Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологія виробництва молока

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

до 86 см, ширина – до 65 см. Індекс рівномірності розвитку вим'я в середньому становить 42-50% при швидкості молоковіддачі 2, 37 кг/хв. М'ясні якості достатньо високі. Забійний вихід – 55-60% Удій повновікових корів 6000-8000 кг при 3, 5-3, 6% жиру. Створено репродуктори голштинської породи, яка використовується для виведення нових спеціалізованих молочних порід[5].

Чорно-ряба порода найбільш поширена у світі й відіграла важливу роль у вдосконаленні й виведенні нових порід. Вона створена в результаті схрещування місцевих корів із бугаями голландського походження.
Тварини чорно-рябої породи мають пропорційно розвинений тулуб. Жива маса повновікових корів становить 500 – 550, бугаїв – 800 – 900 кг. В умовах достатньої годівлі від корів одержують по 4000 – 5000 кг молока, а в племінних господарствах – 6000-6500 кг із вмістом жиру 3, 4-3, 8%. Надої деяких рекордисток досягають 10-17, 5 тис. кг.
Жива маса телят чорно-рябої породи в середньому становить 32-40 кг. Молодняк має високу інтенсивність росту. Бички у 15 міс досягають живої маси 400-450 кг і витрачають на 1 кг приросту 6, 5-7 к. од. Забійний вихід – 55-58%.
Розводять тварин цієї породи у лісостеповій і поліській зонах України. Молочність і технологічні властивості вим’я корів чорно-рябої породи поліпшують ввідним схрещуванням із бугаями голштинської породи, корови якої мають міцний кістяк, молочний тип будови тіла, більшу живу масу, високі надої, добре розвинене вим’я ванно- та чашоподібної форм, пристосоване до машинного доїння з високою швидкістю молоковіддачі[4].
Українська чорно-ряба молочна порода виведена схрещуванням тварин чорно-рябої худоби з голштинською і як самостійна порода затверджена в 1996 р. Тварини створеної породи переважають чорно-рябих ровесниць за живою масою та промірами. Вони мають більшу висоту в холці, довший тулуб і краще розвинену грудну клітку. Жива маса дорослих корів – 600-650, бугаїв – 850-1100 кг.
У кращих племінних господарствах від корови надоюють по 6000-8000 кг молока з вмістом жиру 3, 6-3, 8%, а витрата корму на 1 кг молока становить 0, 9-1, 1 к. од.
Молодняк відзначається високою інтенсивністю росту. У 18-мі-сячному віці телиці досягають живої маси 400-420, бугайці – 500-520 кг при витраті корму на 1 кг приросту 6, 5-7, 2 к. од.
Відтворна здатність корів перебуває на рівні вихідних порід. Вік першого отелення коливається в межах 27-29 міс, а сервіс-період триває 85-100 днів.
Основні зони розведення тварин української чорно-рябої молочної породи – це Лісостеп і Полісся України, генетичний потенціал їх може бути реалізований за умов нормальної годівлі та утримання[4].
Червона степова порода створена на початку XX ст. у результаті складного відтворного схрещування місцевої української худоби з червоними породами Західної Європи (остфрисляндська, англерська, вільстермаршська).
Тварини червоної масті з різними відтінками – від світло- до темно-червоного. Позитивні якості породи – пристосованість до жаркого клімату, реагування підвищенням продуктивності на поліпшення умов годівлі та утримання, добра оплата корму молоком і приростами. На 1 кг молока втрачається 0, 9-1, 1 к. од. Недоліки – невисокий вміст жиру в молоці, нерівномірність молоковіддачі, непропорційність розвитку часток вим’я та деякі екстер’єрні вади.
Жива маса корів у племінних господарствах становить 500 – 560, бугаїв – 800-900 кг. Новонароджені телята мають живу масу 30-35 кг. Від корів у середньому надоюють за рік по 3000 – 4500 кг молока із вмістом жиру 3, 6 – 3, 7%.
Червона степова порода поліпшується чистопородним розведенням для збереження цінних адаптаційних якостей, а також застосуванням відтворного схрещування корів червоної степової породи з плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід. Результатом такої роботи є створений новий тип, який відрізняється від тварин червоної степової породи вищою продуктивністю, екстер’єром і технологічними якостями[5].
Українська червоно-ряба молочна порода виведена на основі сименталів відтворним схрещуванням їх із монбельярдами, айрширами та червоно-рябими голштинами. Варіантами схрещувань передбачалось одержати масив тварин із часткою крові червоно-рябих голштинів 60-80%. При виборі порід для схрещування враховувались їхня спеціалізація в молочному напрямі продуктивності та високі технологічні властивості тварин.
У новій породі передбачалося поєднати високу молочну і м’ясну продуктивність, придатність до машинного доїння, добру пристосованість до місцевих умов та високу оплату корму продукцією.
Порода виведена в 1993р. її ознаками є червоно-ряба масть, міцна конституція, гармонійність будови тіла, ванно- і чашоподібна форма вим’я, міцне прикріплення його, великі й добре розгалужені молочні вени
Молочна продуктивність корів у середньому становить 2552 кг, а в племінних господарствах – 4356 кг із вмістом жиру в молоці 3, 83%.
Червона польська порода створена у Польщі складним відтворним схрещуванням місцевої худоби з бугаями англерської та червоної датської порід. Тварини невеликі, мають щільну або міцну конституцію, витривалі, добре пристосовані до місцевих умов. Жива маса корів – 450 – 500, бугаїв – 700 – 850 кг, телята народжуються живою масою 25 – 35 кг. Надій корів – до 3000 кг, а в племінних господарствах – 4000 – 5000 кг. Вміст жиру в молоці – 3, 7 – 3, 9%. М’ясні якості худоби невисокі, тому що вона вдосконалювалася у молочному напрямі.
Розводять тварин цієї породи у Волинській, Тернопільській і Рівненській областях[4].
 
Фото Капча