Систематизація нормативних актів та їх види

3) За критеріями об’єднання є:

- хронологічна – упорядкування нормативних актів здійснюється у певній послідовності за ознакою часу опублікування і набрання чинності;

- предметна – нормативні акти об'єднаються на підставі суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання, тобто за галузевою ознакою;

- суб’єктивна – в залежності від органу, який видав інкорпоровані акти.

Правоохоронні органи для полегшення право реалізації здійснюють систематизацією як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів. Систематизуючи закони та підзаконні нормативно-правові акти вище стоячих органів, правоохоронні органи використовують інкорпорацію.

Таким чином відбуваються об’єднання цілісних нормативно-правових актів, у збірки правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

Консолідація – форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в об’єднанні певної кількості нормативно-правових актів, виданих у різний час по самому предмету правового регулювання в єдиний нормативно-правовий акт з усуненням протиріч і повторень, матеріали розміщується у логічному порядку, зазвичай, без зміни змісту, не вносить зміни і новели в чинне законодавство. Змінюється форма правових актів, але не їх зміст. Інакше: консолідація виражається в підготовці і прийнятті укрупнених актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання.

Консолідація – це щось середнє між кодифікацією і інкорпорацією. Вона використовується там, де неможлива кодифікація. Консолідовані акти використовується як посібники, директивні документи для осіб, які працюють у відповідних державних або громадських організаціях.

Теорія держави і права виводить такі цілі консолідації – систематизувати нормативний матеріал, який неможливо кодифікувати; усунути множинність нормативно-правових актів, позбавити їх надмірної роздробленості; об’єднати загальні положення поточної правотворчості в блоки.

Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів. Звід законів – офіційна збірка законодавства, що видається державою, в якій поміщаються зведені в одне видання і розташовані в певному порядку (систематичному, хронологічному і др.) чинні нормативні акти.

Звід законів відрізняється від збірників нормативних актів такими ознаками:

може бути лише офіційним виданням – здійснюється від імені і за дорученням правотворчих органів з подальшим схваленням у цілому, або кожного тому окремо; є результатом великої законодавчої, юридико-технічної роботи; являє собою зведене в єдине ціле чинного законодавства.

Останнім часом консолідовані збірники законів набули популярності в країнах Заходу: Звід законів США, Зібрання федерального права ФРН та ін.

 

 

Систематизація нормативних актів – це діяльність щодо впорядкування і вдосконалення змісту нормативно-правових актів, зведення їх у певну внутрішньо узгоджену систему.

Необхідність систематизації нормативних актів обумовлена потребою забезпечення ефективного здійснення правотворчої і правозастосовної діяльності, зокрема встановлення й усунення дублювання, колізій і прогалин у чинних нормативно-правових актах, поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів.

Існує декілька видів систематизації нормативних актів: інкорпорація, кодифікація, консолідація і звід законів.

Види систематизації законодавства дуже тісно пов’язані між собою, вони не існують в “чистому”, ізольованому виді. Всі вони: інкорпорація, консолідація і кодифікація – тісно пов’язані між собою і є “взаємно проникаючими”, взаємодоповнюють один одного, а консолідація є з’єднувальною, перехідною ланкою між інкорпорацією та кодифікацією, вміщуючи у собі ознаки як одного так й іншого виду систематизації, які за своєю суттю однак досить відрізняються одна від одної.

Саме поняття видів систематизації законодавства – інкорпорації, консолідації та кодифікації – носить умовний характер. Вони є взаємопов’язаними, бо при проведенні тих чи інших систематизаційних робіт комплексно використовуються прийоми та правила всіх трьох видів і сутність цих процедур проявляється у домінуванні тих чи інших систематизаційних прийомів, відповідно до чого ці процедури носять назву інкорпораційних, консолідаційних або ж кодифікаційних.

 

 

1. Андрусяк Т. Теорія держави і права: Навчальний посібник/ Тарас Григорович Андрусяк, ; Фонд сприяння розвитку української правової думки та пропаганди державницьких традицій «Право для України». – Львів: Фонд «Право для України», 1997. – 198 с.

2. Богінич О. Л. Систематизація законодавства України: передумови здійснення та шляхи реалізації // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 121-123.

3. Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства і питання гуманізації суспільства // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – Львів, 1991. – Вип. 29. – С. 59-61.

4. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник для вузів/ М-о освіти і науки України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; За ред. М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2002. – 427 с.

5. Кельман М. Загальна теорія держави і права: Підручник для вузів/ Михайло Кельман, Олександр Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 475 с.

6. Козловський А. А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України. – К., 2000. – №2. – С. 49-52

7. Котюк І. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України. – 2000. – № 8. – С. 112-115

8. Кулик О. Г. Методичні та організаційні засади систематизації законодавства України // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науко-во-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 127-130.

9. Кухарук Т. В. Систематика и систематизация законодательства // Изв. вузов. Правоведение. – С. -Петербург, 1993. – N 5. – С. 117-123.

10. Меленко С. Консолідація як вид систематизації нормативно-правових актів: Дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 01 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2002.

11. Стефанюк В. С. Систематизація законодавства та суди України // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 43-52