Теоретичні засади стратегії підприємства

 

Таблиця 2

Еволюція ринкової поведінки продавця та моделі олігополії

Поліполістичний образ дійОлігополістичний образ дій

Пасивне сприйняттяАктивізація ринкової діяльності без погодження дійРинкова діяльність із погодженням дій

• пропо-зиції інших учасників• ціни, яка встановлю-ється іншими учасниками

Лідер /

аутсайдер

Лідер /

лідерПоділ попиту на рівні частки і встановлення однакової ціниВрахування особливостей індивідуаль-ної кривої попиту (статично) Врахування динамічно-сті цін

Модель Курно Модель

БертранаМодель

ШтакельбергаОлігополіс-тичне рішення

БоуліМодель

ЧемберлінаМодель

СвізіМодель Хойсса

 

Для дальшого викладу скористаємось лінійно-однорідною виробничою функцією із постійною віддачею від масштабу виробництва (показник ступеня однорідності l = 1). Введемо такі позначення:

Q – обсяг продукції, який є функцією від величин факторів виробництва, що використовуються в певному поєднанні;

К0, П0; К1, П1; К11, П11 – відповідно вихідні, теоретичні (пряма лінія екс-пансії) та реальні (крива лінія експансії) значення величин факторів капіталу та праці;

k0, k1, k11 – коефіцієнти пропорціональності, які показують співвідношення між певними значеннями капіталу та праці;

Цк, Цп – ціна одиниці відповідно капіталу та праці;

α, α1, β, β1 – коефіцієнти, які показують кількісні зміни величин факторів виробництва відповідно капіталу та праці;

a, b – параметри експоненціальної функції, які показують вплив технічного прогресу відповідно на капітал і працю.

Для встановлення параметрів теоретичної лінії експансії в традиційній мікроекономіці виходять з того, що

 , звідки і  .

Щодо реальної лінії експансії, то також можемо записати вираз

 . (1)

Обравши для відображення впливу технічного прогресу експоненціальну функцію, покажемо його в такий спосіб:

К11 = leaK0 та П11 = lebП0. (2)

Звідси маємо

 , (3)

  або  .

Отже, виходить, що

  (4)

та  . (5)

Таким чином, у разі працезберігаючого за Хіксом технічного прогресу k1 > k0 та a > b, у випадку працеінтенсивного або капіталозберігаючого технічного прогресу k1 < k0 та a < b, а для нейтральної його форми або традиційної прямої лінії експансії – k1 = k0 та a = b.

Нейтральний за Хіксом технічний прогрес, впливає одночасно і в однакових пропорціях на граничні продуктивності факторів виробництва. При цьому пропорції використання факторів залишаються постійними, а тангенси кутів нахилу ізокост, іншими словами, співвідношення цін на фактори виробництва, теж не змінюються:

 .

Ізокоста, яка враховує вплив даної форми технічного прогресу, є паралельною вихідній ізокості, що і зображено на рис. 2 за допомогою одиничних ізоквант в моменти t та t+1.

Згідно з критерієм нейтральності Харрода позитивні зміни відбуваються тільки у продуктивності праці. Ціна одиниці капіталу не змінюється і, звісно, співвідношення цін на фактори виробництва зростає. У цьому разі   разом із  , та відбувається переміщення вихідної ізокости тільки по осі “праця”.

Стан речей є діаметрально протилежним, якщо розглядати нейтральність за критерієм Солоу. У цьому разі технічний прогрес стає можливим завдяки підвищенню продуктивності капіталу за умови, що ціна фактора “праця” залишається незмінною. Для цієї ситуації маємо   разом із  . Відповідно, вихідна ізокоста переміщається тільки по осі “капітал”.

Досліджено також вплив цієї форми прогресу на динамічні показники факторів і результатів виробництва. При цьому вказаний вплив розглядався через деформації виробничих функцій для випадків, коли технологія представлена функціями із взаємодоповнюючими і взаємозамінними факторами та функцією Кобба-Дугласа. Узагальнення через нейтральний технічний прогрес усіх організаційно-технічних заходів, які не спричиняють принципових змін технології виробництва, та дослідження їх впливу за допомогою методів і інструментів, запропонованих в даній роботі, істотно підвищить теоретичну якість стратегічного аналізу.

Для зниження рівня абстрагування і збільшення адекватності потребам стратегічного аналізу технічного розвитку та пов’язаним з ним інвестуванням в дисертації зроблено висновок про необхідність побудови і використання трьох типів виробничих функцій, що більш реально моделюють заміщення факторів, а саме: до та після впровадження, або тільки до використання, або взагалі є неможливим. Об’єктами моделювання є процеси адаптації рівнів використання виробничих потужностей або їхнього вибуття до умов чи обставин певного періоду, їх збалансування або вирівнювання за певними критеріями. Слушним є припущення, що ці процеси сприяють розв’язанню завдання мінімізації витрат виробництва з обмеженням за обсягом реалізованої продукції. Репрезентовані в роботі моделі оптимізують розподіл використання капітального фактора у часі за вказаним критерієм.

Як характерний приклад можливого ефективного використання аналітичних показників, методів розрахунків, відповідного інструментарію неокласичної мікроекономіки в обґрунтуванні стратегічних рішень розглянуто питання мікроекономічної оцінки при розробленні стратегії вертикальної інтеграції. За своєю суттю вертикальна інтеграція є процесом проникнення певного підприємства на ринки, які є суміжними відносно ринку його товарів. Згідно з положеннями теорії виробництва щодо рівноваги підприємства оптимум досягається за умови, якщо

 

де Ц1, ПГ1 та Ц2, ПГ2 – ціна та гранична продуктивність відповідно першого та другого