Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичні засади теорії і практики, аналіз форм та методів музичного виховання у Світовій культурі

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Теоретичні засади теорії і практики, аналіз форм та методів музичного виховання у Світовій культурі
 
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади теорії і практики музичного виховання у Світовій культурі
1.1 Теоретичні основи музичного виховання дітей
1. 2 Форми й методи музичного виховання в Україні
1. 3 Теорія і практика музичного виховання в Україні.
Висновки до розділу І
РОЗДІЛ 2. Аналіз форм та методів музичного виховання у Світовій культурі
2. 1 Тенденції розвитку музичної освіти в Японії
2. 2 Теорія і практика музичного виховання в країнах Сходу.
2. 3 Порівняльний аналіз музичної освіти в Японії та Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
ВСТУП
Сьогодні перед освітньою системою постають нові завдання, великого значення набуває виховання творчої особистості, розвиток її здібностей, створення умов для розкриття креативності як важливої складової її формування. Пріоритетну роль розвитку творчої особистості має музичне виховання. Одним із найважливіших завдань, що постає перед педагогом у навчальному закладі є музично-естетичний та творчий розвиток дитини, формування її музичних здібностей. Загальновідомо, що виховне значення музики дуже важливе і велике. Музика впливає безпосередньо на почуття дитини, допомагає їй пізнавати світ, активно формує її ставлення до навколишнього.
В Україні питанням музичного виховання дітей приділяли увагу багато відомих діячів, таких як Н. Ветлугіна, І. Дзержинська, Р. Зінич, М. Паландишвіллі, А. Катинене, В. Шацька та інші. Внесок видатних вітчизняних освітян минулих років у розв'язання питань музичного покоління, розкрито в роботах: Л. Іванової, С. Морозової, С. Процика, Є. Федотова, Н. Роман, І. Фрайта та інших.
Питання освітньої політики в сучасній культурі, зокрема в Японії, досліджують українські вчені: В. Пронніков, В. Ладанов, О. Михайличенко, Ю. Михайлова, Н. Репетюк, В. Кравець. Музичному вихованню як органічному компоненту шкільної освіти в Японії присвячені праці російських та українських вчених: М. Хормейстера («Про естетичне виховання в Японії»), І. Жукової («Художнє виховання в Японії»), О. Сердюка («Японська класична гравюра»), Ю. Тавровського («Загадки японського духу»), А. Тюленіної («Японська традиційна іграшка»), В. Цвєтова («П'ятнадцатий камінь саду Реандзи «) та інші.
Кожна країна має свою специфіку музичного виховання і ми вирішили вивчити особливості музичного виховання в Японії і Україні і порівняти ці два різні підходи до навчання музики. Проте не багато дослідників займаються проблемою порівняння музичного виховання України і країн Сходу, що і зумовило вибір теми курсового дослідження: «Розвиток теорії і практики музичного виховання у Світовій культурі».
Об’єкт дослідження: теорія і практика музичного виховання у Світовій культурі.
Предмет дослідження: особливості розвитку музичної освіти в Японії та в Україні.
Мета дослідження: шляхом порівняльного аналізу науково-педагогічної та методичної літератури, нормативно-законодавчих документів проаналізувати процеси становлення музичної освіти в Японії та в Україні й виявити тенденції її розвитку й модернізації.
Завдання:
  1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити історичний аспект проблеми та сутність понять «музичне виховання», «музична освіта», «культурні традиції».
  2. Теоретично обґрунтувати необхідність удосконалення музичного виховання.
  3. Здійснити порівняльний аналіз музичного виховання в освітніх системах Японії та України.
  4. етоди дослідження: аналіз наукових джерел з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, порівняльний аналіз.
Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків, списку використаної літератури.
 
 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади теорії і практики музичного виховання у Світовій культурі
1.1 Теоретичні основи музичного виховання дітей
Музичне мистецтво – яскравий та незамінний засіб формування цілісної особистості дитини. Музика володіє своєю «мовою». Важливо не просто навчити дитину виразно, чисто співати, рухатись під музику. Музика і пов’язана з нею діяльність можуть визвати в дитини особливу потребу, бажання спілкуватися з нею, а по мірі можливості і «розмислювати» в ній (термін Д. Б. Кабалевського). В цьому естетичний аспект музичного виховання, і тільки в умовах створення естетичної атмосфери успішно здійснюється всебічний розвиток особистості дитини. Таким чином, музично-естетичне виховання являється не самоціллю, а засобом всебічного, гармонійного розвитку особистості. У процесі музичного виховання особливо успішно формуються моральні якості дитини [1, C. 24].
Музичні твори різносторонні по своєму соціально-образному змісту. Важко передати словами всю гаму переживань людини, виражених в різних музичних творах. Вже в дошкільному віці діти відчувають виразність мелодійних інтонацій, насиченість музичної фактури. Діти відзиваються на ліричний характер музики, проникаючись ним, вони співчувають тим подіям, почуттям, які передані в музиці [5, C. 145].
Особливість дитячої виконавської діяльності полягає в тому, що заняття музикою можливе в колективі дітей. К. Д. Ушинський помічав, що хоровий спів зближує усіх співаючих і поєднує їх переживанням в «одне сильно почуваючи серце». Музичне заняття добре впливає на загальну поведінку дитини. Виконуються твори різного настрою, змінюються види діяльності, чергуються завдання. Все це виховує культуру спілкування, тобто сприяє формуванню моральних якостей особистості дитини. Діяльність дітей, пов’язана з музикою, завжди емоційна. Разом з цим вона активізує розумовий розвиток дитини.
Видатний педагог XX ст. В. Сухомлинський називав музику могутнiм засобом естетичного виховання. Вiн писав, що вмiти слухати і розумiти музику – одна з елементарних ознак естетичної культури, без якої не – можливо уявити цiлiсного повноцiнного
Фото Капча