Система роботи з розвитку мовлення першокласників

Предмет:

Педагогіка

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

103

Мова:

Українська

Оцінка:

проґавила сніданок.

Набуттю навички вимовляти звук [ч] сприятимуть скоромовки і вірші:

Перчив, перчив, поки не переперчив.

Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна,

Чомусь з журавликом дружити

Не хоче чапелька чудна.

(Н. Забіла).

Щедрий дощик площу полоще.

(Г. Бойко).

Борщик у горщику, щавель у борщику,

А до борщу — ще й по лящу.

(Г. Бойко).

Щиглі в кущах пищали,

Щоранку сповіщали:

«В кущах вітрище свище,

Щипає морозище».

(Г. Бойко).

Практичну цінність в освоєнні вимовних норм української мови мають вправи на повторення з толосу вчителя (а в окремих випадках і заучування напам'ять) невеличких текстів, у словах яких є опрацьовуваний на уроці звук.

Нижче подаються зразки текстів, які рекомендується застосовувати під час вивчення окремих звуків — звука [ґ]:

В школі Петрик ловить Гаву,

Ловить Ґаву, бо роззява, —

Каже Ніночка мала

І сміється із Петра;

звука [р] у кінці слова:

Кольоровий наш Буквар —

Усім книгам господар;

Пекар Петро пік пироги;

Як закінчуєш слова,

р завжди твердий вживай;

Вчить читати нас буквар,

На воротах — воротар,

Все запише секретар,

Назве дати календар,

Лікар хворого лікує,

Пекар тістечко готує,

Слюсар зробить інвентар,

Вийде в поле плугатар.

(А. Свашенко)

звука [р] у кінці складу:

Сквери, вулиці і парки —

Все це наш любимий Харків;

звуків [ч] і [ч']:

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати.

(Г. Демченко);

Україна — це ліс та долини,

Це широкі квітучі поля,

Це маленька щаслива дитина

І найкраща матуся моя.

(Леся Мостицька, учениця);

Дощику, дощику,

Зварю тобі борщику

В зеленому горщику.

Горщик повернеться —

Дощик полинеться.

(Примовка);

звука [ц']:

Сьогодні малята копають грядки.

Уперше в житті вони садять квітки.

Від цього і радість у них на лиці,

І сонце вітає малих: — Молодці!

(М. Познанська);

Танці в альтанці.

Зацінькала синиця —

Цікава витівниця:

— Це горобці

В альтанці танцюють:

Вранці танці. Ой, гуць — гуці!

Штанці куці.

Куці штанці

У горобців.

(Г. Бойко);

ненаголошеного звука [о]:

— Де ти, киценько, була ?

— На току, аж край села.

— Що ти, кицю, там робила?

— Хвостом жито молотила.

— А, може, то був овес?

— Ні, овес молотив пес.

(Д. Павличко);

— Де ти, білочко, живеш ?

Що ти, білочко, гризеш?

— Я живу в ліску,

У дуплі, у соснячку.

Я гризу горішки,

І гриби, і шишки.

(Г. Демченко);

вимову дзвінких у кінці слів:

Випав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг,

Поки смажив, поки пік,

Той пиріг водою стік!

(П. Воронько);

Босоніж стежка біжить

Левадою, в городи...

Як любо тут, як славно жить

Серед цієї вроди.

(Б. Коломієць);

Гарбуз — верхолаз.

Розкрутивши зелен-вус,

На паркан заліз гарбуз.

Репетує у саду:

— Ой, рятуйте, упаду!

(М. Дубов);

сполук звуків [ги], [ки], [хи]:

Рию, рию хвилями береги

І петляю змійкою крізь луги.

Кригою закутуюсь взимку я,

А на весну пливе знов течія.

(М. Дубов);

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

(Народна пісня);

подовжених приголосних:

Качечка лопата

Замітала хату,

Качур жовтоносий

Сміттячко виносить.

(А. М'ястківський);

У темному лісі,

Якраз на узліссі,

Зібралися хлопці пограти в квача.

Тут хлопчика Митю

Івась догнав миттю

Й торкнувся легенько

Йому до плеча.

(А. Свашенко);

Вусате колосся

Росинок напилося.

(Г. Бойко).

На основі вироблення навичок вимовляти звуки можна і слід проводити орфографічні вправи, завдання яких — сприяти вивченню і закріпленню знань про орфограми.

Упродовж усього часу освоєння курсу української мови доцільно використовувати списування як один з видів письмових вправ. Як і на уроках грамоти, при вивченні фонетики й орфографії потрібно звертати увагу на осмислене, а не бездумне копіювання тексту. Тому перед тим, як учні починають списувати, вони мають поетапно ознайомитися