Теоретичні дослідження пам’яті, як психічного процесу

Методика "Піктограма" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30х роках 20го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запамятання та його продуктивності. 

Мета: Дослідження   особливостей  опосередкованого  запамятання  і  його продуктивності,  а  також  характеру  мислительної  діяльності.

Необхідний матеріал:  Чисті  аркуші паперу,  прості та кольорові олівці, секундомір.

Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці,   і дається така інструкція:

«Зараз  ми  перевіримо  вашу  память.  Я  назву  вам  слова  і  словосполучення   а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій  ви  зможете згадати  потім  це  слово».

       Для  запамятання  було  дано  такі  слова:

• велике  свято;
• тяжка  робота;
• смачна  вечеря;
• хвороба;
•  печаль;
• щастя;
• розлука;
• дружба;
• ворожість;
• подвиг;
• перемога.

Через  40 хв.  учні  відтворювали  матеріал, підписуючи  малюнки. 

Методика «Визначення типа пам'яті» у молодших школярів.  Мета: визначення переважаючого типа пам'яті. 

Обладнання: чотири ряди слів,  записаних на окремих картках; секундомір. 

Для запам'ятовування на слух: машина,  яблуко, олівець,  весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга. 

Для запам'ятовування при зоровому сприйнятті:  літак,  груша,  ручка, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка. 

Для запам'ятовування при моторно-слуховому сприйнятті:  пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак. 

Для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті:  поїзд,  вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка. 

Порядок дослідження. Учня повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, які він повинен постаратися запам'ятати і по команді експериментатора записати. Читається перший ряд слів.  Інтервал між словами при читанні – 3 секунди;  записувати їх учень повинен після 10-секундної перерви після закінчення читання всього ряду; потім відпочинок 10 хвилин. Пропонуємо учневі про себе прочитати слова другого ряду, які експонуються протягом однієї хвилини,  і записати ті,  які він зумів запам'ятати. Відпочинок 10 хвилин. Експериментатор читає учневі слова третього ряду,  а досліджуваний пошепки повторює кожне з них і  «записує»  в повітрі.  Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин. Експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Досліджуваний повторює кожне слово пошепки, «записує» в повітрі. Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин. 

Обробка і аналіз результатів.  Про переважаючий тип пам'яті досліджуваного можна зробити висновок,  підрахувавши коефіцієнт типа пам'яті (С).      C= а/10, де а – кількість правильно відтворених слів. Тип пам'яті визначається по тому,  в якому з рядків було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типа пам'яті до одиниці, тим краще розвинений в учня даний тип пам'яті. [6-22]

Мета: дослідження логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів. 

Обладнання:  два ряди слів  (у першому ряду між словами існує смисловий зв'язок, в другому ряду відсутній), секундомір.

Порядок дослідження. Учням повідомляють, що будуть прочитані пари  слів,  які вони повинні запам'ятати. Експериментатор читає досліджуваному десять пар слів першого ряду  (інтервал між парою –  п'ять секунд). Після десяти-секундної  перерви читаються ліві слова ряду  (з інтервалом десять секунд),  а досліджуваний записує слова правої половини ряду,  що запам'яталися. Аналогічна робота проводиться із словами другого ряду. 

Обробка і аналіз результатів. Результати дослідження заносяться в

таблицю (див. табл.2.1)  [6-25]

 

Об'єм смислової і механічної пам'яті

Отже в другому розділі ми дослідили загальну характеристику психічних процесів молодших школярів , більш детально опрацювали пам'ять дітей цього віку. Розібрали методи дослідження пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

 

 

У курсовій роботі ми проаналізували поняття пам'яті як психологічної категорії, розібрали її різновиди та процеси, їх особливості. Також коротко розглянули пізнавальні психічні процеси  у дітей молодшого шкільного віку та більш докладніше ми опрацювали пам'ять  у цьому віці. Подали методики для дослідження процесів  пам'яті  у молодших школярів.

Як ми дізналися вже, момент підготовки дитини до школи є підсумком її дошкільного дитинства, який докорінно змінює ситуацію розвитку. Аби початок шкільного навчання став стартом нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм діяльності та спілкування, в іншому випадку дошкільна лінія розвитку загальмовується, а  шкільна   не   може  повноцінно   розгорнутися. 

Дошкільний вік - вік інтенсивного розвитку пам'яті. У цей період пам'ять є провідним пізнавальним процесом, психічною функцією. Дитина починає користуватися прийомами запам'ятовування вже свідомо. Однак мимовільне запам'ятовування залишається продуктивнішим.

Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Інтенсивно розвивається довільна пам'ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам'ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів.

У молодшому шкільному віці виникає загроза неправильного використання пам'яті, яка особливо негативно позначається на подальших етапах навчання. Намагаючись запам'ятати якомога більший обсяг матеріалу, учень послаблює роботу над його осмисленням, спирається на механічне запам'ятовування. 

Вчителю потрібно забезпечити усвідомлення і виконання дітьми правила: запам'ятовувати тільки після того, як зрозумів. Учитель дає дитині вказівки щодо способів і методів запам'ятовування та відтворення матеріалу. Необхідною умовою запам'ятовування є розуміння - вчитель фіксує увагу дитини на необхідності розуміння, вчить дитину розуміти те, що вона повинна запам'ятати, задає мотивацію стратегії запам'ятовування: збереження знань, навичок не тільки для розв'язання шкільних завдань, але і для всього майбутнього життя.

Отже  ми дізналися,  що у дітей молодшого шкільного віку   більш інтенсивно розвивається довільна пам'ять ніж мимовільно, у них значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Але щоб учні не просто заучували матеріал, а і осмислювали його, вчитель повинен допомагати  їм це зрозуміти.

 

1. Актуальні проблеми сучасної психології : наук. пр./матер.міжн. науково-практ.  інтер. конф. – Одеса:  2012 – 256 с.
2. Альманах психологических тестов / сост. и общ. ред. Р. Р. и С. А. Римские. – М.: КСП, 1996. – 400 с.  
3. Барташніков О.О.,   Барташнікова  І.А.  Розвиток   сенсорних  здібностей   і  памяті  у  дітей  5-7 років.  Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с. 
4. Варій М.Й.   Психологія.  -  Навч. Посіб. - К.: ЦУЛ, 2007.- 968 c.               
5. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія - Навч. посіб. - К.: ЦУЛ , 2011. - 112с. 
6. Глазунов А.Т. Педагогические исследования: содержание,  организация,  обработка результатов. – М.: Издательский центр АПО, 2003. – 41 с.  
7. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія - Навч. посіб. - К.: ЦУЛ,      2012. -424 с.
8. Захарова А. В. , Фарапонова Э. А.  Актуальные проблемы обучения и воспитания ученика социалистической школы - 80'1 - 185с.    (Фарапанова)
9. Иппалитов Ф.В.  Память  школьника. - М.: “Знание”      1978 г. –  48 с.
10. Локанова Л. Уроки психологи  развития / Л. Локонова. – М.: Владос, 2001. 
11. Максименко С.Д.  Соловієнко В. О.    Загальна психологія - Навч. посіб.- К., МАУП, 2000.- 256 с.
12. Павелків  Р.В.   Вікова психологія - К.: Кондор-Видавництво,  2011. - 469c.
13. Практическая  психология  в  тестах,или  Как  научится  понимать  себя  и  других. М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
14. Савчин  М.В. ,  Василенко  Л.П.    Вікова психологія  -  Навч. посіб. - К. : Академвидав, 2005. - 360 с. - (Альма-матер).
15. Савчин  М.В.  Загальна психологія - навч. посіб. - К.: Академвидав, 2011. - 464 с.  
16. Сергєєнкова  О.П.    Загальна психологія.  -  ЦУЛ, 2012. – 296 с.    
17. Скрипченко О.В.  Вікова та педагогічна психологія - Навч. Посіб.- К.:  Каравела, 2012. -400 с.
18. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Загальна психологія. -  К: Либідь, 2005 . - 464 с.
19. Урунтаева  Г.А.   Диагностика психологических особенностей дошкільника. – М.: Речь, 1999. – 96 с.
20. Шардаков М.Н. Обществоведческое мышление школьника. Экспериментальное исследование", 1931;