+3 8(066) 185-39-18
fта організацій з «контрреволюційною націоналістичною ідеологією» наукової інтелігенції, аналізують спроби владних структур підвести ідеологічні підвалини під проведення політики масових репресій проти інтелігенції.
Важливе значення для вивчення політичних репресій мало видання збірника «Репресоване краєзнавство». На основі широкого масиву джерел, зокрема архівно-слідчих справ, у ньому охарактеризовано життя і діяльність майже 50 діячів науки і культури, імена яких десятиріччями невиправдано замовчувалися.
Розробці проблеми політичних репресій сприяли ухвалені вищими державними органами влади України законодавчі акти про реабілітацію незаконно репресованих громадян. На загальнодержавному та регіональному рівнях вивчення теми активізували заходи для реалізації Державної програми з підготовки науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» Великий внесок у дослідження політичних репресій в Україні зробив Ю. Шаповал Базуючись на архівних документах і матеріалах ЦК КП (б) У та спецслужб, що десятиріччями були недоступні для науковців, автор ґрунтовно аналізує складний період суспільно-політичного життя України 1930-х р. Дослідник докладно розглянув механізми політичних репресій, участь та роль українських учених у протидії тоталітарному режимові, на прикладах їхнього життя та діяльності показав вплив політичних репресій на свідомість інтелігенції, її громадянську позицію.
Значними є здобутки вітчизняних істориків у вивченні питань діяльності репресивно-каральних органів. У працях І. Біласа, С. Білоконя, С. Богунов детально проаналізовано роботу спеціальних органів (НК, ДПУ, ОДПУ, НКВС) з організації та проведення політичних репресій. Проте дослідники з огляду на поставлені наукові завдання практично не торкаються ідеологічних аспектів партійно-радянської репресивної політики.
Діяльність західноукраїнської інтелігенції в радянській Україні 1930-х р. знайшла відображення в монографіях О. Рубльова та Ю. Поташній. Вчені аналізують політичні репресії проти науковців-вихідців із Західної України, акцентуючи увагу на ідеологічних чинниках їх проведення. Ідеологічні мотиви переслідувань наукової інтелігенції радянським режимом фрагментарно розкрито в дослідженнях В. Нікольський, М. Кузьменко, М. Тяглий, Л. Чорна, М. Шитюк.
Підсумком великої роботи з переосмислення у вітчизняній історіографії проблеми політичного терору в Україні є колективна монографія «Політичний терор і тероризм в Україні». У дослідженні частково висвітлено ідеологічну складову політичних репресій, зокрема проти наукової інтелігенції України.
Вітчизняні історики, розширюючи тематику досліджень, звертають увагу на партійно-радянський політичний терор і серед окремих груп української інтелігенції. Репресіям проти науково-педагогічної інтелігенції присвячене дослідження В. Пристайко, М. Кузьменка. Ю. Шаповал належить низка публікацій, які присвячені трагічній долі творчої інтелігенції.
Певною мірою вивчення проблеми політичних репресій 1930-х р. стимулювали наукові конференції. Їх матеріали розкривають різноманітні аспекти проблеми політики репресій щодо інтелігенції радянської України.
Політичні репресії, зокрема і проти інтелігенції, розглядаються в дисертаційних дослідженнях. Проте, незважаючи на їх чисельність, вивчення ідеологічного підґрунтя репресивної партійно-радянської політики щодо наукової інтелігенції радянської України не було поставлено за мету в жодній з дисертацій.
Історію інтелігенції, зокрема наукової, у радянській Україні в 1930-ті р. висвітлюють історики української діаспори М. Кузьменко, Ю. Поташній Г. Костюк та інші. Спеціальні праці політичним репресіям проти наукової інтелігенції присвятила Н. Полонська-Василенко.
У книгах іноземних дослідників П. Р Магочій, Л. Люкс на різноманітному фактичному матеріалі показані сталінські репресії як породження тоталітарної більшовицької системи.
Дослідники провели значну роботу з вивчення проблеми політичних репресій більшовицького режиму. Однак, проблема ідеологічних чинників репресивної політики комуністичної партії проти наукової інтелігенції радянської України 1930-х р. не була предметом спеціального дослідження.
Окремі фрагменти ідеологічних аспектів політичних репресій проти наукової інтелігенції знайшли відображення в документальних і документально-аналітичних збірниках та на сторінках наукового і документального журналу «З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ».
Використаний комлекс джерел з теми дослідження можна класифікувати за видовою ознакою на актові документи, діловодчі, судовослідчі матеріали, статистична документація та джрела особового походження.
Актові матеріали представлені наказами, розпорядженнями, які наразі є опубліковані у збірці документів: «Сведения о количестве осужденных по НКВД (УНКВД) УССР включая данные областей за время с 1-І по 31-ХІІ 1937 г. « В. Бірчак; «Анкта репрсованого Лещака Петра, 1909 р. н. «, Анкета репресованої сім’ї Медюх з с. Лівчиці, Жидачівського району, Львівської області, «нкета репресованого Балущака Теодора, 1928 р. н. Був примусово переселений», «Анкета репресованого Биленя Романа, 1925 р. н. Арештований у Львові та засуджений до 15 р. позбавлення волі. « Електронний архів українського визвольного руху; «Отправка крестьян в «кулацкую ссылку» в 1930-1931 гг. (таблица 1) « «Динамика движении спецпереселенцев (трудноселенцев) («кулацкая ссылка») (таблиа 2) « В. Н. Земсков Спецпоселенцы (по документации НКВД-МВД СССР) ; «Национальный состав лагерных заключенных ГУЛАГа в 1939-1941 гг. (по состоянию на 1 января каждого года) (Таблица 5) « ГУЛАГ (историко-социологический аспект) В. Н. Земсков; «Документи з архівної кримінальної справи Д. А. Шмідта Док. № 1», «Док. № 2 Із протоколу допиту Д. А. Шмідта від 21 вересня 1936 р. «, «Док. № 4 Із протоколу очної ставки між обвинуваченими Туровським С. А. і Шмідтом Д. А. від 4 жовтня 1936 р. «, «Док. № 6 Витяг з протоколу допиту М. С. Семенова від 10 червня 1937 р. « С. Кокін, О. Пшенніков; «№№ 255-256 Матеріали засідання ЦК УНДО, на якому розглядалися проблеми військової колонізації українських земель, ліквідації православних церков на Волині та колективізації на радянській Україні» М. Кугутяк – Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ ст. Докумнти і матеріали; «Протокол № 21 (розстрільні