Технологія виробництва молока

У таких господарствах, як правило, організують переробку продукції, а молочні відвійки використовують для годівлі інших тварин (свиней).

 

 

Ефективне використання великої рогатої худоби передусім залежить від умов годівлі.

Годівля – це організація виробничого процесу з метою забезпечення життєвих потреб тварин в енергії та поживних речовинах. Поліпшуючи годівлю, досягають високої продуктивності тварин і раціональної витрати кормів на одиницю виробленої продукції. Недостатня годівля негативно впливає на продуктивність та ефективність використання кормів, а при тривалому недогодовуванні розвиваються різні захворювання. Від рівня годівлі залежить рівень живлення тварин [8].

Живлення тварин – це процес надходження в організм і засвоєння поживних речовин. Він являє собою одну з основних ланок обміну речовин. Живлення включає такі процеси, як споживання й перетворення корму, всмоктування корму, всмоктування перетравлених поживних речовин та всмоктування їх для життєво необхідних процесів і утворення продукції. Робота серцево-судинної системи, процеси травлення, діяльність нервової системи організму пов’язані з постійною витратою енергії, білків мінеральних речовин, вітамінів та інших речовин. У процесі обміну енергія корму переходить в інші види енергії – потенційну енергію приросту живої маси, молока, механічну енергію при виконанні твариною певної роботи. При цьому частина енергії в процесі окислення речовин переходить у теплову і використовується на підтримування постійної температури тіла, необхідної для нормальної життєдіяльності організму [8].

Хімічні реакції, що відбуваються в організмі, здійснюються за допомогою біологічних каталізаторів – ферментів. Це речовини білкової породи. До їхнього складу входять деякі вітаміни та мінеральні елементи як активатори. Функціонують ферменти, як правило, за умови певної концентрації водневих іонів та іонів ряду мінеральних елементів, що зумовлюють відповідну величину pH. У процесі обміну речовин витрачається частина ферментів, вітамінів, мінеральних солей. Джерелом їх поповнення в організмі є корми. Продукція тварин (м’ясо, молоко, яйця, вовна), механічна робота тощо також являють собою видозмінені в організмі поживні речовини кормів. Від рівня годівлі, вмісту в кормах поживних речовин, необхідних для задоволення потреб організму, залежать продуктивність та здоров’я тварин.

Для забезпечення високої продуктивності тварини повинні одержувати у кормах не тільки необхідну кількість енергії, а й протеїну з оптимальним співвідношенням між деякими амінокислотами, поліненасичених жирних кислот та інших речовин [6].

Велике значення в житті тварин має співвідношення між окремими елементами, вітамінами, деякими органічними компонентами корму, а для жуйних – між протеїном і цукром та окремими групами вуглеводів.

Потреба тварин у поживних речовинах визначається рядом факторів: фізіологічним станом організму, рівнем продуктивності, видом кормів, технологією їх заготівлі та підготовки до згодовування, співвідношенням поживних речовин у раціоні, їх доступністю для використання та ін. Повноцінна годівля впливає на розвиток, стан здоров’я сільськогосподарських тварин і одержання від них продукції при мінімальних затратах праці [8].

На фермах застосовують групову годівлю корів, а для високопродуктивних індивідуальну. Відповідно до раціону корми видають на групу тварин і роздають залежно від продуктивності кожної. Даванки грубих і силосу за кількістю орієнтовно однакові, а концкормів та коренеплодів згідно з рівнем надоїв. В основному поширене триразове роздавання кормів протягом дня до або після доїння.

Норми годівлі дійним коровам визначають залежно від живої маси, продуктивності, віку й вгодованості. Після проведення контрольного доїння їх коригують відповідно до продуктивності тварин [6].

У виробничих умовах раціони для дійних корів складають за такими показниками: кормові одиниці, перетравлений протеїн, кальцій, фосфор, каротин і кухонна сіль. Зараз із цією метою застосовують деталізовані норми годівлі з урахуванням 24 контрольних показників: кормові одиниці, обмінна енергія, суха речовина, сирий і перетравлений протеїн, сира клітковина, крохмаль, цукор, сирий жир, кухонна сіль, кальцій, фосфор, магній, калій, сірка, залізо, мідь, цинк, кобальт, марганець, йод, каротин, вітаміни D та E.

Енергія поживних речовин корму є одним із основних факторів щодо забезпечення високої продуктивності тварин. Для функціонування організму корові живою масою 550 – 600 кг на добу необхідно 31401- 32657 кДж і на утворення 10 кг молока 29810 кДж нетто-енергії.

Коровам у стійловий період згодовують сіно, солому, сінаж, силос, жом, кормові буряки, моркву, концкорми; в пасовищний – зелені й концентровані корми. Об’ємисті роздають із розрахунку на 100 кг живої маси 1, 5- 3 кг грубих, із яких сіна не менше ніж 50% (мінімальна його даванка – 1 кг на 100 кг живої маси), 8-10 кг соковитих, у тому числі 50-60%.

Концентровані корми вводять у раціон із урахуванням добового надою: до 10 кг – 100г, 10-15 – 100-150, 15-20 – 150-20, 20-25 – 250-300 і понад 25кг – 300-350г на 1 кг молока.

Раціон корови має бути збалансованим за загальною поживністю, а вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси повинен становити 2, 8-3, 2, високопродуктивної – 3, 5-3, 8 кг. Для підтримання життєдіяльності організму необхідно 1 к. од. необхідно 95 г, а з надоєм 20 кг і