Син Донеччини, громадянин України: постать Олекси Тихого у спогадах сучасників

У статті проаналізовано деякі спогади, присвячені постаті учителя, історика, мовознавця, філософа, правозахисника, українського патріота з Донеччини Олекси Тихого. Актуальність розвідки виявляється не лише в тому, що вперше не просто констатуються певні риси цієї особистості, а визначається їхня суспільна вагомість, значимість для розуміння сутності багатьох суспільно- політичних, морально-ідеологічних проблем сьогодення.

Ключові слова: українство, русифікація, українська мова як засіб збереження нації, закон, Донеччина, Україна, європейська цивілізація, шляхетність.

SON OF DONETSK REGION, CITIZEN OF UKRAINE: THE IMAGE OF OLEKSA TYKHYI IN REMEMBRANCES OF HIS CONTEMPORARIES

Syrotenko V. P., *Maksimenko O. L.

Donbas State Teacher’s Training University GeneralBatiukstr., 19, Sloviansk, Ukraine *Academic and Research Enterprise КЗЕМLtd.

Kramatorsk Plant of Energy Machine Building, Kramatorsk, Ukraine

In the article the remembrances of L. Lukianenko, E. Sverstiuk, N. Svitlychna and V. Sirenko devoted to the figure of a teacher, historian, linguist, philosopher, lawyer, and Ukrainian patriot from the Donetsk region Oleksa Tykhyi are analysed. The actuality of the research is not only in the fact that certain features of this personality are not simply described for the first time, but also their public importance is determined, their meaningfulness for understanding of the core of many social and political, morally and ideological problems of present time.

So, in remembrances of N. Svitlychna and V. Sirenko emphasized two moments that are clearly linked in Oleksa Tykhyi mind – his realization of the Donetsk region as an integral ancient part of Ukraine, and thus the necessity of preservation, maintenance, revival in Russified Donbas the sense of Ukrainian spirit through the support of Ukrainian language that is the means of existence of the nation. It was one of the most important principles of the lawyer who always defended a constitutional idea of preservation of the Mother tongue on the territory of Ukraine, because the national originality of people becomes firmly established only through the language; and he wrote about it in particular in the article «Thoughts about my native Donetsk region». As of today these ideas are especially precious while somebody tries to conduct a «discussion» about the legitimacy of including Donbas to Ukraine, about the necessity of granting Donbas the special status etc. On the basis of these Oleksa Tykhyi principles we can draw a conclusion that under current condition of fight for Ukrainian Donbas, those politicians, deputies, governmental officials who switch to Russian language when they visit Donetsk region, they subconsciously play into the hands of separatist and anti-Ukrainian moods; this behavious also feeds the statement that Ukrainian is the language of hillbillies, language of second-rate people.

In remembrance of E. Sverstiuk much attention is paid to the attitude of Oleksa Tykhyi to the Law. Being a lawyer, he never violated Soviet legislation, especially its constitutional bases. Oleksa Tykhyi was convinced that a not man must submit to the Law, but namely the Law must serve to the needs of a man; it should help a human being to become firmly established as a personality, to wake up human realization of his/her uniqueness and national self-definition. Under the circumstances when USSR Law existed on paper only, and when the phrase «all other people do so” was most common, the fundamental insistency of Oleksa Tykhyi in the observance of legal norms and requirements allowed to him to keep his own independence and enjoy the right on inviolability of his own personality. The weightiness of this principle looks extraordinarily important as of today, becuase the culture of Europe, that looks appealing for Ukraine these days, is based on the same tolerant attitude toward the freedom of choice of every personality.

Another feature should also be underlined, that is mentioned in remembrances of L. Lukianenko, and this feature is nobility. The author sees it in the following: О. Oleksa Tykhyi, having regard to the previous 15-years-old emprisonment of L. Lukianenko that caused considerable worsening of his physical and mental condition, tried to persuade L. Lukianenko to take a break in active protestant actions, to restore a bit instead of throwing himself into the lion’s den of the soviet executioners immediately.

Keywords: Ukrainian spirit, Russification, Ukrainian language as means of the nation preservation, Law, Donetsk region, Ukraine, European civilization, nobility.

 

У кіноповісті “Україна в огні” О. Довженко проголосив думку, що народ, який не пам’ятає своєї національної історії, не має майбутнього. У справедливості цих слів переконуємося зараз, маючи складну суспільно-політичну, ідеологічно-моральну ситуації, що склалися в Україні останніми роками. Адже Росія, використовуючи сепаратистські настрої певної частини української громадськості, на теренах Донецької, Луганської, а в ідеалі на всьому півдні нашої країни, намагається реалізувати проект “Новоросія”, який всіляко заперечує й перекреслює історико-культурні особливості цих регіонів. Протистояти цим зазіханням можна різними шляхами, у тому числі й через звернення до неординарних постатей, які уособлюють українсько-патріотичну сутність Донеччини. Маємо на увазі Олексу Тихого (1927-1984 рр.) –