Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичне обґрунтування та дослідження особливостей видів пам’яті у процесі діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в навчальному процесі збільшує роль довільного запам´ятовування, абстрактно-логічної пам´яті студентів.

Далі в період пізньої юності загальний розвиток пам´яті відбувається в тісній взаємодії з мисленням, досягаючи максимальних значень. Мислення в цей період значно відстає від рівня розвитку пам´яті, що знижує ефективність запам´ятовування і зберігання, бо засвоюваний матеріал належно не опрацьовується. Першою умовою нових досягнень є подальша інтелектуалізація процесів пам´яті, що сприяє інтенсивнішому розвиткові мислення. У взаємодії розвитку пам´яті та мислення помітна пульсація змін, які чергуються між собою. Піки максимумів розвитку пам´яті готують основу для подальшого розвитку мислення, а пікові значення змін у мисленні створюють сприятливі умови для нових зрушень у розвитку пам´яті.
Однак розгортання процесів переробки інформації потребує спеціалізації навчання і продуктивної діяльності, тобто природного обмеження потоків інформації й підвищення компетентності суб´єкта. Особливо великого значення набуває уміння самостійно працювати з книгою, словником, довідником, складати плани й реферувати спеціальні матеріали, вести конспекти й дослідження на професійному рівні.
Уже в зрілому віці розвиток пам´яті тісно пов´язаний з професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань і вмінь, яких потребує виконання обов´язків, а потім фаховим зростанням. Ініціативна, творча робота вимагає величезного досвіду і безперервного засвоювання нових знань, високої лабільності процесу відтворення відомостей, що зберігаються в пам´яті. Отже, зростає мотивація до діяльності, підвищуються компетентність та інтерес, відбувається становлення професійної майстерності особистості.
У похилому віці продуктивність пам´яті дещо знижується. Однак посилення мотивації у виробничій діяльності й наявність значного досвіду компенсують потреби в даних пам´яті для продуктивної праці.
Доведено, що розвиток пам´яті залежить від того, як забезпечено управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що пришвидшують навчання, дають змогу краще засвоїти і зберегти в пам´яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде достатньо наполегливо докладати зусилля для запам´ятовування. Пам´ять погіршується від неповного її використання.
Розвиток пам´яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Що вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб´єкта, то успішніші результати запам´ятовування. При цьому запам´ятовування є результативним незалежно від того, чи було поставлено мету запам´ятати.
Розвиток пам´яті нерозривно пов´язаний з вихованням самої особистості. Для розвитку пам´яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов´язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам´яті. Зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам´ятовуванню.
Важливим для запам´ятовування є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйняттям об´єкта різними органами чуття. Всю інформацію органи чуття мають сприймати як щось змістовно ціле й значуще, логічно пов´язане. Краще, якщо вона є предметом активної діяльності, зацікавлених роздумів, розумової переробки: виокремлення головного, істотних зв´язків, структурування, аргументації тощо. [12]
Легко й надійно запам´ятовується новий матеріал, пов´язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяльності особи. Ефект запам´ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб´єкта необхідною, пов´язана з метою його діяльності, становить певний інтерес. Наприклад, готуючись до польоту і вивчаючи заданий маршрут, штурман не тільки визначає й обчислює основні етапи і контрольні пункти шляху, а й без спеціальних зусиль добре запам´ятовує найважливіші орієнтири, супровідні ознаки, які допоможуть надійно ідентифікувати його з місцевістю, показниками приладів тощо. Така мобілізація пам´яті пояснюється тим, що в польоті всі відомості можуть виявитися дуже потрібними й важливими і без них не можна якісно виконати завдання. Незнання цих відомостей може призвести навіть до аварії.
Розвитку пам´яті сприяють постійні тренування. Регулярна й напружена робота пам´яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам´яті. Тренування не має бути ізольованим актом, штучним повторенням того самого. Тренуючи пам´ять, щоразу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагаючись поліпшення результатів запам´ятовування.
Необхідною умовою ефективного запам´ятовування є дотримання певних правил. Запам´ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома. Під час запам´ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Потрібно опрацьовувати інформацію для запам´ятовування, порівнюючи різні відомості, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виокремлюючи опорні сигнали («вузлики на пам´ять»). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв´язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам´яті. [10]
Головний сенс мнемотехнічних прийомів у тому, що матеріал запам´ятовування глибше аналізують, структурують і більше осмислюють. Зокрема, запам´ятовуючи історичні дати, можна використати порівняння за подібністю і контрастом з відомими подіями, запам´ятовуючи іноземні слова – з уже засвоєними словами або зі словами рідної мови тощо.
Засвоєння понять та іншої інформації в процесі багаторазового повторення створює базу для подальших асоціацій з новим матеріалом запам´ятовування. Тому на початкових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов´язувати, виникають значні труднощі й доводиться багато разів повторювати, щоб добре запам´ятати. Оволодіння поняттєвим апаратом і знаннями певної галузі значно збільшує можливості швидкого й міцного запам´ятовування нової інформації завдяки смисловій пам´яті.
Способом поліпшити пам´ять людини є формування вміння запам´ятовувати й відтворювати. Пам´ять розвивається тренуванням і наполегливою працею, спрямованою на запам´ятовування, тривале збереження, цілковите й точне відтворення.
Проаналізувавши
Фото Капча