Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Система заходів боротьби з хворобами буряків

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Система заходів боротьби з хворобами буряків
 
У боротьбі з хворобами буряків велике значення має здійснення системи заходів, завдяки якій можна не тільки запобігти розвитку хвороби або обмежити його, а й значно підвищити врожай культури. Ефективна вона також проти хвороб кормових і столових буряків.
Система заходів охоплює загальні питання оздоровлення культури взагалі і спеціальні питання щодо запобігання і обмеження розвитку окремих захворювань під час вегетації рослин та зберігання коренеплодів.
Важливим елементом цієї системи є створення і впровадження у виробництво стійких проти хвороб сортів. Селекційні установи нашої країни ведуть велику роботу в цьому напрямку. Тепер на Україні впроваджено у виробництво сорти і гібриди цукрових буряків, стійкі проти коренеїда, кагатної гнилі, борошнистої роси та інших хвороб. Серед них слід відзначити Білоцерківський полігібрид 19 та сорти Верхняцький 072 і Верхняцький 031, які характеризуються підвищеною стійкістю проти коренеїда і кагатної гнилі, а також Ялтушківський гібрид з підвищеною стійкістю проти борошнистої роси.
Правильне чергування культур у сівозміні є основним запобіжним заходом проти борошнистої роси, церкоспорозу, пероноспорозу та інших хвороб цукрових буряків.
У зоні достатнього зволоження кращими попередниками цукрових буряків є озима пшениця, посіяна по багаторічних травах одного року використання, а також озима пшениця, яку розміщують після добре угноєних парів, зайнятих однорічними культурами на зелений корм.
У зоні нестійкого зволоження найбільші врожаї цукрових буряків збирають після озимої пшениці, вирощуваної по чистих або ранніх парах, зайнятих еспарцетом, кукурудзою або сумішками однорічних культур на зелений корм, багаторічними травами однорічного використання на зелений корм і сіно.
У зоні недостатнього зволоження на незрошуваних землях цукрові буряки треба розміщувати насамперед після озимої пшениці у ланці з чорним добре угноєним паром, не допускаючи повторної сівби озимої пшениці перед цукровими буряками. Якщо площі цукрових буряків великі, їх можна розміщувати після озимої пшениці, яку вирощують після багаторічних трав одного року використання і однорічних трав.
Найкращими попередниками цукрових буряків в умовах зрошення є озимина після багаторічних трав і зайнятих парів. Попередником цукрових буряків має бути культура, що рано звільняє поле (однорічні трави, кукурудза на зелений корм та ін.).
Обов’язково провадити заходи щодо оздоровлення культур сівозміни, які уражуються тими самими хворобами, що й буряки. Особливу увагу треба приділяти боротьбі з крупнонасінною повитицею на конюшині, люцерні і ярій виці, з червоною гниллю на люцерні, конюшині й моркві.
Щоб запобігти поширенню пероноспорозу, іржі, церкоспорозу, борошнистої роси, вірусних та інших хвороб, необхідно дотримуватись просторової ізоляції не менше 1 км між насінними ділянками і посівами фабричних, маточних та інших буряків.
Велике значення для підвищення стійкості проти хвороб має живлення рослин. Тому правильне внесення основного добрива восени під глибоку оранку і в рядки під час сівби, а також підживлення мають не тільки агротехнічне, а й фітопатологічне значення. Так, при достатніх дозах органічного і повного мінерального добрива збільшується стійкість рослин проти коренеїда, церкоспорозу, кагатної гнилі та ін. Фосфорні добрива послаблюють розвиток коренеїда і хвостової гнилі, калійні – зменшують ураженість церкоспорозом, борні – запобігають розвитку гнилі серцевини і сухої гнилі коренів, а також послаблюють прояв церкоспорозу, борні й марганцеві пригнічують розвиток пероноспорозу і коренеїда. Вапнування кислих ґрунтів є водночас профілактичним заходом проти коренеїда, червоної, бурої та інших гнилей.
Найважливішими заходами боротьби з хворобами є обробіток ґрунту і догляд за посівами. Осіння оранка бурячищ і ділянок з-під насінників плугом з передплужниками забезпечує глибоке заорювання решток уражених рослин і загибель збудників хвороб під впливом життєдіяльності корисної мікрофлори ґрунту.
Стійкість рослин проти хвороб зменшується при втраті тургору, погіршенні аерації ґрунту, утворенні ґрунтової кірки та ін. Тому нагромадження вологи в ґрунті (наприклад, снігозатримання) і поліпшення аерації його сприяють кращому розвитку рослин і збільшують їхню стійкість проти хвороб.
Насіння буряків і висадочні коренеплоди можуть бути резерваторами збудників багатьох хвороб, що слід врахувати при підготовці їх до сівби і садіння.
Для боротьби з коренеїдом, пероноспорозом та іржею насіння перед сівбою протруюють 80%-ним ТМТД (4 кг/т} або гексатіурамом (6 кг/т). Кращі результати дає зволожене протруєння на насінних заводах захисно-стимулюючими речовинами. На 1 г насіння наносять (кг): води 15, ТМТД 4, суперфосфату 10, хлористого калію 4, мікроелементів 0,5, етиленгліколю 0,035. Склад мікроелементів визначають за допомогою агрохімічного аналізу ґрунту. Виготовлену суспензію наносять на насіння в розпиленому стані машинами АПС-4 або ІІС-10.
При підготовці до висаджування насінників слід вибраковувати всі коренеплоди, в яких головка або більше третини хвостика уражені червоною, бурою, фузаріозною та іншими гнилями. Сумнівні коренеплоди (в яких бруньки не розвиваються або почорніли).складають окремо, вкривають шаром землі завтовшки 15-20 см і витримують протягом семи діб для зігрівання.
Корені з бруньками, що пробудилися, висаджують, а решту вибраковують. У коренів, зібраних і закагатованих з полів, де виявлено іржу, треба обрізувати паростки біля їх основи. Видаляють і тонкий хвостик кореня, щоб діаметр зрізу становив 8-10 мм. Гнилі хвостики обрізують до здорової тканини, зріз дезинфікують замазкою з глини і 1%-ного розчину залізного купоросу.
Висадочні корені з поля, де виявлено червону і буру гнилі, а також іржу, перед висаджуванням треба протруювати 0,25% ним розчином формаліну (одна частина 40%-ного формаліну на 160 частин води). Поле після висаджування коренеплодів старанно оглядають, збирають всі рослинні рештки і закопують їх на глибину не менше 0,5 м.
Щоб сходи буряків були дружними та стійкими проти коренеїда, а висадки добре відростали і мали підвищену стійкість проти пероноспорозу та інших хвороб, треба своєчасно провести закриття вологи і передпосівний обробіток ґрунту, а також висівати насіння і висаджувати коренеплоди в оптимальні строки. Ґрунтову кірку руйнують боронуванням упоперек рядків у фазі білої ниточки бур’янів і під час утворення першої пари справжніх листочків. У боротьбі з коренеїдом, хлорозом та іншими хворобами важливе значення має раннє розпушування ґрунту своєчасне букетування і проріджування буряків а також розпушування міжрядь. При виявленні симптомів голодування рослин треба терміново забезпечити повну потребу їх у поживних речовинах, підживлюючи відповідними добривами,
На насінних ділянках необхідно видаляти і знищувати альбікаційні та фасційовані рослини (до цвітіння), щоб уникнути запилення їх пилком здорових рослин.
На маточних посівах протягом вегетації, а на насінних – до початку стеблоутворення знищують рос лини, уражені іржею і пероноспорозом. При цьому головки уражених рослин зрізують і закопують ні глибину 10-15 см, а поле обприскують 0,4%-ною суспензією 80%-ного цинебу (2,4-3,2 кг препарату ні 1 га) або 1%-ною бордоською рідиною (6-8 кг мідного купоросу на 1 га) чи 0,3%-ною суспензією 90%-ного хлороокису міді (1,8-2,4 кг препарату на 1 га). Ефективні також обприскування 0,3%-ною суспензією 75%-ного полікарбацину (1,8-2,4 кг препарату на 1 га), а також 0,5%-ною суспензією купрозану (3-4 кг препарату на 1 га).
При виявленні пероноспорозу, іржі й церкоспорозе посіви фабричних цукрових, а також кормових і столових буряків обприскують зазначеними вище фунгіцидами з розрахунку 600-800 л робочої рідини на 1 га (при наземному обприскуванні). При авіаобприскуванні витрачають 100 л рідини, відповідно збільшуючи концентрацію препарату. За вологої погоди якщо захворювання посилюється, рослини обробляють повторно через 15-20 днів. Не можна обприскувати насінники під час цвітіння.
Якщо на посівах виявлено борошнисту росу, рослини обприскують суспензією колоїдної сірки: при наземному обприскуванні – 2-3%-ною (200-300 л/га) а при авіаційному – 7,5%-ною (100 л/га). Можна обпилювати їх меленою сіркою з розрахунку 20-30 кг/га, а також обприскувати суспензією каратащ (1,2-1,6 кг на 1 га).
На маточних посівах видаляють і знищують альбікаційні рослини, хворі на жовтяницю і мозаїку На всіх посівах буряків і насінниках провадать систематичну боротьбу з шкідливими комахами (особливо сисними) і бур’янами.
У місцях виявлення повитиці на посівах буряків першого і другого років, а також на насінних ділянках її знищують до утворення насіння. Пагони повитиці у суху погоду зрізають разом з ураженими листками і стеблами насінників, видаляють з поля, підсушують на відкритих, не зайнятих рослинністю ділянках, а потім спалюють. Так само необхідно знищувати вогнища повитиці в інших полях сівозміни, а такої на узбіччях доріг і пустирях.
Насінники буряків, уражені пероноспорозом та іржею, збирають і обмолочують окремо від здорових (в останню чергу). Після обмолочування старанно збирають і спалюють рослинні рештки, а потім глибоко орють плугом з передплужником. Знищують також сходи падалиці поблизу токів, висадків і в інших місцях.
Особливо ретельно треба збирати маточники. Перед збиранням видаляють рослини, уражені пероноспорозом. їхню гичку використовують на корм худобі, а коренеплоди здають на цукрові заводи для переробки. Місця, де під час збирання буряків або раніше виявлено вогнища червоної гнилі, наносять на план або фіксують іншим способом, щоб влітку наступного року провести тут хімічну дезинфекцію. Провадять її після збирання ранніх культур, посіяних після буряків, вносячи по 100 г формаліну в розрахунку на 1 м2 (по 25 г у чотирьох місцях у ямки завглибшки до 15 см).
При виявленні більше 1% маточних коренеплодів, уражених ризоктоніозом, усю партію коренеплодів треба використовувати для переробки.
При незначному ураженні хворі корені бракують, а здорові закладають для зберігання у сховища або окремі кагати, за якими ведуть спеціальні спостере¬ження. Якщо при розкриванні кагатів виявиться понад 5% уражених коренів, то коренеплоди з таких кагатів для насінників використовувати не можна. При наявності від 0,5 до 5% уражених коренеплодів відбирають з них здорові, протруюють їх 0,25%-ним розчином формаліну (1:160), після чого висаджують у ґрунт.
Уражені коренеплоди згодовують тваринам або використовують для переробки.
Під час збирання коренеплодів не можна допускати їх прив’ялення, приморожування або механічного пошкодження. Коренеплоди з наявністю таких дефектів треба негайно переробляти на цукрових заводах. Вибраковують коренеплоди, уражені ризоктоніозом, бурою гниллю, фізаріозом та ін.
Найкраще зберігати маточні коренеплоди у спеціально обладнаних для цього сховищах, де підтримується необхідний температурний режим, вологість та ін. При закладанні в кагати їх для захисту від нагрівання вдень закривають матами, а на ніч розкривають для охолодження.
Гичку після очищення буряків прибирають з поля і силосують.
Взимку систематично спостерігають за станом буряків у кагатах. У певних групах кагатів щоденно вимірюють температуру і підтримують її в межах 1-3°. При підвищенні температури кагати охолоджують. Добре регулює температуру в кагатах фабричних буряків активна вентиляція. У кагатах маточних коренеплодів при підвищеній температурі відкривають душники і охолоджувальні колодязі, а при зниженні до 0° і загрозі підмерзання коренів їх утеплюють землею, гноєм та іншими матеріалами. З контрольних кагатів щомісячно беруть проби коренів. При виявленні вогнищ гнилі уражені коренеплоди видаляють, дотримуючись запобіжних заходів проти підморожування здорових коренеплодів.
Фото Капча