Тенденції розвитку вітчизняної дошкільної освіти

Вирішення проблем розвитку дошкільної освіти в сучасному освітньому просторі неможливе без глибокого вивчення та історико-педагогічного аналізу здобутків педагогічної теорії. Становлення та розвиток суспільного дошкільного виховання відбувався за рахунок наукової, педагогічної, практичної діяльності науковців, психологів, педагогів-практиків.

Суспільне дошкільне виховання в Україні має більш ніж столітню історію. Пройдений шлях є досить тривалим, складним, суперечливим і насиченим подіями. Здійснення його історико-педагогічного дослідження дає можливість побачити певні закономірності й обумовленості, визначити позитивний досвід, який був свого часу невиправдано відкинутий але може представляти інтерес для сьогодення. Доцільним є також вивчення негативних явищ, які у свій час вплинули на подальший розвиток теорії та практики дошкільного виховання і нерідко залишаються причиною сучасних проблем.

Зміни соціально-економічного та культурного життя України початку XXІ ст. трансформували цілі та завдання національної педагогічної науки і практики, що в свою чергу призвело до перегляду концептуальних положень щодо виховання, навчання і розвитку дітей дошкільного віку. Все це стимулювало науково-педагогічні дослідження, що відповідають вимогам часу. Історико-педагогічний аналіз наукової думки, педагогічних персоналій у період дає можливість спрогнозувати шляхи подальшого розвитку дошкільної освіти.

Модернізація державної освітньої системи, у тому числі дошкільної, та її подальший розвиток передбачають поєднання освіти і науки, зокрема впровадження у практику дошкільних навчальних закладів результатів фундаментальних наукових досліджень у вигляді розвивальних програм і програмно-методичних комплексів.

Означені положення актуалізують історико-педагогічні розвідки щодо тенденцій розвитку вітчяизняної дошкільної освіти, внеску окремих педагогів у розбудову дошкільної освіти України на національному грунті.