Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тенденції розвитку сучасних сімейно-шлюбних відносин в Україні

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Г. І. Ткаченко
Національний університет водного господарства та природокористування
 
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ
 
Становище сім’ї як структурної соціальної одиниці значною мірою відображає в собі загальний стан усього суспільства, всі протиріччя й наслідки процесів, які відбиваються в ньому. Зміна чи й втрата певних усталених цінностей зачіпає безпосередньо й сімейні цінності, зумовлює кризові явища в функціонуванні сім’ї як соціального інституту. Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися на соціально – економічному становищі та умовах життя всіх категорій сімей. Особливо вони позначаються на стані молодих сімей, від становлення й соціального самопочуття яких значною мірою залежить і сьогодення, й майбутнє України.
Розглянемо деякі тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин в Україні на сучасному етапі.
Позитивним є те, що останнім часом у нашій країні спостерігається підвищення народжуваності. Так, в 2001 році, коли Україна пережила демографічний спад, народилося 381004 дитини [1, с. 8].
За 10 місяців 2009 року на світ з’явилося 432 тисячі 361 маля, тоді як за цей самий період 2008-го – 425 тисяч 321 [2, с. 14]. Зростання народжуваності обумовлене перш за все тим, що в шлюбний та активний дітородний вік вступили люди, народжені в 1984-1986 роках, в період так званого бебі – буму. Певну роль відіграло також збільшення соціальних виплат матерям при народженні дитини.
На жаль, до коефіцієнта народжуваності, необхідного для природного відтворення населення (а це 2, 2) Україні дуже далеко, найближчим часом вона його не досягне, бо сьогодні він становить 1, 45.
Смертність в нашій країні значно перевищує народжуваність, тому ми маємо стабільну тенденцію скорочення чисельності населення. Якщо у 1950 році Україна входила до двадцятки найбільших країн за кількістю людей, що живе в ній, то сьогодні ситуація змінилася. Нині ми – в першій десятці з найнижчим приростом населення, тобто з від’ємним. Варто також вказати на високий рівень дитячої смертності. Так якщо в Австрії на тисячу народжених помирає 4, 54 дитини, то в Україні – 10, 1 [3, с. 3].
Більшість молодих людей мріє про двох, іноді трьох і більше дітей. Але в реальності ідеальна кількість дітей зводиться до цифри один. Традиційна для України в минулому багатодітність перестала бути нормою. Сьогодні вона нерідко сприймається або як подвиг, або як патологія. Серед сімей, що мають дітей, 64, 1% – однодітні, 30, 2% – двохдітні, а сімей в яких троє і більше дітей, біля 6% [4, с. 3].
Багатодітних сімей (це сім’ї, де виховують трьох або більше дітей віком до 18 років) близько 400 тисяч. З них майже 300 тисяч сімей виховують трьох, близько 64 тисяч – чотирьох, п’ятьох і більше мають 34 тисячі родин [5, с. 11]. До речі, найбільше багатодітних сімей в Україні мешкає в Рівненській області, найвищий тут і показник народжуваності.
Зазначимо, що поширення однодітної моделі сім’ї не є суто українським явищем. Воно спостерігається і в більшості європейських країн.
Сучасну однодітну модель сім’ї можна розглядати, з одного боку, як зростаючу відповідальність подружжя за долю свою і своїх дітей, з іншого – як бажання повнішої самореалізації в житті. Крім того, вона є наслідком змін функцій сім’ї у бік більшої психологізації та інтимізації, а також демографічного зсуву – від багатодітності з жорстким табу на застосування контрацепції до індивідуального втручання в репродуктивний цикл, тобто попередження й переривання вагітності.
Зменшення багатодітності демографи пояснюють і суто економічними причинами. Раніше багатодітність забезпечувала старість батьків. Нині все навпаки. Виховання дітей дороге, а допомоги від них на старість не так уже й багато, каже директор Інституту демографії та соціальних досліджень Ела Лібанова. Велика кількість робочих рук у сім’ї не є запорукою її економічного добробуту. Стає дедалі більш поширеною раніш не типова для України родина бездітна.
Це пов’язано як з проблемою непліддя так і з бажанням молодих сімей відкласти народження дитини «на потім», яке обумовлюється відсутністю почуття впевненості у завтрашньому дні. Протягом останнього десятиріччя спостерігається тенденція до зменшення кількості розлучень. Згідно з даними Держкомстату, в 2000 році зареєстровано 197, 3 тисячі розлучень, а у 2009 році 145, 4 тисячі.
Проте Україна нарівні з Росією та Білорусією залишається в Європі у трійці лідерів за рівнем розлучуваності. Традиційно міцним інститут шлюбу є в західних регіонах України. Якщо у більшості регіонів у 2010 році на кожне розлучення припадало в середньому 1, 5-2 шлюби, то у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях на кожне розлучення в середньому припадало 2, 5 шлюби. Найміцніші шлюби традиційно фіксуються в Закарпатській області. На кожне розлучення там припадало в середньому три шлюби [8, с. 17].
До речі, за статистикою, у багатодітних родинах розлучаються лише 1-2 відсотки батьків.
Дедалі поширеним явищем стає проживання подружніх пар баз оформлення шлюбу (співжиття), а також інші альтернативні форми традиційного шлюбу. За даними дослідження Інституту демографії, з тих молодих людей, хто думає одружуватися, тільки трохи більше половини (55%) збираються реєструвати свій шлюб офіційно. Двоє з п’яти молодих людей (причому як хлопців, так і дівчат) збираються почати своє сімейне життя із цивільного союзу, який ні до чого не зобов’язує, а 4% молодих людей й зовсім не планують іти до РАЦСу [9, с. 9].
За останні 20-25 років значно зросла позашлюбна народжуваність. Кожна п’ята дитина народжується поза шлюбом. Набуває поширення така альтернативна форма традиційного шлюбу як одностатевий шлюб. За різними даними, в Україні проживає від 420 тисяч до одного мільйона геїв та лесбіянок [11, с. 14]. Причому мають місце намагання гомосексуальних меншин юридичного визнання одностатевих шлюбів.
Зазначимо, що за даними на 2010 рік одностатеві союзи легалізовані в Данії, Голландії, Німеччині, Канаді, Чехії, Португалії, Словаччині, Нідерландах, Швеції, Угорщині, Норвегії, у деяких штатах США, Південно-Африканській республіці, а також в столиці Мексики Мехіко. Водночас гомосексуалізм карається стратою в семи країнах: Ірані, Судані, Ємені, Мавританії, Сомалі, Нігерії, та Саудівській Аравії. В 75 країнах гомосексуальні стосунки є приводом для суворого переслідування [12, с. 6].
Останніми роками чималої популярності серед українців набув гостьовий шлюб. Це коли чоловік та дружина зустрічаються лише у вихідні та на свята. Нерідко у таких подружніх пар є діти.
З’явилась і поширюється така нова форма вияву сімейних стосунків як дистанційний шлюб. Найчастіше це пов’язано з міграцією населення, коли чоловік та жінка живуть в різних країнах чи містах.
Як не дивно, але сьогодні ми стаємо свідками проявів багатоженства. Заможні і відомі чоловіки взяли собі мало не за правило забезпечувати дружину з дітьми й утримувати при цьому одну чи кілька коханок. А громадська думка дозволяє таким чоловікам з’являтись на людях зі своєю «другою» жінкою.
Таким чином, сім’я, сімейно-шлюбні відносини в Україні зазнають суттєвих змін, котрі зумовлені як соціально-економічним становищем країни, так як і руйнацією традиційних цінностей і форм сімейного життя та шлюбу.
Вчасно помітити і дослідити нові явища, тенденції і перспективи в розвитку сімейно – шлюбних відносин, нагромадити інформацію, котра б сприяла виробленню виваженої державної сімейної політики – саме в цьому полягає завдання науковців.
 
Список використаних джерел
 
1. Газета по-українські. – 2010. – 26 серпня.
2. Голос України. – 2009. – 31 грудня.
3. Голос України. – 2008. – 27 березня.
4. Україна молода. – 2007. – 6 квітня.
5. Експерс. – 2007. – 5-20 липня.
6. Газета по-українські. – 2008. – 25 березня.
7. Експрес. 2011 – 20-27 січня.
8. Голос України. – 2010, 29 липня.
9. Голос України. – 2010, 12 серпня.
10. Газета по-українські. – 2010. – 26 серпня.
11. Експрес. – 2006. – 2-20 липня.
12. Високий замок. – 2011. – 13-19 січня.
Фото Капча