Теоретичні основи картографування об'єктів історичного середовища

Головною небезпекою даного явища є значний підйом рівня води в річці, при якому вона виходить з берегів і затоплює прилеглу місцевість. Тому виникає необхідність попереджувати утворення даного явища. Ефективними заходами боротьби є їх руйнування шляхом підриву крижаних полів зарядами вибухових речовин, бомбометанням, артилерійськими обстрілами, хімічним руйнуванням криги шляхом посипання різними солями.

Рекомендації населенню щодо дій в умовах заторів є ідентичними до рекомендацій для виникнення повені, оскільки дане явище передує її виникненню.

Також на території Брестської області можна спостерігати виникнення такого природного явища як ураган. Це дуже швидкий рух повітря або вітру, він виникає при проходженні глибоких циклонів та на периферії великих антициклонів. Середня тривалість урагану становить 9 – 12 днів. Основним руйнівним фактором є висока швидкість вітру, швидкість повітряного потоку, його сила та тривалість.

У 2013 році на території Республіки Білорусь утворився ураган. Максимальна швидкість вітру сягала 32 м/с. Найбільше постраждала територія Брестської області, де розташований об’єкт дослідження. Всього по області без електрики було 229 населених пунктів, виведені з ладу 1071 підстанція, без даху залишилося понад 80% жилих будинків.

Не рідко урагани супроводжуються блискавками. Це видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози [30].

Під час грози розрізняють пряме ураження (у випадку перебування на вершині пагорба або на відкритій місцевості) та дію електромагнітної індукції (з проходженням електричного розряду на відстані 1 м від людини). Ураження блискавкою у потерпілого спричиняють місцеві та загальні порушення, скорочення м’язів, зупинку дихання, виникають опіки шкіри.

Розряди атмосферної електрики можуть становити небезпеку якщо не вжити заходів перестороги. Якщо під час грози ви знаходитися у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Краще зупинитися на галявині між деревами, але не менше ніж на 15 м від них. Блискавки часто влучають у підвищені місця, горби та камені. Якщо гроза застала на відкритому місці, то краще за все зупинитися в низині, присісти в суху канаву, яму, уникати глинистих грунтів. Якщо поблизу відсутні будь які заглиблення, необхідно лягти на землю і лежати до завершення грози. Заборонено бігати, також необхідно зупинити машину. Небезпечно знаходитися у воді чи поблизу неї. Блискавка часто влучає в річкові береги. Небезпечно знаходитися поряд з металевими предметами.

Оскільки, поблизу об’єкта дослідження немає великих підприємств, атомних електростанцій та інших споруд, то виникнення небезпечних ситуацій техногенного характеру малоймовірна.

6. 3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей

          Цивільний захист здійснюється з метою реалізації державної політики, спрямованої на гарантування безпеки та захисту населення та територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

Інженерний захист

Інженерний захист населення та територій – це комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, що проводяться завчасно, а також в оперативному порядку і спрямованих на запобігання або максимальне зниження втрат населення при виникненні надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення укриття та життєдіяльності населення в захисних спорудах, запобігання, усунення або зниження до допустимого рівня негативного впливу вражаючих факторів стихійних лих, аварій, природних катастроф [31].

Заходи інженерного захисту включають урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях та в регіонах; створення комплексних схем захисту населених пунктів та об’єктів від природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протиповеневих та інших інженерних споруд спеціального призначення.

Також заходи інженерного захисту регламентуються низкою нормативних документів, основним з яких є ДБН В. 1. 2-4-2006 [32] «Інженерно-технічні заходи цивільної оборони».

Медичний захист

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

 

 

За результатом виконання магістерської кваліфікаційної роботи отримано такі результати:

Виконано реєстрацію даних дистанційного зондування на територію Брестської фортеці в програмному середовищі MapInfo з максимальною похибкою 1 піксель для космічного знімка, що дорівнює 1, 65 м та 4 пікселя для аерознімка, що становить 5 м на місцевості.

Інтерпретовано архівний німецький аерознімок 1942 року.

Векторизовано всі елементи Брестської фортеці.

Виконано макетування історичного плану «Брестська фортеця».

Створено два варіанти відображення історичного плану Брестської фортеці в масштабі 1: 6000.

При макетуванні першого плану використано контури відображення векторизованих інтерпретованих об’єктів фортеці. Накладено на архівний аерознімок архівні фотознімки елементів фортеці. Подано коротку історичну довідку та створено легенду плану.

При макетуванні другого плану використано векторні шари векторизованих об’єктів Брестської фортеці. На план накладено сучасні фотознімки фортеці, подано коротка характеристика визначних місць, музеїв, також створено легенду плану.

Результати роботи можуть бути передані в музей Брестської фортеці.