

З врахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином.

2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди.

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження без урахування лісового масиву становить 1, 7 (за таблицями).

Глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу, становить:

Г = 3 км х 1, 7 = 5, 1 км.

Глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті глибиною 4 км, становить:

Г = 4 км х 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює

82, 2 – 5, 1 – 12 = 65, 1 км.

Відповідно до прийнятої класифікації така аварія буде вважатися локальною.

 

 

Депутат О. П. Цивільна оборона. Навчальний посібник для ВНЗ. – Львів: Афіша, 2000.

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті // Надзвичайні ситуації. – №2. – 2007.

Миценко І. М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Чернівці, 2004.

Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. – К. : Знання, 2002.