Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Техногенні екологічні катастрофи

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
І. Структура та екологічні функції гідросфери
1.1 Вплив господарської діяльності людини на водне середовище
ІІ. Надзвичайні екологічні ситуації
2.1 Класифікація надзвичайних природних ситуацій і роль антропогенних факторів у їх виникненні
2.2 Повені та наслідки, спричинені повенями
ІІІ. Техногенні екологічні катастрофи
3.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
3.2 Природно-техногенні небезпеки:
а) парниковий ефект;
б) кислотні опади.
IV. Правове забезпечення екологічної безпеки
 
І. СТРУКТУРА ТА ЕКОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ГІДРОСФЕРИ
 
Гідросфера – водна оболонка земної кори, яка представлена сукупністю океанів, морів і водних об’єктів суші (річок, озер, боліт, підземних вод), включаючи накопичення води в кріофазі (вічні сніги та льодовики). Гідросфера тісно пов’язана з іншими геосферами Землі – атмосферою і літосферою. Кругообіг води об’єднує всі частини гідросфери, утворюючи замкнену систему: океан-атмосфера-суша.
Вода – найбільш розповсюджена неорганічна сполука на нашій планеті. Вода є основою всіх життєвих процесів. Живі організми містять до 80-90% води у своїй біомасі, і втрата ними 10-20% води призводить до їх загибелі. У морських водоймах зустрічаються представники 90% всіх класів нині існуючих тварин, у прісних водоймах – 42%, і на суші – лише 24%.
Сучасний вміст розчинених твердих речовин і газів у воді – результат тривалої еволюції гідросфери.
Головною складовою гідросфери є Світовий океан – сукупність океанів і морів. Океанічна вода складає 98% усієї маси гідросфери і займає більше 70% земної поверхні. Роль океану в житті біосфери величезна; в ньому відбувається основна кількість хімічних реакцій, які зумовлюють виробництво біомаси і самоочищення біосфери.
Клімат на Землі залежить від водних просторів і вмісту водяної пари в атмосфері. Навесні і взимку в океанах здійснюється значне перенесення тепла, запасеного влітку, до полюсів, а взимку – до екватора. Це обумовлює ослаблення широтних контрастів температури. А швидкі перепади температури, які з різних причин виникають у атмосфері, Світовий океан згладжує, в цілому стабілізуючи глобальний клімат.
Велика роль льодовиків у кругообігу води. Гірські льодовики – джерело живлення багатьох річок. Такі річки мають великий запас гідравлічної енергії.
Акумульовані в льодовиках води є потенційним ресурсом прісної води.
Водні ресурси беруть участь у кругообігу “океан-атмосфера-земля-океан” і мають здатність відновлюватися. У природі працює гігантський механізм, який повертає прісну воду, що стікає з матеріалів в океани і моря, на сушу.
Водні організми відіграють важливу роль у процесах біологічного очищення водойм. У міру розведення стоків водами відбувається зміна фауни і флори водойм, поступове відновлення тієї біологічної картини, яка властива чистим водам. Біологічними чинниками самоочищення водойм можуть бути організми, що потребують органічного живлення. До них належать усі сапрофіти з бактерій і грибів, а також міксотрофні водорості.
Здатність організмів жити у забруднених органічними речовинами водах називається сапробністю, а такі організми – сапробними організмами. Певні види рослин і тварин відповідають різним зонам забрудненості. Така пристосованість рослин і тварин тих чи інших видів до різного ступеня забрудненості викорситовується у біологічному методі оцінки екологічного стану вод.
 
1.1 Вплив господарської діяльності людини на водне середовище
 
Глобальною екологічною проблемою сучасності стає забруднення і виснаження водних ресурсів. Вода, після її використання, скидається у водойми і річки, і майже третина – без належного очищення. Велика частина води в результаті водоспоживання безповоротно втрачається.
Такі втрати води можна умовно розділити на дві категорії:
а) необхідні – у складі продукту та при приготуванні різних робочих розчинів тривалої дії. Так, для виробництва 1 т сталі необхідно 25 тис. л води, а для випуску одного автомобіля – 300 тис. л;
б) невиправдані, пов’язані з природним випаровуванням (з поверхні водосховищ, відстійників, ставків-охолоджувачів) та протіканням трубопроводів і каналів (у міських мережах водопостачання втрачається до 30-50% води. Близько 80% усієї води, яка втрачається у промисловості, йде в системи охолодження хімічних заводів і електростанцій).
Щорічно безповоротне водопостачання становить ≈ 150 км3, тобто, 1% стійкого стоку прісних вод.
Однією з найбільш серйозних проблем є скидання забруднених відпрацьованих промислових і комунальних стічних вод. Зараз вони забруднюють більше третини річкового стоку, щорічно в річки скидається до 450 млрд. м3 стічних вод. За останні 70 років забрудненість річок зросла майже в 10 разів. Промислові стічні води містять різноманітні органічні речовини і сполуки важких металів.
Джерелом забруднень є поверхневий і ливневий стік із територій сміттєзвалищ, сільськогосподарських об’єктів і угідь, що значною мірою впливає на сезонне – у період весняної повені – погіршення якості питної води.
Розкладання великої кількості органічних речовин у водоймах, занесених зі стічними водами, зумовлює дефіцит кисню і накопичення сірководню, посилене розмноження синьо-зелених водоростей (“цвітіння води”), що спричиняє масові замори водних організмів, особливо промислових видів риби. Така вода стає непридатною для господарського використання. Забруднення води органічними речовинами має назву евтрофікації.
Небезпечним є теплове забруднення води. Воно обумовлюється викиданням у відкриті водойми підігрітих вод від АЕС, ТЕС та інших енергетичних установок.
Країни, які мають вихід до моря, часто здійснюють морське поховання матеріалів і речовин (дампінг). Їх обсяг становить близько 10% усієї маси забруднюючих речовин,
Фото Капча