Сюрреалістичні мотиви у драматургії Гарсіа Лорки

Актуальність теми.  «Я хочу бути поетом від голови до ніг, народженим поезією і загиблим від поезії...», – писав один з найбільш значних представників іспанської модерністської поезії першої половини ХХ ст., знаменитий поет Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936), про якого всесвітньо відомий кінорежисер Бунюель, що з ним товаришував поет, згадував: «Чудовий оратор, привабливий, підкреслено елегантний, у бездоганній краватці, з блискучими темними очима, Федеріко мав талант притягати до себе людей своєрідним магнетизмом, перед яким ніхто не міг устояти» [13, 152]. 

Лорка – автор численних поем та віршових збірок: «Книга віршів»(1921), «Поема про Канте хондо»(1922), «Пісні»(1927), циклу віршів «Андалузькі віньєтки» (1927), книг віршів «Поет у Нью-Йорку»(1929), «Ода Волту Вітмену»(1933), поеми «Плач за Ігнасієм Санчесом Мехнасом»(1935), поетичної збірки «Диван Тамаріт»(1935). Творчий геній Лорки не менш яскраво виявив себе й у драматургії: п’єса-казка «Чаклунство метелика»(1920), драма «Маріана Пінеда»(1927), «Чарівна чоботарка»(1930), знаменитий цикл так званих «андалузьких трагедій»: «Криваве весілля» (1933), «Єрма»(1934), «Донья Росіта»(1935) та ін.

Письменник і поет Гарсіа Лорка поєднав в своїй творчості елементи і романтизму, і фольклору, і сюрреалізму. Всередині його цільної поетичної системи сюрреалістичні елементи, стикаючись з фольклорними, не тільки змінювали їх, але і змінювалися самі, знаходячи новий сенс. На противагу повній відсутності логічних зв'язків – першу вимогу сюрреалізму – все написане Лоркою відрізняла найсуворіша поетична логіка. Сюрреалістичні способи подолання дійсності – сон, мрія, занурення в несвідоме, безумство – здавалися Лорке приблизними. Це занадто схоже на гру, і прийняти її правила заважала споконвічна іспанська традиція. Сюрреалістичний сон здавався Лорке всього лише спробою захиститися від трагедії – втечею, і втечею заздалегідь приреченим. 

Актуальність дослідження заключається в тому, що мотиви сюрреалізму, які проникли в творчість Гарсіа Лорки, зокрема в драматургію, цілком та комплексно не дослідженні.

Об'єкт дослідження – драматургія іспанського письменника Гарсіа Лорки.

Предмет дослідження – проникнення мотивів сюрреалізму в творчість Гарсіа Лорки..

Мета дослідження – визначення особливостей, мотивів та художніх технік, що сприяли проникненню тенденцій сюрреалізму в творчість Лорки.

Завдання дослідження:

• вивчення теоретичної літератури;
• розкрити зв'язок між розвитком сюрреалізму та суспільними подіями;
• розглянути Гарсіа Лорку крізь призму культурно-мистецьких течій модернізму;
• визначити ключові лінії творчості письменника.

Методи дослідження – для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці Єременко О., Караменової Н., Халімончик Т., Осповат Л., Кухар Л. та інші.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури.