Система заходів боротьби з хворобами зернових колосових культур

Норми витрати препаратів для протруювання насіння зернових культур наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Норми витрати препаратів для зволоженого і сухого протруювання насіння зернових культур, кг/т

 

КультураПротруювання80%-ний

ТМТДМеркул-бензолМеркуранМеркул-гексанГранозан (обов’язково з барвником)30%-ний гексахлорбензол + 20%-ний гептахлору або гама ізомеру ГХЦГ

Озима пшениця

  

Примітка: Підвищені норми препаратів для протруєння насіння озимої пшениці рекомендують застосовувати при пізніх строках сівби.

 

Для протруювання насіння сухим способом використовують: 80%-ний ТМТД. меркуран, меркурбензол, меркургексан, гранозан (обов’язково з барвником), гамма-гексан і інші фунгіциди. У районах поширення карликової сажки для протруєння насіння озимої пшениці доцільно застосовувати гексахлорбензол (30%) з додаванням до нього гептахлору (20%) з розрахунку 2-4 кг/т.

Перед протруюванням насіння очищають від сажкових мішечків та різних домішок, доводячи його до посівних кондицій. Протруювати краще за 2-3 місяці до сівби, але можна і перед сівбою. Цей захід запобігає проникненню збудників хвороб у насіння, підвищує його енергію проростання і схожість.

Зволожене протруєння провадять суспензією фунгіциду або обпудрюють ним (як і при сухому способі), одночасно зволожуючи насіння водою. Для приготування суспензії або для зволоження насіння витрачають 5-10 л води на 1 г. Доза препарату така сама, як і при сухому протруюванні. Зволожене протруювання підвищує вологість насіння тільки на 0,5-1%. тому його можна застосовувати за 1-3 місяці до сівби. Зволожене протруювання ефективніше і менш небезпечне для працюючих, ніж сухе, бо запобігає розпилюванню препарату при обробці насіння.

Для сухого і зволоженого протруювання використовують установки «Мобитокс», ПС-10. камерні (АПЗ-10, ПC-10) і шнекові (ПСШ-3, АС-2УМ) машини.

Мокрим протруюванням знезаражують насіння ячменю, вівса, а також проса. Для цього використовують розчин 40%-ного формаліну в розведенні 1 : 300. Якщо формалін меншої концентрації, то кількість води для розчину відповідно зменшують (табл. 2).

Таблиця 2 

Розведення формаліну для мокрого протруювання насіння зернових культур

Концентрація формаліну, %Кількість частин води,

потрібної для розведення

однієї частини формалінуКонцентрація формаліну, %

 

Кількість частин води,

потрібної для розведення

однієї частини формаліну

 

Формалін має бути прозорим, без осаду параформальдегіду. Насіння добре змочують розчином формаліну. Краще це робити в машинах ПСШ-3, ПУ-3, ПЗ-10 та ін., а якщо їх нема, то зерно насипають в ящики з сітчастим дном і занурюють в розчин формаліну на 3-5 хвилин.

Змочене розчином формаліну насіння засипають у купи і накривають брезентом, також змоченим розчином формаліну, для томління па дві години, оскільки збудники хвороб гинуть тільки за цих умов. Після томління насіння просушують до нормальної вологості.

Сушити його можна в затінених місцях або під навісом на цементній чи дерев’яній підлозі, яку перед цим треба змити міцним розчином формаліну (1 : 100). Насіння розсипають тонким шаром (5 см) і час від часу перемішують. Сушити на сонці протруєне мокрим способом насіння не можна, оскільки схожість його за таких умов може знизитись.

Мокре протруювання зерна рекомендується провадити не раніше як за два-три дні до сівби. Якщо з якихось причин сівба затримується на кілька днів, то насіння треба ретельно перелопачувати і сушити в добре  провітрюваному приміщенні. Таке насіння висівають у першу чергу.

Щоб не допустити повторного зараження протруєного насіння, треба дотримуватись таких запобіжних заходів: дезинфікувати тару, приміщення, машини, інвентар та ін. розчином формаліну (1 : 40).

Напівсухе протруювання застосовують для знезараження плівчастих культур – ячменю і вівса. Однак голозерні сорти ячменю і вівса протруювати цим способом не слід, оскільки може знизитися схожість їхнього насіння.

Для напівсухого протруювання також використовують 40%-ний формалін, але в розведенні 1 : 80. При меншій міцності формаліну беруть менше води.

Для протруювання 1 т ячменю витрачають 15 л робочого розчину, а для 1 т вівса – 30 л. Зменшувати або збільшувати ці норми не можна, тому що в першому випадку не буде досягнуто позитивного результату, а в другому – знизиться схожість насіння. Для напівсухого протруювання використовують машини ПСШ-3, ПУ-3 або ПС-10. Можна протруювати насіння і в купах. Для цього потрібну кількість зерна зсипають на продезинфіковані брезенти або на цементну підлогу поздовжнім ворохом заввишки до 30 см і обприскують його відповідною кількістю робочого розчину формаліну з ранцевого обприскувача. Під час обприскування насіння швидко і старанно перелопачують. Після перелопачування або обробки в машинах пасіння швидко згрібають у купу і накривають продезинфікованим брезентом для томління на 4 години. Потім купи розкривають і розгортають, щоб вивітрилися пари формаліну, і, не просушуючи, насіння висівають. При напівсухому протруюванні, як і при мокрому, треба точно дотримуватись визначеної тривалості томління і запобіжних заходів від повторного зараження. Протруювати насіння напівсухим способом можна тільки за 2-3 дні до сівби або безпосередньо перед сівбою.

Машини для протруювання мають бути справними і добре відрегульованими.

Робітники повинні бути в комбінезонах і халатах, мати захисні окуляри, респіратори або марлеві пов’язки з ватною прокладкою для рота і носа. Під час роботи не дозволяється курити. До роботи не допускаються підлітки, вагітні жінки, а також матері-годувальниці.

На протруюванні робітники можуть працювати не більше 4 годин, а решту робочого часу – на інших роботах, не пов’язаних з хімічними речовинами.

Термічним способом знезаражують переважно насіння пшениці і ячменю від збудників сажки на селекційно-дослідних станціях, у науково-дослідних інститутах і насінницьких господарствах, які вирощують супереліту. Тепер застосовують однофазне термічне знезараження насіння, запропоноване М. М. Цимбалом.

Насіння витримують протягом трьох годин у воді, підігрітій до 45°, або протягом двох годин при 47º, після мого сушать. Але краще термічну обробку провадити в спеціальному гідротермічному комплексі, який автоматично підтримує задану температуру, висушує насіння до кондиційної вологості, а також завантажує. розвантажує і транспортує його.

Треба пам’ятати, що не всі сорти зернових культур однаково реагують на термічне знезаражування. Деяке насіння втрачає схожість. Тому спочатку знезаражують невелику кількість насіння, перевіряють його схожість і лише при позитивних результатах починають обробку всієї партії. Термічне знезаражування діє як на внутрішню, так і зовнішню інфекцію, але після його проведення слід дотримуватись запобіжних заходів від повторного зараження. Якщо з якихось причин цих заходів не вжито, таке зерно треба додатково протруїти сухими препаратами. Термічне знезаражування можна провадити завчасно.

При невеликому зараженні пшениці і ячменю збудниками летучої сажки рекомендується протруювати насіння вітаваксом і беномілом, що характеризуються системною дією проти сажкових, іржастих та інших грибів. Норма витрати препаратів 2-2,5 кг па 1 т насіння пшениці і ячменю. Краще протруювати насіння з попереднім його зволоженням (10 л води на 1 т) за місяць до сівби. Ці препарати ефективні також проти хвороб, збудники яких знаходяться на поверхні насіння.

Догляд за культурами

Весняне підживлення озимих культур, особливо ослаблених, азотно-фосфорними добривами, що сприяв інтенсивному відростанню коренів і кращому розвитку надземної маси, підвищує стійкість проти снігової плісені, кореневих гнилей та інших хвороб.

Обов’язкове боронування озимини після виходу із зими. Цей захід забезпечує краще провітрювання рослин, поліпшує аерацію ґрунту, що запобігає з’явленню снігової плісені.

У районах великого поширення іржі весною провадять додаткове підживлення посівів фосфорно-калійними добривами у суміші з мікроелементами у відповідності з результатами агрохімічних аналізів ґрунту. У разі посилення розвитку іржі або борошнистої роси у фазі виходу в трубку рослин необхідно провести позакореневе підживлення посівів фосфорно-калійними добривами з розрахунку 8 кг/га хлористого калію і 7 кг/га суперфосфату з витратою поживної рідини 100 л/га.

У районах, де за даними пунктів прогнозу і сигналізації передбачається інтенсивний розвиток іржі, необхідно провести (в першу чергу на насінних ділянках) триразове авіаобприскування 10%-ною суспензією колоїдної сірки (20-25 кг препарату на 1 га) або суспензією цинебу (4 кг 80%-ного препарату на 1 га).

Боротьба з бур’янами, що є резерваторами збудників багатьох хвороб.

Профілактичні заходи боротьби з хворобами у збиральний і післязбиральний періоди

Апробація посівів на виявлення основних хвороб і визначення ступеня ураженості (в процентах).

Своєчасне і в стислі строки збирання хлібів. Не можна допускати перестоювання їх на пні або у валках, оскільки це призводить до великого ураження збудниками оливкової плісені і фузаріозу, а також збільшує кількість падалиці, на сходах якої завжди нагромаджуються збудники борошнистої роси і багатьох іржастих хвороб.

На полях, де виявлені вогнища карликової сажки, збільшують висоту зрізування рослин, а після збирання спалюють стерню, дотримуючись протипожежних заходів. Солому із заражених ділянок дозволяється використовувати тільки у тому господарстві, де її зібрано.

На початку збирання врожаю колосових культур окремо обкошують і обмолочують рослини з крайових смуг, в яких найбільше поширені ріжки.

Правильне зберігання зерна. Приміщення для зберігання зерна мають бути завчасно очищені, продезинфіковані і впорядковані з тим, щоб вони добре вентилювалися і відповідали усім іншим необхідним умовам.

Зразу після збирання врожаю або одночасно з ним провадять лущення стерні і зяблевий обробіток поля, що є ефективним заходом у боротьбі з падалицею і бур’янами, які є резерваторами збудників іржі, борошнистої роси, вірусних та інших хвороб.

Дотримуватись карантинних заходів щодо індійської сажки і інших хвороб, відсутніх в Україні.